Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2013 року місто Севастополь 17 год. 37 хв. Справа №827/865/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.,
секретар - Прокопенко О.О.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 13 липня 1999 року, ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 06 червня 1997 року;
представника відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі - Гайдукевича Олексія Миколайовича, службове посвідчення серії НОМЕР_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополя про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В :
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополя про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 24 вересня 2012 року № 68 «Про покарання працівників СРСм «Грифон» УМВС України в м. Севастополі», від 21 лютого 2013 року № 138 «Про грубе порушення службової дисципліни сержантом міліції ОСОБА_1 та заходах реагування» та від 01 березня 2013 року № 29 про звільнення сержанта міліції ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України, поновлення на службі в органах внутрішніх справ, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 827/865/13-а, справу призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані накази відповідача є протиправними, оскільки видані на підставі висновку службового розслідування, що було проведено з порушенням встановленого порядку. ОСОБА_1 не допускав порушень службової дисципліни, а тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованим.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що накази про попередження ОСОБА_1 про неповну посадову відповідальність та про його звільнення прийняти відповідачем у спосіб, межах повноважень та у порядку, встановленому законодавством.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, допитавши свідків, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Міністерстві внутрішніх справ м. Севастополі з 27 серпня 2010 року на посаді міліціонера спеціальної роти судової міліції «Грифон», з 24 вересня 2012 року - на посаді міліціонера взводу конвойної служби міліції УМВС України в м. Севастополі.
Наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі від 01 березня 2013 року № 29 о/с дск ОСОБА_1, міліціонер взводу конвойної служби міліції УМВС України в м. Севастополі був звільнений з 04 березня 2013 року у запас Збройних Сил України за пунктом «є» статті 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни).
Підставами для звільнення з'явились грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у невиконанні наказу командира ВКСм УМВС, та притягнення раніше до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.
Порядок проходження служби осіб рядового та начальницького складу в органах внутрішніх справ регулюється спеціальним законодавством, такими як: Закон України «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року N 114, та Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Відповідно до пунктів 1, 20 статті 10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань, зокрема, зобов'язана: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; вживати заходів щодо організації конвоювання, а також у випадках, передбачених законодавством, забезпечувати утримання затриманих, узятих під варту осіб під час досудового слідства, обвинувачених, засуджених на вимогу судових органів.
Статтею 16 зазначеного Закону встановлено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
На службу до міліції, відповідно до статті 17 Закону України «Про міліцію», приймаються на контрактній основі громадяни України, які досягли 18-річного віку (крім випадків, встановлених законодавством), мають повну загальну середню освіту, володіють державною мовою, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. При прийнятті на службу до міліції може бути встановлено випробування строком до одного року.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України. Кодекс професійної етики та поведінки працівників міліції затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Статтею 20 цього Закону визначено, що працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.
Статтею 25 Закону України «Про міліцію» передбачено, що службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначені Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі статтею 3 цього Статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.
Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.
У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.
Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.
Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.
У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.
Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.
За вчинення дисциплінарних проступків, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок накладання дисциплінарних стягнень.
Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року N 114, звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби проводиться за порушення дисципліни.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що працівники органів внутрішніх справ носять особливий статус та на них покладені обов'язки, дотримання яких є обов'язковим. Вони повинні сумлінно та належним чином виконувати ці обов'язки, та беззаперечно виконувати законні, як усні, так і письмові, накази осіб начальницького складу.
При цьому, за змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Таким чином, працівники органів внутрішніх справ повинні дотримуватися дисципліни як і під час проходження служби, так і позаслужбовий час.
У разі невиконання (неналежного виконання) працівником міліції своїх службових обов'язків, наказів осіб начальницького складу, порушення громадського порядку або скоєння проступку, який порочить його як працівника міліції, він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що 22 вересня 2012 року о 01 год. 00 хв. до СРСм «Грифон» УМВС України в м. Севастополі надійшло повідомлення з РмОН «Беркут» УМВС України в м. Севастополя про порушення громадського порядку за участю працівника СРСм «Грифон» УМВС України в м. Севастополі - ОСОБА_1 в барі «Театральний» на наб. Корнілова м. Севастополя.
За зазначеним фактом було проведено службове розслідування, у ході якого встановлено, що 21 вересня 2012 року міліціонер СРСм «Грифон» УМВС сержант міліції ОСОБА_1 у вихідний день близько 22 год. 00 хв., разом зі сержантом міліції ОСОБА_5 та його знайомою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, відпочивав у барі «Театральний», що розташований на наб. Корнілова м. Севастополя. У барі між ОСОБА_1 та відвідачами бару виникла суперечка, яка переросла у бійку. Прибувши на місце події працівники міліції вивели порушників громадського порядку з приміщення бару, але, незважаючи на присутність представників правоохоронних органів, бійка за участю ОСОБА_1 продовжилась на вулиці, у результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя та розсічи надбрівної дуги.
У ОСОБА_1 було відібрано пояснення щодо цього вчинку, відповідно до яких він підтвердив факт знаходження його 21 вересня 2012 року близько 22 год. 00 хв. у барі «Театральний» у стані алкогольного сп'яніння, та зазначив, що «один парень підійшов до нього та сказав щось дуже образне, що саме, він не пам'ятає, після чого він наніс удар цьому чоловіку у обличчя».
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 24 вересня 2012 року, затверджений командиром СРСм «Грифон» УМВС України в м. Севастополі, у якому зазначено, що своїми діями сержант міліції ОСОБА_1 грубо порушив вимоги Закону України «Про міліцію», Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України та Наказ МВС України від 26 березня 2010 року № 90, що призвело до отримання останнім тілесних ушкоджень та скоєння вчинку, який дискредитує звання працівника спеціального підрозділу міліції «Грифон», та запропоновано ОСОБА_1 попередити про неповну посадову відповідальність та вирішити питання про його переведення до іншого підрозділу.
Наказом командира СРСм «Грифон» УМВС України в м. Севастополі від 24 вересня 2012 року № 68 за грубе порушення статей 1, 2, 7 дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та наказу МВС України від 26 березня 2010 року № 90, статей 2, 10 Закону України «Про міліцію», пунктів 3, 7, 9, 10 Етичного кодексу працівників органів внутрішніх справ України, що призвело до отримання тілесних ушкоджень та скоєння вчинку, який дискредитує звання працівника спеціального підрозділу міліції «Грифон», міліціонера СРСм «Грифон» УМВС України м. Севастополі сержанта міліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідальність та наказано вирішити питання про його переведення до іншого підрозділу.
Відповідно до акту від 27 вересня 2012 року, складеного заступником начальника КЗ СРСм «Грифон» УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_6 у присутності командира 1-го взводу СРСм «Грифон» УМВС України в м. Севастополі капітана міліції ОСОБА_7 та інструктора з бойової та фізичної підготовки СРСм «Грифон» УМВС України в м. Севастополі сержанта міліції ОСОБА_8, ОСОБА_1 від ознайомлення з матеріалами службового розслідування та наказом від 24 вересня 2012 року № 68 відмовився.
24 вересня 2012 року ОСОБА_1 подав рапорт про переведення його для подальшого проходження служби на посаду міліціонера взводу конвойної служби міліції УМВС України в м. Севастополі.
Наказом начальника УМВС України в м. Севастополі від 21 вересня 2012 року № 127 о/с дск сержанта міліції ОСОБА_1 було переведено на посаду міліціонера взводу конвойної служби міліції УМВС України в м. Севастополя з 24 вересня 2012 року, де останній проходив службу до моменту звільнення.
Наказами начальника Управління МВС України від 29 січня 2013 року № 59 та від 11 лютого 2013 року № 104 згідно з Інструкцією з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 20 січня 2005 року № 60-дск, для проведення спеціальних етапів, з метою своєчасної доставки підсудних осіб з Сімферопольського слідчого ізолятору у призначені судові засідання та у зворотному напрямку було, утому числі 04 лютого 2013 року та 19 лютого 2013 року, призначено проведення спеціальних етапів по марш туру ІТТ м. Севастополі - СІ № 15 м. Сімферополь - ІТТ м. Севастополя до доставляння затриманих та взятих під варту осіб (згідно припису) о 09 год. 00 хв. та 16 год. 00 хв. Командиру ВКСм (ОСОБА_9.) наказано для охорони затриманих та взятих під варту осіб призначити конвойний наряд у складі найбільш підготовлених працівників.
04 лютого 2013 року та 19 лютого 2013 року командиром ВКСМ УМВД України в м. Севастополя ОСОБА_10 було проведено інструктаж особового складу, які заступають на службу з охорони та конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, у тому числі ОСОБА_1, що підтверджується його особистим підписом у журналі інструктажів ВКСм УМВС України в м. Севастополі № 1256.
Однак, міліціонер ВКСм УМВС України в м. Севастополі сержант міліції ОСОБА_1 04 лютого 2013 року та 19 лютого 2012 року відмовився виконувати накази командира про включення його до складу конвою, що призначався для охорони затриманих та взятих під варту осіб під час етапування з ІТТ м. Севастополя до ССІ м. Сімферополя, що підтверджується його рапортами від 01 лютого 2013 року та 19 лютого 2013 року.
Відмову від виконання наказу позивач мотивував тим, що їздити на спеціальні етапи до м. Сімферополя він не має можливості, оскільки на протязі всього маршруту руху безпосередньо у боксах автомобіля заарештовані палять, внаслідок чого відбувається повне задимлення відсіку, що робить неможливим його знаходження у цьому приміщенні у зв'язку з кисневою недостатністю. Також вдихання тютюнового диму робить його пасивним курцем, що може привести до захворювання верхніх дихальних шляхів та порушує його права, передбачені статтями 49 Конституції України та 153 Кодексу законів про працю України.
Командиром взводу конвойної служби міліції УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_11 було проведено службове розслідування по фату порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні наказу командира, міліціонером взводу конвойної служби міліції УМВС України в м. Севастополі сержантом міліції ОСОБА_1, за результатом якого складно висновок, затверджений заступником начальника Управління начальником міліції громадської безпеки УМВС України в м. Севастополі 20 лютого 2013 року.
Службовим розслідуванням встановлено, що сержант міліції ОСОБА_1 за період проходження служби у ВКСм зарекомендував себе з негативного боку та, не дивлячись на те, що наказом СРСм «Грифон» УМВС України в м. Севастополі від 24 вересня 2012 року № 68 його було попереджено про неповну посадову відповідність, він продовжує порушувати службову дисципліну. 04 лютого 2013 року та 19 лютого 2013 року ОСОБА_1 при проведенні ранкового розводу та розстановки нарядів відмовився виконувати наказ командира про включення його до складу конвою, що призначався для охорони затриманих та взятих під варту осіб під час етапування з ІТТ м. Севастополя до ССІ № 15 м. Сімферополя, чим грубо порушив статті 2, 4, 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Закон України «Про міліцію».
Також у висновку службового розслідування зазначено, що командиром ВКСм ОСОБА_1 було запропоновано супроводжувати спецетап, у якому особи, що знаходяться під вартою не палять, або їх кількість буде становити від одного до трьох осіб, на що сержант міліції ОСОБА_1 також відповів відмовою.
За результатами службового розслідування командиром взводу конвойної служби міліції УМВС України в м. Севастополя ОСОБА_11 було запропоновано клопотати перед керівництвом УМВС України в м. Севастополі про притягання ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляд звільнення з органів внутрішніх справ за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у невиконанні наказу командиру.
Відповідно до наказу начальника Управління МВС України в м. Севастополі від 21 лютого 2013 року № 138 «Про грубе порушення службової дисципліни сержантом міліції ОСОБА_1 та заходах реагування» за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у невиконанні наказу командира ВКСм, міліціонер взводу конвойної служби міліції УМВС України в м. Севастополі сержант міліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, але, враховуючи, що наказом СРСм «Грифон» УМВС від 24 вересня 2012 року № 68 останнього попереджено про неповну посадову відповідність, міліціонера ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ.
З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 26 лютого 2013 року.
28 лютого 2013 року командиром ВКСм УМВС України в м. Севастополя ОСОБА_11 було складено подання до звільнення із органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом «є» статті 63 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України сержанта міліції ОСОБА_1 та отримано висновки старших начальників щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ.
01 березня 2013 року начальником УМВС України в м. Севастополі було прийнято рішення по поданню, на підставі якого наказом Управління міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі від 01 березня 2013 року № 29 о/с дск сержанта міліції ОСОБА_1, міліціонера взводу конвойної служби міліції УМВС України в м. Севастополі, було звільнено з 04 березня 2013 року у запас Збройних Сил України за пунктом «є» статті 63 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час служби як у СРСм «Грифон» УМВС України в м. Севастополі, так і в ОВС УМВС України в м. Севастополі зарекомендував себе з посереднього боку. При виконанні покладених на нього службових обов'язків ініціативу та наполегливість не проявляв.
Крім того, опитані у ході судового розгляду справи свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_6 показали, що за час служби ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативного боку, авторитетом у колективі не користувався.
ОСОБА_11 пояснив, що він є безпосереднім керівником позивача. Зазначив, що ОСОБА_1 систематично відмовлявся виконувати його законні та зрозумілі накази щодо охорони затриманих та взятих під варту осіб при їх етапуванні, хоча це є одним з основних його функціональним обов'язком як міліціонера конвойного взводу.
Отже, суд зазначає, що оскільки при визначенні виду дисциплінарного стягнення у вигляді як попередження про неповну службову відповідальність, так і звільнення з органів внутрішніх справ, відповідачем було проведено службові розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарних проступків, враховано характер та тяжкість вчинених позивачем проступків, притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність та звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України було здійснено з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, а тому накази від 24 вересня 2012 року № 68, від 21 лютого 2013 року № 138 та від 01 березня 2013 року № 29 о/с дск є правомірними та не підлягають скасуванню.
Судом не приймаються до уваги доводи представників позивача щодо протиправного притягнення позивача наказом від 24 вересня 2012 року № 68 до дисциплінарної відповідальності, оскільки на час попередження його про неповну посадову відповідність він був тимчасово непрацездатним, у зв'язку з тим, що а ні Дисциплінарним статутом, а ні Кодексом законів про працю України, норми якого у даному випадку застосовуються субсидіарно, не встановлено заборони щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність в період тимчасової непрацездатності працівника.
До того ж, представниками позивача не надано доказів пред'явлення ОСОБА_1 лікарняного листка керівництву. Більш того, відповідно до розрахунку виплаченого позивачу заробітку за період з 24 вересня 2012 року по 02 жовтня 2012 року виплати ОСОБА_1 на підставі лікарняного листа не здійснювались.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою, другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи відповідач довів суду правомірність своїх дій та рішень. У свою чергу доводи представників позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами встановленими судом.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача відбулося за наявністю для цього підстав та з дотриманням порядку, визначеного законодавством, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено 05 серпня 2013 року.
Суддя (підпис) С.А. Водяхін
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили
Суддя С.А. Водяхін