ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06.08.2013 Справа № 901/326/13-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Трейдінг»
до відповідача FILIPI COMPANY, SHPK Medicinal & Aromatic HERBS
про стягнення 7 606, 19 євро
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
від позивача - Григорян К.С., довіреність № 1/д від 05.02.2013, представник, посвідка на постійне проживання для іноземних громадян серія КР № 48479 від 17.03.2010
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Радуга Трейдінг» - позивач, звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до FILIPI COMPANY, SHPK Medicinal & Aromatic HERBS- відповідач, в якій просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Трейдінг» з FILIPI COMPANY, SHPK Medicinal & Aromatic HERBS 7 606,19 євро.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 22, 526, 610, 623, 629, 655, 669, 671, 673 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та вмотивовані тим, що 12.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радуга Трейдінг» та Компанією FILIPI COMPANY, SHPK Medicinal & Aromatic HERBS, Albania, був укладений Контракт №7, за умовами якого позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Радуга Трейдінг» передає у власність, а відповідач - FILIPI COMPANY, SHPK Medicinal & Aromatic HERBS приймає та сплачує рослинну сировину, у номенклатурі, кількості зазначених у додатках, які є невід'ємною частиною Контракту.
Як зазначено в позові, відповідно до умов Контракту за базис поставки приймається поставка без сплати мита відповідно до Міжнародних Правил «Інкотермс - 2010» на умовах CIP- м. Тирана, Албанія. Строк для оплати сировини - протягом 30 календарних днів з моменту приймання сировини за якістю відповідно до п. 7.3. даного Контракту. Загальна сума Контракту складає 48 000, 00 євро.
06.07.2012 на виконання зазначеного Контракту позивач здійснив відвантаження відповідачу сировини у кількості 11 750, 00 кг. загальною вартістю 37 600, 00 євро, що підтверджується вантажно - митною декларацією, оформленою Кримською митницею у режимі експорту №600110000/2012/003077 від 06.07.2012.
10.07.2012 сировина надійшла до складу покупця та 15.07.2012 сировина прийнята відповідачем за якістю.
Позивач в позові зазначив, що відповідно до положень Контракту строк оплати сировини настав 14.08.2012.
Однак, у порушення п. 5.3. Контракту, відповідач здійснив лише часткову оплату поставленої сировини в сумі 31 320,00 євро.
Як зазначено в позові, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з контрактом, ТОВ «Радуга Трейдінг» заподіяно збитків на суму 7 606,19 євро, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2013 провадження у справі було порушено, призначено розгляд справи на 06.08.2013 о 14:20. Цією ж ухвалою зупинив провадження у справі у порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України до 06.08.2013.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.08.2013 провадження у справі було поновлено.
У судовому засіданні 06.08.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 06.08.2013 надав суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.
Відповідач у судове засідання 06.08.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Згідно з абзацом третім підпункту 3.9.1 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Кореспонденція, а саме: ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2013, яка направлялась на адресу відповідача - FILIPI COMPANY, SHPK Medicinal & Aromatic HERBS (P. O. BOX 1553 TIRANA FACTORY: Sanxhak/LAC, Albania, Reg. № J77506304K) була повернута на адресу суду з відміткою пошти «Refuse» («відмова від одержання») (а. с. 76-79), а тому відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом
В С Т А Н О В Л Е Н О:
12.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радуга Трейдінг» (Постачальник) та Компанією FILIPI COMPANY, SHPK Medicinal & Aromatic HERBS, Albania (Покупець) був укладений Контракт №7 (а. с. 24-25), на підставі п. 1.1. якого Постачальник передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та сплачує рослинну сировину, у номенклатурі, кількості зазначених у додатках, які є невід'ємною частиною даного Контракту.
Згідно з п. 5.3 Контракту строк для оплати сировини - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту приймання сировини за якістю відповідно з п. 7.3 даного Контракту.
Відповідно до п. 7.3 Контракту приймання сировини за якістю здійснюється Покупцем в строк не пізніше п'яти робочих днів з моменту надходження його на склад Покупця.
06.07.2012 на виконання зазначеного Контракту позивач здійснив відвантаження відповідачу сировини у кількості 11 750, 00 кг. загальною вартістю 37 600, 00 євро, що підтверджується вантажно - митною декларацією, оформленою Кримською митницею у режимі експорту №600110000/2012/003077 від 06.07.2012.
10.07.2012 сировина надійшла до складу покупця та 15.07.2012 сировина прийнята відповідачем за якістю.
Відповідно до положень Контракту строк оплати сировини настав 17.08.2012.
Однак, у порушення п. 5.3. Контракту, відповідач здійснив лише часткову оплату поставленої сировини в сумі 31 320,00 євро.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з контрактом, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 6 280,00 євро.
Розглянувши такі позовні вимоги позивача, судом встановлено наступне:
у відповідності зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 6 280,00 євро, що є різницею між загальною вартістю товару на суму 37 600,00 євро та частковою оплатою поставленої сировини в сумі 31 320,00 євро.
Відповідач сплатив суму заборгованості у розмірі 6 280,00 євро, що підтверджується ордером про оплату від 24.01.2013 (а. с. 91).
Суд зауважує, що статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Вказане положення відповідає статті 15 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та статті 55 Конституції України, якою закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Отже, факт порушення або оспорювання права чи законного інтересу повинен існувати до моменту звернення до суду, який, відповідно, надає право на таке звернення.
Отже, на момент звернення позивача до суду - 22.01.2013 -, його право дійсно було порушено: оплату суми основного боргу у розмірі 6 280,00 євро відповідач здійснив лише 24.01.2013.
Тому суд, виходячи з матеріалів справи, приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 606,19 євро у частині стягнення суми боргу у розмірі 6 280,00 євро підлягає припиненню за п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що така сплата була проведена відповідачем вже після подання позивачем до суду позовної заяви.
Що стосується позовної вимоги відносно стягнення пені у розмірі 1 326,19 євро, суд з цього приводу зазначає:
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції
Частина 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що в сторонами в Контракті №7 від 12.06.2012 не передбачено такої штрафної санкції, як стягнення пені, у зв'язку з чим суд в задоволенні вимоги відносно стягнення пені у сумі 1 326,19 євро - відмовляє.
Судові витрати на підставі ст. 44, 49 ГПК України суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 06.08.2013.
Повне рішення складено 08.08.2013.
Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. В частині стягнення 6 280,00 євро - провадження припинити за п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
2. В частині стягнення пені у розмірі 1 326,19 євро - відмовити.
3. Стягнути з FILIPI COMPANY, SHPK Medicinal & Aromatic HERBS на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Трейдінг» судовий збір у сумі 1 419,96 грн.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Радуга Трейдінг» з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 29,50 грн., який сплачений за платіжним дорученням №3 від 22.01.2013
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Суддя І.К. Осоченко