АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/90/13 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 286 ч. 2 КК України Скрипник В.Ф.

Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Безверхого І.В.,

суддів Демиденка А.І., Поєдинка І.А.,

з участю прокурора Заболотнього В.М.,

при секретарі Шамовій Ю.О.,

розглянула кримінальну справу за апеляціями прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 29 березня 2013 року, якою кримінальне провадження відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України закрито.

Згідно ухвали Жашківського районного суду Черкаської області від 29 березня 2013 року вбачається, що ОСОБА_6 органом досудового слідства пред"явлено обвинувачення в тому, що він17 вересня 2012 року о 06 год. 30 хв. в порушення втимог п. 2.9 (б) Правил дорожнього руху України, перебуваючи у хворобливому стані, що викликаний наявністю у нього хронічного психічного захворювання у формі епілепсії, керуючи автомобілем КАМАЗ -53202, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причипом марки ГКБ -8350 реєстраційний номер НОМЕР_3 та рухаючись по автодорозі Київ-Одеса в напрямку з м. Одеса до м. Київ, у момент втрати свідомості, що пов"язано із тимчасовим розладом психічної діяльності у формі пароксизмального судомного стану, змінив напрямок руху керованого ним транспортного засобу вправо, виїхав на праве укріплене узбіччя на 145 км. + 730 м, на адміністративній території Жашківського району Черкаській області, допустив наїзд на автомобіль „Фольксваген Пассат", реєстраційний номер НОМЕР_2, що стояв на вказаному узбіччі, а також на водія цього ж транспортного засобу ОСОБА_7, який стояв біля свого автомобіля.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Фольксваген Пассат", реєстраційний номер НОМЕР_2, потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження та був доставлений в Жашківську центральну районну лікарню, де цього ж дня помер, згідно висновку судово-медичної експертизи № 446/542 від 10.01.2012 року встановлено, що смерть потерпілого ОСОБА_7 настала внаслідок множинного двобічного перелому кісток тазу, що спричинив масивну зовнішню та міжтканеву кровотечу і призвів до травматично-геморагічного шоку. Між отриманою під час дорожньо-транспортної пригоди травмою та настанням смерті існує прямий причинний зв"язок.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля КАМАЗ -53202, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причипом марки ГКБ -8350 реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6, а саме вимог п. 2.9 (б) Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв"язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків.

Ухвалою місцевого суду від 29.03.2013 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України закрито.

Приймаючи таке рішення місцевий суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що згідно акту №13 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 18.01.2013 року вбачається, що ОСОБА_6 виявляє прояви хронічного психічного захворювання у формі епілепсії, з судомними пароксизмальними станами середньої частоти, без значних змін особистості. На період інкримінованого ОСОБА_6 діяння, а саме 17 вересня 2012 року близько 06 год. 30 хв. у нього відмічався тимчасовий розлад психічної діяльності, у формі пароксизмального судомного стану з втратою свідомості - через що він не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_6 виявляє прояви хронічного психічного захворювання у формі епілепсії, з судомними пароксизмальними станами середньої частоти, без значних змін особистості, що при збереженні у нього інтелектуально-мнестичних, критичних і прогностичних функцій, не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, за своїм психічним станом він може приймати участь у слідчих діях і судовому процесі. За своїм психічним станом на теперішній час, через вказане хронічне психічне захворювання на епілепсію, з судомними пароксизмальними станами середньої частоти, без значних змін особистості, зважаючи на прогредієнтність захворювання, що може привести до скоєння ОСОБА_6 суспільно-небезпечних дій, він потребує госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом і лікування у примусовому порядку. Про вищезазначений висновок суду стало відомо лише 25.03.2013 року, тобто в момент надходження кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до місцевого суду. Слідчим в порядку ст. 511 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру не було закінчено закриттям кримінального провадження або складанням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, а тому місцевий суд ухвалою від 29.03.2013 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України закрив.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням прокурор в апеляції ставить питання про його скасування у зв"язку з неповнотою судового розгляду, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При цьому зазначає, що відповідно до вимог ст. 93 КК України до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. Згідно ч.1 ст. 96 КК України примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров"я інших осіб. Прокурор в апеляції зазначає, що встановивши в судовому засіданні, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у стані неосудності та має хворобу, що становить небезпеку для здоров"я інших людей, суду необхідно було застосувати до обвинуваченого один із примусових заходів медичного характеру, передбачепний ст. 94 КК України, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим суспільно небезпечних діянь.

Проте, в порушення вказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність, судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, незважаючи на те, що згідно акта №13 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 18.01.2013 року останній потребує госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом і лікування у примусовому порядку. Таким чином, прокурор вважає, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Крім того, прокурор зазначає, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, судом не було досліджено в повному обсязі обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, з"ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення.

Також прокурор в апеляції зазначає, що згідно вимог ст. 362 КПК України, якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України. На думку прокурора, суд зазначені вимоги закону в достатній мірі не врахував, та дійшов до хибного переконання, що кримінальне провадження підлягає закриттю, не розпочавши судовий розгляд в порядку, передбаченому ст. 347 КПК України та не дослідивши всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

А тому прокурор просить ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 29 березня 2013 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України на підставі ст.ст. 350, 503-509, 511 КПК України скасувати у зв"язку з неповнотою судового розгляду, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд для здійснення судового провадження в іншому складі суду.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також подали апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу місцевого суду. Вважають, що ухвала місцевого суду від 29.03.2013 року є незаконною і повинна бути скасована. Свої апеляційні вимоги мотивують тим, що судовий розгляд кримінального провадження не проводився взагалі, що є на думку апелянтів грубим порушенням діючого кримінально-процесуального законодавства. В даному випадку суд прийняв рішення за власною ініціативою, без судового розгляду, без допиту обвинуваченого, незважаючи на той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи на теперішній час здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними і може приймати участь у слідчих діях і в судовому процесі. Апелянти зазначають, що закриття судом кримінального провадження з підстав зазначених в ухвалі суду не передбачене чинним кримінально-процесуальним законодавством, а навпаки відповідно до положень ст. 362 КПК України, якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього кодексу. На думку апелянтів, ігноруючи вищезазначені вимоги кримінально-процесуального законодавства суд першої інстанції, без судового розгляду, за власною ініціативою, прийняв завідомо неправосудне рішення, яке не передбачене чинним законодавством.

Просять скасувати ухвалу місцевого суду від 29.03.2013 року і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, перевіривши і дослідивши матеріали кримінального провадження та обміркувавши над доводами вищезазначених апеляцій прокурора та потерпілих, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора і потерпілих підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Ухвала місцевого суду від 29.03.2013 року підлягає скасуванню із-за істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об"єктивно з"ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевірені матеріали кримінального провадження та оскаржувана ухвала місцевого суду свідчать про те, що судом не було дотримано цих вимог закону належним чином.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції належним чином не були з"ясовані всі обставини даного кримінального провадження, судом не було досліджено в повному обсязі обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, з"ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення.

Місцевий суд фактично не розпочавши судовий розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 347 КПК України та не дослідивши всіх обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення прийняв рішення про закриття даного кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд виносячи оскаржувану ухвалу від 29.03.2013 року керувався положеннями ст. 511 КПК України, але дана стаття КПК регламентує закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру, а не сам судовий розгляд, який взагалі не був проведений належним чином як того вимагає чинний КПК України.

Як вбачається з журналу судового засідання (див. а.с. 29), головуючий по справі не оголосив обвинувального акту, не дав можливість виступити сторонам у даному кримінальному провадженні, не допитавши їх про обставини даного кримінального провадження, видалився до нарадчої кімнати по виходу із якої оголосив ухвалу про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 тим самим порушивши законні права як самого обвинуваченого ОСОБА_6 так і законні права потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Таким чином, суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 КК України допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які торкаються як самої процедури розгляду даного кримінального провадження так і порушення законних прав самого обвинуваченого ОСОБА_6 і потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що в свою чергу негативно вплинуло на постановлення законного, обгрунтованого та справедливого рішення по справі.

За змістом ст. 412 КПК України при встановленні істотних порушень вимог кримінального процесуального закону судове рішення підлягає безумовному скасуванню, що має місце в даному конкретному випадку.

З огляду на викладене та з метою більш ефективного з"ясування всіх обставин даного кримінального провадження і забезпечення порушених законних прав та інтересів як обвинуваченого так і потерпілих, необхідно призначити по справі новий розгляд в суді першої інстанції.

При новому розгляді справи слід усунути істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які зазначені в мотивувальній частині ухвали і постановити по справі законне, обгрунтоване та справедливе рішення.

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній.

Керуючись ст.ст. 291, 405, 407, 412, 418, 376 ч.2, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 29 березня 2013 року, якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України закрито, - скасувати із-за істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Справу призначити до нового розгляду в суді першої інстанції в іншому складі суду зі стадії підготовчого провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній підписку про невиїзд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді