Справа № 373/830 Головуючий у І інстанції Керекеза Я.І.
Провадження № 22-ц/780/3953/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко
Категорія 44 07.08.2013
УХВАЛА
Іменем України
01 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Сліпченка О.І.,
При секретарі: Власенко О.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» до ОСОБА_1 про спонукання до виконання певних дій.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2013 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_2
Свої вимоги обгрунтовував тим, що по території Переяслав-Хмельницького району Київської області проходить магістральний газопровід - відвід до газорозподільної станції ( ГРС) Дівички ( діаметр 150 мм Ру 55 кгс кв.см ). Охоронна зона даного газопроводу становить 100 метрів з обох боків від осі газопроводу відповідно по п.2 ст. 11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об»єктів магістральних трубопроводів» та Додатку №1 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою КМ України від 16 листопада 2002 року № 1747( надалі Правила ).
В ході обстеження охоронної зони зазначеного газопроводу працівниками Яготинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» виявлено, що в адміністративних межах Стовп»язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району, за межами населеного пункту, громадянкою ОСОБА_2 побудовано огорожу з металевої сітки по металевим стовпчикам для відокремлення земельної ділянки, власником якої вона є згідно договору купівлі-продажу від 22 квітня 2011 року, а також посаджено багаторічні насадження вздовж огорожі, що є порушенням п.11 Правил, та п.4 ст. 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», про що складений акт від 06 лютого 2013 року.
Позивач посилається на те, що дана земельні ділянка повністю знаходиться в межах 100 метрової охоронної зони газопроводу, який перебуває на балансі ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» в особі структурного невідокремленого підрозділу філії Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» - Яготинського лінійного виробничого підрозділу магістральних газопроводів. Побудова на ній огорожі та висаджування багаторічних насаджень є грубим порушенням законодавства, створює загрозу майну позивача та життю і здоров'ю громадян.
З метою усунення вказаних порушень позивач звертався з листом до відповідача з вимогою усунути перешкоди, однак ОСОБА_2 на вимогу не відреагувала.
Позивач просить демонтувати огорожу на земельній ділянці, належній ОСОБА_2, ліквідувати висаджені вздовж земельної ділянки багаторічні насадження, стягнути судовий збір в сумі 114,17 грн.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2013 року змінено первісного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_1
Рішенням Переяслав -Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення, яким його вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі посилався на те, що відсутність запису у державному акті на право власності на земельну ділянку про існуючі обмеження не була передбачена законодавством на час його виготовлення, крім того, у зв'язку із відсутністю порядку повідомлення власників земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон магістральних трубопроводів про встановленні обмеження, позивач на власний розсуд та наявними у нього засобами повідомляє власників про обмеження користування земельних ділянок, які знаходяться в охоронній зоні.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Положення про Яготинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» одними із основних завдань підприємства є надання від імені Товариства послуг з транспортування природного газу споживачам України, експлуатація та обслуговування магістральних газопроводів, компресорних станцій та інших об'єктів газотранспортної системи.
Згідно довідки № 696 від 21 березня 2013 року магістральний газопровід - відвід до газорозподільної станції Дівички перебуває на балансі ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» в особі структурного невідокремленого підрозділу філії Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» - Яготинського лінійного виробничого підрозділу магістральних газопроводів.
Відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 0,4396 га за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, Стовп'язька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Підставою набуття права власності на земельну ділянку є договір дарування від 25 грудня 2012 року укладеного між ним та ОСОБА_2 ( а.с. 66-67). Попередніми власниками земельної ділянки були - ОСОБА_3 із 23 вересня 2010 року, ОСОБА_2 із 22 квітня 2011 року.
Відповідно до п. 3.5 Договору дарування від 25 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, дана земельна ділянка має наступні обтяження та обмеження: право прокладання та експлуатації лінійних інженерних комунікацій. Це випливає із довідки № 4145/05-11 від 25.10.2012 року, виданої Управлінням Держкомзему у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області. Згідно витягу з Поземельної книги Державного реєстру земель, будь-яких інших обмежень (обтяжень) у використанні даної земельної ділянки не зареєстровано. ( а.с.62-67).
Відповідно до акту від 06 лютого 2013 року ( а.с. 26), складеного комісією у складі представників Яготинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», відділу містобудування, архітектури, ЖКГ та розвитку інфраструктури Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації, Стовп'язької сільської ради, земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться в охоронній зоні ГРС.
Аналогічний акт був складений 28 травня 2013 року ( а.с. 81), під час розгляду справи у суді, і в той же день направлений відповідачу ОСОБА_1 з вимогою демонтувати огорожу та знищити багаторічні насадження для усунення порушень охоронної зони.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» регулювання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про трубопровідний транспорт», та інших нормативно-правових актів.
До складу об'єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать об'єкти магістральних нафтопродуктоводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів.
Система заходів щодо дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів включає (ст. 7 Закону): визначення охоронних зон у документації із землеустрою, включення їх до державного земельного кадастру; встановлення обмежень на використання власником або користувачем земельних ділянок у межах охоронних зон; державний контроль за використанням та охороною земель в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів.
Стаття 9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» передбачає, що охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обгрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектах землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь, спеціальних тематичних картах і атласах стану земель та їх використання, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, іншій документації із землеустрою та кадастрових планах.
Охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються в документації із землеустрою з моменту надання земельної ділянки для будівництва об'єкта магістрального трубопроводу.
Суд зазначає, що згідно наданих позивачем графічних зображень, розміщення магістрального газопроводу, газопроводи Яготинського ЛВУ МГ на карти землекористування були нанесенні у 2011 році, що підтверджується підписами посадових осіб Держкомзему в Переяслав-Хмельницькому районі.( а.с. 38-41). Однак доказів того, що в технічній документації із землеустрою відображена охоронна зона магістрального газопроводу і ці дані внесені до держаного земельного кадастру, суду не надано.
В державному акті на право власності на земельну ділянку виданому на ім'я ОСОБА_3.( а.с. 66-67), така охоронна зона також не визначена схематично.
Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону та додатку №1 «Правил охорони магістральних газопроводів І та II класу», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 16.11.2002р. № 1747, розмір охоронної зони для газорозподільних станцій (від огорожі) при умовному діаметрі газопроводу до 300 мм складає 150 м, від 301 до 600 мм - 175 м, ширина охоронної зони з обох боків від осі - від 301 до 600 мм умовного діаметру складає 150M.
Позивач наполягає на тому, що йому чиняться перешкоди в експлуатації магістрального газопроводу - відвід до газорозподільної станції Дівички, шляхом будівництва відповідачем в охоронній зоні огорожі та насадження багаторічних насаджень. При цьому на вимогу суду конкретизувати площу земельної ділянки, що є охоронною зоною, на якій зведені огорожа і є багаторічні насадження, її місцезнаходження, позивач не виконав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд першої інстанції вірно вважав що позивач не надав належних в розумінні закону доказів на підтвердження обставин, якими він обгрунтовував свій позов.
Одночасно колегія суддів вважає необхідним зазначити.
Будівництво будівель і споруд, в тому числі садових будинків без отримання відповідних узгоджень в охоронній зоні магістрального газопроводу є порушенням режиму використання охоронних зон магістральних трубопроводів, контроль за дотриманням якого здійснюють органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємства та організації.
Державний контроль здійснюється відповідними міністерствами і відомствами, органами державного нагляду і контролю та іншими уповноваженими на те державними органами, а також органами місцевого самоврядування (ст. 10 Закону України «Про трубопроводний транспорт»).
Заборона будівництва дачних і садових будинків та господарських споруд є особливими обмеженнями (особливостями використання земель в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів), що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, і порушення цієї заборони (обмеження) є порушенням вимог Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», за яке передбачена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність.
Доказів того, що відповідач чинив перешкоди в доступі позивачу до об'єктів магістрального газопроводу чи його ремонті, усуненні аварії, тощо, позивачем не надано ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції.
Суд зазначає, що вчинення перешкод підприємству магістральних газопроводів та порушення режиму використання охоронної зони не є тотожними поняттями.
Доказів та фактів порушень, передбачених даним Законом прав позивача, як підприємства магістрального трубопроводу, позивачем не зазначено і доказів не надано.
Більш того, позивачем не надано доказів, що на земельній ділянці, яка підпадає під визначення як охоронна зона магістрального газопроводу, саме відповідачем збудовані огорожа та висаджені багаторічні насадження та не надано достатніх доказів того, що магістральний трубопровід, який не позначений в державному акті на право власності на земельну ділянку (магістральний газопровід - відвід до газорозподільної станції Дівички ) знаходиться в межах земельної ділянки.
З урахуванням викладеного, суд вірно вважав, що позивач не довів обгрунтованість свого позову, невірно визначився щодо суті спору, що спричинило невірне обрання ним способу захисту права, яке він вважає порушеним, і тому вірним є висновок про відмову у задоволенні позову.
Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що позивач в належний спосіб повідомив відповідача про існування обмежень використання його земельної ділянки, посилаючись на те, що на сьогоднішній день не розроблений порядок інформування власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон магістральних трубопроводів є безпідставними. Як видно із матеріалів справи позивач дійсно направив 28 травня 2013 року відповідачу вимогу про демонтування огорожі та знищення багаторічних насаджень. Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України № 268 від 15 квітня 2013 року затверджений Порядок повідомлення власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, про встановлення обмеження у використанні таких земельних ділянок.
Пунктом 2 Порядку повідомлення власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, про встановлення обмеження у використанні таких земельних ділянок передбачено, що підприємство магістральних трубопроводів один раз на рік, не пізніше 30 квітня, за власні кошти оприлюднює в друкованих засобах масової інформації місцевої або регіональної сфери розповсюдження та на власному веб-сайті оголошення про проходження магістрального трубопроводу територією земельних ділянок конкретних власників та користувачів у якому зазначаються: найменування підприємств магістральних трубопроводів( структурного підрозділу) та його місцезнаходження; назва магістрального трубопроводу та його діаметр; місцезнаходження магістрального трубопроводу; розміри охоронних зон об'єктів магістрального трубопроводу у метрах; площа,на яку поширюється обмеження у використанні земельних ділянок у гектарах; вид обмеження у використанні земельних ділянок; зміст обмеження у використанні земельних ділянок; строк, на який встановлено обмеження у використанні земельних ділянок; права та обов'язки підприємства магістральних трубопроводів і встановлена законодавством відповідальність в разі пошкодження або руйнування об'єктів магістрального трубопроводу; відомості щодо наявності розпізнавальних та сигнальних знаків місцезнаходження магістрального трубопроводу (знаків закріплення траси магістрального трубопроводу на місцевості ) згідно з вимогами правил технічної експлуатації відповідного магістрального трубопроводу; інформація про документ, на підставі якого встановлено обмеження у використанні земельних ділянок.
Належних та допустимих доказів про дотримання вказаних вимог, позивач суду не надав.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» - відхилити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: