ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.06.06р. | Справа № А17/153 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Суха Балка”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про скасування рішення № 4608/11/08-31-048 від 18.04.2006р.
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання — Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: представник не з’явився;
від відповідача: Сокур Н.І., довіреність № 254/10/08-034 від 12.01.2006р., головний державний податковий інспектор.
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство “Суха Балка” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про:
- витребування від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі (у подальшому —відповідач) всіх документів, пов’язаних з розглядом первинної скарги позивача від 07.04.2006р. № 1605;
- визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 18.04.2006р. № 4608/11/08-31-048 про залишення первинної скарги позивача без розгляду;
- зобов’язання відповідача розглянути первинну скаргу позивача від 07.04.2006р. №1605 на другу податкову вимогу № 2/7 від 20.03.2006р. в порядку, передбаченому ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ ( подальшому —Закон №2181).
08.06.2006р. позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд визнати нечинним рішення відповідача від 18.04.2006р. № 4608/11/08-31-048 про залишення первинної скарги позивача без розгляду.
Також при поданні позовної заяви позивачем було заявлено клопотання про постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме про зупинення дії рішення відповідача від 18.04.2006р. № 4608/11/08-31-048 про залишення первинної скарги позивача без розгляду та про заборону відповідачеві вчиняти дії щодо примусового стягнення активів позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він отримав другу податкову вимогу № 2/7 від 20.03.2006р., надіслану відповідачем, 28.03.2006р., що підтверджується реєстрацією вхідної кореспонденції за номером № 139 від 28.03.2006р. На підставі наведеного, позивач робить висновок, що він мав право надіслати відповідачеві скаргу на зазначену другу податкову вимогу до 07.04.2006р. включно, тому рішення відповідача про залишення його скарги без розгляду є неправомірним і порушує права та законні інтереси позивача.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказує, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. А оскільки відповідно до поштового повідомлення про вручення № 6345 позивач отримав другу податкову вимогу 27.03.2006р., то станом на 07.04.2006р. встановлений Законом № 2181 строк оскарження другої податкової вимоги сплинув, що і було підставою для залишення первинної скарги позивача без розгляду.
У судовому засіданні 22.06.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
20.03.2006р. відповідачем було винесено другу податкову вимогу № 2/7, відповідно до якої позивача було повідомлено про те, що станом на 17.03.2006р. сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов’язаннями по податку на додану вартість складає 11288462,56 грн., у тому числі 10132350,17 грн. —основний платіж, 1155703,26 грн. —штрафні санкції, 409,13 грн. —пеня, а також про те, що на всі активи позивача розповсюджується право податкової застави.
Не погодившись з другою податковою вимогою, позивач направив відповідачеві первинну скаргу від 07.04.2006р. № 1605, у якій просив відповідача скасувати другу податкову вимогу № 2/7 від 20.03.2006р.
Зазначена скарга була направлена відповідачеві 07.04.2006р. рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується описом вкладення у цінний лист і поштовою квитанцією.
Рішенням про залишення первинної скарги без розгляду № 4608/11/08-31-048 від 18.04.2006р. відповідач повідомив позивача про залишення первинної скарги № 1605 від 07.04.2006р. без розгляду у зв’язку з тим, що вона була подана з порушенням строків, встановлених Законом № 2181.
Листом від 18.04.2006р. № 4633/10/08-24-017 відповідач запропонував позивачеві не пізніше 26.04.2006р. самостійно визначити склад і черговість продажу своїх заставлених активів, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу.
Оскільки позивач не виконав вимоги відповідача, викладені у Листі від 18.04.2006р. № 4633/10/08-24-017, 27.04.2006р. відповідач виніс Рішення № 1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яким вирішив здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) позивача, а також тих активів, права власності на які він здобуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу позивача.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- позивач надав у матеріали справи копію витягу з журналу вхідної кореспонденції, у якому за датою 28.03.2006р. і номером 139 значиться напис “СДПІ, подат. 2/7, 1 арк., заст. гл. бух.”;
- відповідач надав у матеріали справи копію повідомлення про вручення поштового відправлення № 6345, згідно з яким 27.03.2006р. позивачу було вручено другу податкову вимогу № 2/7 від 18.04.2006р.;
- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006р. по справі № А17/153 позивача було зобов’язано надати у судове засідання оригінал журналу реєстрації вхідної замовної кореспонденції за період з 26.03.2006р. по 30.03.2006р.;
- вимоги зазначеної вище ухвали не були виконані позивачем, представник позивача у судове засідання не з’явився.
Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі на підставі наступного.
У відповідності з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 передбачено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.
Аналогічні норми містяться у п. 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 11.12.1996р. № 29 (у подальшому — Положення).
Згідно з п. 7 Положення скарга (заява), подана з порушенням порядку і строків, визначених пунктом 4 та підпунктом 5.1 пункту 5 цього Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При вирішенні спору суд керується ч. 6 ст. 71 КАС України, згідно з якою якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що друга податкова вимога була ним отримана саме 28.03.2006р. Водночас, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 6345 вказана друга податкова вимога була отримана позивачем 27.03.2006р.
Отже останнім днем подання скарги на другу податкову вимогу була дата 06.04.2006р.
З матеріалів справи вбачається, що позивач подав первинну скаргу 07.04.2006р., тобто з порушенням 10-денного строку з дня отримання другої податкової вимоги.
Таким чином, рішення про залишення первинної скарги позивача від 18.04.2006р. було винесене відповідачем з дотриманням норм чинного податкового законодавства.
Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При поданні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову позивачем не доведено, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам до ухвалення рішення, що захист його прав стане неможливим без вжиття таких заходів, що для їх відновлення буде необхідно докласти значних зусиль і втрат, а також, що ознаки протиправності рішення відповідача є очевидними.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 117, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства “Суха Балка” повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
30.06.2006р.