ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
04.12.2006 року Справа № 8/459
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Бородіної Л.І.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.10.06.
при секретарі Мартинцева Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача Прожоріна О.В., дов. № 21 від 01.12.06
від відповідача Горшанов Д.І, дов. № 23-243-6 від 23.09.05
Розглянувши
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Попаснянському районі Луганської області, м. Попасна
на постанову
господарського суду Луганської області
від 05.07.06
у справі №8/459 (суддя Середа А.П.)
за позовом Державної податкової інспекції у Попаснянському
районі Луганської області, м. Попасна
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Лисичанська сода”, м. Лисичанськ
про звернення стягнення на активи на суму 198232 грн. 67 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 05.07.06 у справі №8/459 (суддя Середа А.П.) відмовлено у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Попаснянському районі Луганської області (далі ДПІ у Попаснянському районі) до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанська сода», м. Лисичанськ про звернення стягнення на активи на суму 198232 грн. 67 коп.
Постанова господарського суду з посиланням на норми Законів України «Про систему оподаткування»від 25.06.91 № 1251-ХІІ (далі Закон № 1251), «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.02.2000 № 2181-ХІІ (далі –Закон № 2181), «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 30.06.99 № 784-ХІV (далі –Закон про банкрутство) мотивована необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відмовляючи у позові місцевий господарський суд дійшов висновку, що податковий борг по сплаті земельного податку, в погашення якого заявлено позов, складається із сум узгоджених податкових зобов’язань станом на 28.01.04 до порушення ухвалою господарського суду Луганської області від 28.04.04 справи №10/35б –про банкрутство відповідача, а тому позивач, згідно ст. 1 Закону про банкрутство за цими вимогами є конкурсним кредитором та відповідно до ч.1 ст. 14 цього закону зобов’язаний був протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство звернутися до господарського суду з письмовою заявою з вимогами до боржника та документами, що їх підтверджують.
Оскільки позивач не заявляв вимоги у справі №10/35б про банкрутство відповідача вимоги, які є предметом розгляду в даній справі, є погашеними і не підлягають задоволенню.
Державна податкова інспекція у Попаснянському районі, позивач у справі, не погодилась з прийнятою господарським судом постановою та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та постановити нове судове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розрізняє конкурсних і поточних кредиторів в залежності від моменту виникнення права вимоги виконання зобов’язань, а не виникнення самого зобов’язання.
Позивач вважає, що при постановленні рішення судом першої інстанції порушено ст. 1 Закону про банкрутство –невірно застосовано поняття конкурсних та поточних кредиторських вимог.
Суми зобов’язань по земельному податку, які залишилися не сплаченими в строк до 28.04.04, мали статус податкового боргу та були заявлені податковою інспекцією по справі про банкрутство як конкурсні вимоги, а узгоджені суми зобов”язань строк сплати яких настав після дати порушення справи про банкрутство є поточними вимогами.
Позивач вважає, що суми зобов’язань по земельному податку самостійно заявлені (і тому безспірні) відповідачем за 2004 рік у сумі 196528 грн. 76 коп. (в тому числі: 94914 грн. 33 коп. –Мирнодолинська сільська рада, 7975 грн. 50 коп. –Малорязанцевська сільська рада, 2943 грн. 11 коп. –Комишуватська сільська рада, 3622 грн. 28 коп. –Врубівська сільська рада, 1339 грн. 10 коп. –Вовчеярівська сільська рада, 85734 грн. 44 коп. –Білогорівська сільрада), строк сплати яких настав після 28.04.04 (дата введення мораторію) вважаються податковим боргом та поточними вимогами, які могли бути сплачені у період дії мораторію та підлягають сплаті або стягненню після припинення провадження у справі про банкрутство та скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів, згідно норм діючого Закону 2181.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судова колегія Луганського апеляційного господарського суду
ВСТАНОВИЛА:
28.01.2004 року Відкритим акціонерним товариством „Лисичанська сода” до ДПІ у Попаснянському районі надано податкові розрахунки земельного податку за користування ВАТ „Лиссода” земельними ділянками, які знаходяться на території наступних сільских (селищних) рад:
Мирнодолинської - на суму 116127,74 грн. (вхідний №2260)(а.с. 14, т.1);
Врубівської - на суму 4346,74 грн. (вхідний №2254)(а.с. 26,т.1);
Білогорівської - на суму 102881,34 грн. (вхідний №2259)(а.с.38, т.1);
Комишуватської - на суму 3531,73 грн. (вхідний №2256)(а.с. 50, т.1);
Малорязанцевської - на суму 9570,60 грн. (вхідний №2257)(а.с. 60, т.1);
Вовчеярівської - на суму 2367,42 грн. (вхідний №2258)(а.с. 72, т.1), - всього на загальну суму 238825,57 грн.
Відповідач, самостійно узгодивши вищезгадане податкове зобов’язання, в подальшому, щомісячно, став сплачувати земельний податок, сплативши за 3 місяці (січень-березень) 2004 року 59706,24 грн., - що підтверджується наданими до справи платіжними дорученнями:
Мирнодолинська селищна рада:
- платіжне доручення № 308 від 25.02.04 на суму 8867 грн. –податок на землю за січень 2004 року (а.с. 108, т. І),
- платіжне доручення № 457 від 31.03.04 на суму 10487 грн. 50 коп. –податок на землю за лютий 2004 року (а.с. 114),
- платіжне доручення № 560 від 16.04.04 на суму 9677 грн. 25 коп. –земельний податок за березень 2004 року (а.с. 118, т. І).
Всього: 29031 грн. 75 коп.
Врубівська міська рада:
- платіжне доручення № 312 від 25.02.04 на суму 362 грн. оплати земельного податку за січень 2004 р. (а.с. 108),
- платіжне доручення № 461 від 31.03.04 на суму 362 грн. 46 коп. сплата земельного податку за лютий 2004 року. (а.с. 112),
- платіжне доручення № 564 від 16.04.04 на суму 362 грн. 23 коп. сплата земельного податку за березень 2004 р. (а.с. 117).
Всього: 1086 грн. 69 коп.
Білогорівська селищна рада
- платіжне доручення № 310 від 25.02.04 на суму 8574 грн., земельний податок за січень 2004 р., (а.с 109 т.І),
- платіжне доручення № 459 від 31.03.04 на суму 3572 грн. 90 коп., земельний податок за лютий 2004 року., (а.с. 115, т.І),
- платіжне доручення № 562 від 16.04.04 на суму 8573 грн. 45 земельний податок за березень 2004 р. (а.с. 119, т.1)
Всього: 25720 грн. 35 коп.
Комишуватська селищна рада
- платіжне доручення №311 від 25.02.04 на суму 294 грн. 00 коп. земельний податок за січень 2004 р. (а.с. 105 т.І),
- платіжне доручення № 460 від 31.03.04 на суму 294 грн. 62 коп. земельний податок за лютий 2004 р. (а.с. 114 т.І),
- платіжне доручення № 563 від 16.04.04 на суму 294 грн. 31 коп., земельний податок за березень 2004 р. (а.с. 121, т.1)
Всього: 882 грн. 93 коп.
Малорязанцевська селищна рада
- платіжне доручення № 313 від 25.02.04 на суму 798 грн., земельний податок за січень 2004 р. (а.с 107 т.І),
- платіжне доручення № 462 від 31.03.04 на суму 797 грн. 10 коп., земельний податок за лютий 2004 р. (а.с.113),
- платіжне доручення № 565 від 16.04.04 на суму 797 грн. 55 коп. земельний податок за березень 2004 р. (а.с. 120 т.І).
Всього: 2392 грн. 65 коп.
Вовчеярівська селищна рада
- платіжне доручення № 309 від 25.02.04 на суму 197 грн. земельний податок за січень 2004 р. (а.с. 106 т.І),
- платіжне доручення № 458 від 31.03.04 на суму 197 грн. 58 коп., земельний податок за лютий 2004 р. (а.с.110 т.І),
- платіжне доручення № 561 від 16.04.04 на суму 197 грн. 29 коп. земельний податок за березень 2004 р. (а.с. 116 т.І)
Всього: 591 грн. 87 коп.
Із ухвали господарського суду Луганської області від 26.09.05 у справі № 10/35 (а.с. 101) вбачається, що 28.04.04 за заявою кредитора ТОВ „Український каолін” ухвалою господарського суду Луганської області порушено провадження у справі №10/35б про банкрутство боржника ВАТ „Лисичанська сода” відповідача у даній справі.
Ухвалою від 10.06.2004 р. у справі №10/35б введено процедуру розпорядження майном боржника –ВАТ „Лисичанська сода”.
У встановлений ст. 14 Закону про банкрутство 30-денний строк після публікації в газеті „Голос України” від 08.07.04 №121 (3374) оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника звернулися конкурсні кредитори, в тому числі і ДПІ у Попаснянському районі.
За результатами розгляду заявлених вимог, ухвалою господарського суду Луганської області від 25.09.04 визнані майнові вимоги ДПІ в сумі 213808 грн. 06 коп., в тому числі 199901 грн.29 коп. заборгованість по земельному податку.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.02.06 затверджено мирову угоду від 26.01.06 укладену між ВАТ „Лисичанська сода” та кредиторами, скасовано мораторій на задоволення позовних вимог кредиторів, провадження у справі № 10/35б припинено (а.с. 10-11, т.1).
31.05.06 ДПІ у Попаснянському районі звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення за рахунок активів ВАТ „Лисичанська сода” податкового боргу з податку на землю за 2004 рік. в сумі 198232 грн. 67 коп., (195969 грн. 53 коп. –основний платіж, 49 грн. 40 коп. –штрафні санкції та 2213 грн. 74 коп. –пеня), які вважає податковим боргом та поточними вимогами.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідач проти заявлених вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позов (а.с. 86), зокрема посилаючись на те, що вимоги щодо сплати земельного податку в сумі 195969 грн. 53 коп. є конкурсними, які згідно Закону про банкрутство вважаються погашеними.
Вимоги щодо сплати штрафних санкцій в сумі 49 грн. 40 коп. та пені в сумі 2213 грн. 74 коп. не обґрунтовані.
Постановою господарського суду Луганської області від 05.07.06 у справі №8/459 у задоволенні позову відмовлено.
Під час апеляційного провадження судовою колегією з’ясовувалися обставини щодо заявленої суми земельного податку, штрафних санкцій та пені.
До матеріалів справи залучена копія скороченої форми облікової картки платника податку ВАТ „ Лисичанська сода” станом на 31.12.2004 року.
По заявленій сумі земельного податку у сторін відсутні заперечення. Відповідач у судовому засіданні підтвердив, що заборгованість по земельному податку за 2004 рік за даними бюджетного обліку співпадає з сумою заявленою позивачем за позовом.
Документи підтвердження та обґрунтування нарахування штрафних санкцій та пені, розрахунки цих сум позивачем не подані.
Перевіривши матеріали справи, правильність юридичної оцінки місцевим господарським судом обставин та застосування норм чинного законодавства, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно частини 1 ст.14 Закону України „ Про систему оподаткування” –податок на землю належить до загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до ст.14 Закону України „ Про плату за землю” від 03.07.92 № 2535-ХІІ в редакції на дату виникнення правовідносин між сторонами за позовом юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Статтею 17 цього закону визначено порядок оплати визначеного податкового зобов’язання з земельного податку на поточний рік рівними частками за місцем знаходження земельної ділянки за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 1.11 ст.1, п.5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181–ІІІ (далі Закон 2181) податкове зобов”язання визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку) вважається узгодженим з дня надання такої податкової декларації (розрахунку) і є підставою для самостійної сплати суми податкового зобов’язання.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції 28 січня 2004 року відповідач подав позивачу шість розрахунків земельного податку за користування земельними ділянками у 2004 році на загальну суму 238825 грн. 57 коп.
Враховуючи вищевикладені норми Закону № 2181 та Закону України „Про плату за землю” з 28.01.04 року у відповідача виникло податкове зобов’язання по земельному і вважається узгодженим.
Наявні в матеріалах справи платіжні доручення за січень –березень 2004 року свідчать, що відповідач став сплачувати земельний податок в порядку визначеному ст.17 Закону „Про плату за землю”.
28.04.2004 р. ухвалою господарського суду Луганської області порушено провадження у справі № 10/35 про банкрутство боржника ВАТ „Лисичанська сода” відповідача у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно преамбули Закону № 2181 та з п.7.8 ст.7 цього закону з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов’язання або погашення податкового боргу визначається згідно з нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або про визнання його банкрутом” (далі закон про банкрутство).
Відповідно до ст..1 Закону про банкрутство конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Позивач вважає, що узгодженні суми податкових зобов’язань, строк сплати яких настав після дати порушення провадження у справі про банкрутство є поточними вимогами, посилаючись на те, що законодавець розмежовує кредиторів конкурсних та поточних в залежності від моменту виникнення у них права вимоги виконання зобов’язань, а не виникнення самого зобов’язання.
Проте з такими доводами позивача погодитися не можна з огляду на приписи Закону про банкрутство.
Визначення терміну „конкурсні кредитори” в ст.1 Закону про банкрутство не містить посилання на строк виконання зобов’язань, за якими виникли вимоги.
В п. 8.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство заяви з вимогами до боржника, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, згідно з частиною 15 статті 1 та частиною 1 статті 14 Закону про банкрутство, мають право подавати всі кредитори незалежно від строку виконання зобов’язань.
Отже, місцевий господарський суд правомірно визначив, що податкове зобов’язання по земельному податку позивача за 2004 рік є конкурсними вимогами.
Відповідач, самостійно узгодивши вищезгадане податкове зобов’язання, в подальшому, щомісячно, став сплачувати земельний податок, сплативши за 3 місяці (січень-березень) 2004 року 59706,24 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких залучені до справи.
Відповідно до частини 15 статті 11 Закону України від 30.06.99 року №784-ХІУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –ЗУ №784-ХІV) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов’язань, мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Згідно частини 1 статті 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Матеріали справи свідчать, що позивач не звертався до господарського суду з заявою з вимогами до відповідача, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство по сплаті земельного податку за 2004 рік, строк сплати якого настав після 28.04.04 року, тобто після порушення справи про банкрутство.
Зазначена обставина не спростовується позивачем.
Відповідно до ч.2. ст. 14 Закону про банкрутство вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Господарський суд Луганської області по справі №10/35б виніс ухвалу від 28.11.05 року, у пункті 2 якого сказано, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подачі, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
Отже, вимоги, що є предметом спору в даній справі є погашеними.
Докази щодо правомірності заявленої суми штрафу та пені в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Враховуючи викладене судова колегія Луганського апеляційного суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови господарського суду Луганської області від 05.07.06 у справі №8/459.
Питання про судовий збір за апеляційною скаргою не вирішується, оскільки скаржник звільнений від його сплати.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частина ухвали.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206 та розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Луганської області від 05.07.06 у справі №8/459 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 05.07.06 у справі №8/459 залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Судді Л.І. Бородіна
Д.Ю. Перлов