ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2013 року місто Севастополь 11 год. 52 хв. Справа №827/1017/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.,
секретар - Прокопенко О.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посвідчення від 12 листопада 2012 року, довіреність від 05 квітня 2013 року б/н;
представника відповідача - Севастопольської міської Ради - Вахрамєєвої Марії Юріївни, посвідчення від 10 лютого 2012 року № 157, довіреність від 15 січня 2013 року № 0315/256,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до Севастопольської міської Ради про визнання недійсним рішення Севастопольської міської Ради від 05 лютого 2013 року № 5216 про відмову у надані згоди на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,03 га в районі АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового буднику, господарських будівель та споруд; зобов'язання відповідача надати згоду на розробку проекту землеустрою.
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15 квітня 2013 року відкрито провадження у справі № 827/1017/13-а, справу призначено до судового розгляду.
22 травня 2013 року представником позивача до початку судового розгляду справи по суті було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить визнати протиправним рішення Севастопольської міської Ради від 05 лютого 2013 року № 5216 про відмову у надані згоди на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,03 га в районі АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового буднику, господарських будівель та споруд, та зобов'язати відповідача надати згоду на розробку проекту землеустрою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 22 травня 2013 року прийнято заяву позивача про уточнення адміністративного позову у справі № 827/1017/13-а.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки, воно прийнято на підставі неправомірного висновку Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, у якому зазначено, що відвід земельної ділянки по АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) суперечить діючому законодавству у зв'язку з тим, що земельна ділянка знаходиться у межах інженерно-комунікаційного коридору.
Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. Зазначив, що висновком та картографічними (схематичними) матеріалами підтверджується знаходження земельної ділянки, на яку претендує позивач, в межах охоронних зон магістральних напірних каналізаційних колекторів, яки визначені на Схемі водопостачання та каналізації Генерального плану міста Севастополя, що є порушенням Державних будівельних норм.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи та письмові докази, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у листопаді 2011 року позивач звернувся із заявою про узгодження місця розташування земельної ділянки по вул. Маячній в місті Севастополі до Севастопольської міської державної адміністрації.
Управлінням містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації 16 липня 2012 року ОСОБА_1 надано висновок № 04-01/1425, яким встановлено, що у зв'язку із невідповідністю державним будівельним нормам, відвід земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) суперечить діючому законодавству. Зокрема, у висновку вказано, що в наданій містобудівній документації в М:1500 не вказані всі охоронні зони інженерних комунікацій, з врахуванням яких земельна ділянка знаходиться у межах інженерно-комунікаційного коридору.
22 серпня 2012 року за вх. № Р-3604 позивач звернувся зі заявою про надання згоди на розроблення проекту землеустрою до Севастопольської міської Ради.
05 лютого 2013 року Севастопольською міською Радою прийнято рішення № 5261, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні згоди на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянка орієнтовною площею 0, 03 га, розташованої в районі АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на підставі невідповідності місцерозташування земельної ділянки будівельним нормам, що суперечить статті 39 Земельного кодексу України та статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Вказане рішення прийнято відповідачем на підставі висновку постійної комісії міської Ради з питань містобудування, регулювання земельних та водних відносин від 29 листопада 2012 року (виписка з протоколу № 38/2), листа управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 06 листопада 2012 року № 01-16/541 з містобудівним висновком від 16 липня 2012 року № 04-01/1125.
Так, у рішенні від 05 лютого 2013 року зазначено, що стосовно матеріалів вибору місця розташування спірної земельної ділянки позивачу було надано містобудівні висновки управління містобудуванні і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, якими визначено, що спірна земельна ділянка розташована у інженерно-комунікаційному коридорі, тому її відведення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівне і споруд (присадибна ділянка) суперечить діючому законодавству.
Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин шостої, сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з угодою про взаємодію Севастопольської міської Ради VI скликання і Севастопольської міської державної адміністрації від 19 квітня 2011 року, Радою в межах своєї компетенції Адміністрації передана для належного та своєчасного вирішення питань розвитку міста управлінська функція по первинному розгляду клопотань (заяв) юридичних і фізичних осіб з надання земельних ділянок у користування, оренду та власність.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Рішенням Севастопольської міської Ради від 14 грудня 2005 року № 4114 було затверджено Генеральний план міста Севастополя до 2025 року.
На підставі частини шостої статті 118 Земельного кодексу України ОСОБА_1 були надані графічні матеріали, виконані приватним підприємством «Семфі» у складі: викопіювання з Генерального плану міста Севастополя (М1:5000) та схеми використання земельної ділянки (М1:500) з нанесеними червоними лініями та охоронними зонами інженерних мереж.
Судом встановлено, що відповідно до Генерального плану міста Севастополя, затвердженого рішенням Севастопольський міської ради від 13 грудня 2005 року № 4114, заявлена земельна ділянка знаходиться в зоні малоповерхової забудови (в т.ч. присадибної), що відповідає цільовому використанню.
Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Згідно з пунктом 3.19* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**, затвердженими наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44, поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.
Так, відповідно до діючих нормативно-правових актів вздовж інженерних мереж встановлюються охороні зони з метою забезпечення їх захисту та належної експлуатації.
Відповідно до додатку 8.1 ДБН 360-92** нормативна відстань від інженерної мережі до фундаментів будинків і споруд по горизонталі становить 5 метрів.
Згідно з Нормами відведення земель для магістральних водоводів та каналізаційних колекторів СН 456-73, магістральні каналізаційні колектора діаметром до 426 мм мають охоронну зону 20 м, тобто 10 м від осі колектора.
Відповідно до підпункту 12.1.2 пункту 12.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05 липня 1995 року № 30, завданнями технічної експлуатації каналізаційної мережі: нагляд за станом і збереженням мережі, пристроїв та обладнання на ній; технічне утримання мережі, ліквідація засмічень, затоплень; поточний і капітальний ремонти, ліквідація аварій; контроль і нагляд за експлуатацією каналізаційних мереж і споруд абонентів; нагляд за будівництвом та приймання в експлуатацію нових ліній мережі, споруд на ній і абонентських приєднань; ведення технічної документації та звітності; вивчення мережі, складання перспективних планів реконструкції та розвитку мережі.
Згідно з пунктом 12.3 цих Правил експлуатація зазначених інженерних мереж і комунікацій вимагають проведення поточного та капітального ремонтів, які проводяться на підставі даних зовнішнього і технічного оглядів каналізаційної мережі.
До поточного ремонту мереж входять профілактичні заходи: промивання і прочищання ліній, очищення колодязів (камер) від забруднень тощо. Профілактичне прочищення мережі проводять за планом з періодичністю, яка встановлюється з урахуванням місцевих умов. Для мережі діаметрами до 500 мм включно періодичність прочистки - не рідше одного разу на рік.
До капітального ремонту мережі належать роботи з спорудження нових або повної чи часткової реконструкції колодязів (камер); перекладки окремих ділянок ліній з повною або частковою заміною труб.
Аваріями на каналізаційних мережах вважаються раптові руйнування або закупорки труб і споруд на мережі, які призводять до припинення відведення стічних вод і підтоплення (з витоком стічних вод на поверхню) і викликають необхідність розкопів трубопроводу.
Таким чином, відведення спірної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах охоронних зон магістральних напірних каналізаційних колекторів, які визначені на Схемі водопостачання та каналізації Генерального плану міста Севастополя, є порушенням діючих правил та норм, зокрема, норм пункту 8.56 ДБН 360-92**, щодо розташування будинків і споруд стосовно інженерних мереж, статті 39 Земельного кодексу України, а також спричинить неможливість забезпечення виконання вимог підпункту 12.1.2 пункту 12.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України.
Згідно з містобудівним висновком управлінням містобудуванні і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 16 липня 2012 року № 04-01/1125 наданого на заяву позивача, відвід земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на підставі невідповідності державним будівельним нормам суперечить діючому законодавству.
Управлінням містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації при розгляді графічних матеріалів вибору місця розташування спірної земельної ділянки, наданих позивачем, було встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в зоні розташування трьох існуючих напірних каналізаційних колекторів діаметрами відповідно 500 мм, 500 мм та 350 мм, та їх охоронних зон.
Вказані три напірних каналізаційних колектора та їх охоронні зони, розташовані у даному місці паралельно, створюють "інженерно-комунікаційний коридор" як протяжну зону певної ширини.
Наявність такої зони, уподовж якої розташовані колектори та їх охоронні зони, встановлена Генеральним планом міста Севастополя, затвердженим рішенням Севастопольської міської Ради від 14 грудня 2005 року № 4114, а саме: у Схемі водопостачання та каналізації Генерального плану міста Севастополя.
При цьому, факт розташування спірної земельної ділянки в межах охоронної зони існуючого напірного каналізаційного колектору діаметром 350 мм був встановлений управлінням містобудуванні і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації при розгляді графічних матеріалів вибору місця розташування спірної земельної та Схеми водопостачання та каналізації Генерального плану міста Севастополя, оскільки на графічних матеріалах вибору місця розташування спірної земельної ділянки наданих позивачем, даного каналізаційного колектору і його охоронної зони не було нанесено.
Слід зазначити, що інженерно-комунікаційний коридор створюється проектувальниками містобудівної документації для концентрації комунікацій в одному напрямку з метою скорочення охоронних зон.
Даний комунікаційний коридор фактично відображений у Схемі водопостачання та каналізації Генерального плану міста Севастополя на період до 2025 року.
Також судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що висновок управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 16 липня 2012 року № 04-01/1125 на даний час у встановленому законодавством порядку не скасовано.
Управлінням містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації надано схему розміщення земельної ділянки на топографічній зйомці М 1:500, згідно якої охоронна зона (5м) від КН 350, позначена на зйомці червоним кольором, не була нанесена на матеріали вибору земельної ділянки, надані позивачем.
Отже, рішення Севастопольської міської Ради від 05 лютого 2013 року № 5261 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні згоди на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,03 га, розташованої в районі вул. Маячній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)», що прийнято з врахуванням вказаного містобудівного висновку, є правомірним.
Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виняткових повноважень місцевих рад відноситься вирішення у відповідності до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з пунктом "а" частини першої статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи відповідач довів суду, що приймаючі рішення про відмову позивачу у наданні згоди на розробку проекту землеустрою він діяв у порядку, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством. У свою чергу доводи представника позивача не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складено 22 липня 2013 року.
Суддя С.А. Водяхін