АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа №2034/13883/13-ц Головуючий
Провадження№22-ц/790/5006/2013 1-ї інстанції: Сітбаталова Н.І. Категорія: право власності Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 серпня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Трішкової І.Ю.,
суддів: - Крилової Т.Г., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Асєєвій В.В., Доля О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа Русько-Тишківська сільська рада Харківського району Харківської області про поділ майна спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частину майна,
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що в період з 25.08.2002 року по .02.06.2011 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, вони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області VII сесії V скликання від 04.10.2006 року відповідачу було надано земельну ділянку будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною загальною площею 0,2000га за вказаною вище адресою. В період шлюбу і до моменту припинення шлюбних відносин вона разом з відповідачем розпочали будівництво житлового будинку. Згідно звіту від 19.11.2012 року про незалежну оцінку об'єкту незавершеного будівництва, ринкова вартість майна складає 163826,00грн. Вважає, що їй, як дружині повинно належать 1/2 частина незавершеного будівництвом житлового будинку.
Відповідач позов не визнав, зазначивши, що будівництво житлового будинку було розпочато у 2009 році, а саме: був закладений фундамент. Інші будівельні роботи проводив після розірвання шлюбу за свої кошти. Вважає, що спірний незавершений будівництвом житловий будинок не може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Представник Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просить справу розглянути за його відсутності.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана належна їм оцінка і відповідно до встановленого ухвалено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,11,60,212.213 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.08.2002 року по 02.06.2011 року.
Рішенням Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області VII сесії V скликання від 04.10.2006 року відповідачу було надано дозвіл на розробку технічної документації по оформленню права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною загальною площею 0,2000га, за рахунок земель запасу категорії земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1.
На час розгляду справи будівництво житлового будинку не закінчено, в експлуатацію житловий будинок не прийнятий, право власності за відповідачем не оформлено та відсутня державна реєстрація.
У п.9 постанови Пленуму Верховного Суду від 04.10.91 р. №7 з подальшими змінами "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" судам роз'яснено, що право власності на житловий будинок виникає лише з моменту прийняття його в експлуатацію та державної реєстрації. За позовом дружини, члені сім'ї забудовника, які спільно побудували будинок, а також спадкоємців суд має право провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, та технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами. В іншому випадку за цими особами може бути визнано право власності на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку чи з урахуванням конкретних обставин справи будинок може бути залишений одній зі сторін, а іншій - присуджена грошова компенсація.
Відповідач ОСОБА_5 наполягав на тому, що спільно з позивачкою вони зробили тільки фундамент. Будівництво будинку він розпочав після розірвання шлюбу в листопаді 2011 року. В підтвердження своїх доводів відповідач надав копії квитанцій, оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні апеляційної інстанції. З зазначених квитанцій вбачається, що у вересні 2011 року ОСОБА_5 придбав будівельні матеріали, які були використані при будівництві будинку.
Допитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції за клопотанням представника позивача свідок ОСОБА_7 пояснив, що дійсно ОСОБА_5 здійснював будівництво житлового будинку і в листопаді 2011 року він зробив коробку будинку. В подальшому ОСОБА_5 зробив дах будинку.
Надані докази підтверджують доводи відповідача, що будинок він побудував після розірвання шлюбу, яке відбулося у червні 2011 року.
Згідно ст. ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачка не надала жодних доказів того, що під час спільного проживання з відповідачем були виконані такі роботи по будівництву будинку, що призвели до значного ступеню готовності будинку, та що в подальшому давало би можливість визначити окремі частини, що підлягають виділу.
Враховуючи, що доведена участь позивачки тільки в роботах, які пов'язані з будівництвом фундаменту будинку, то суд першої інстанції правильно зазначив, що ОСОБА_4 може просити визнати за нею право власності тільки на частину матеріалів, які були використані при встановленні фундаменту.
Оскільки ОСОБА_4 не надала доказів участі у будівництві житлового будинку, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у призначенні технічної експертизи щодо ступеню готовності будинку та виділу частки будинку.
З огляду на наведене, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог щодо набуття права власності.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.
Підстав для зміни чи скасування рішення не має.
Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий:
Судді: