10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 серпня 2013 року Справа № 812/6310/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Мирончук Н.В.
при секретарі: Стройної О.О.,
за участю представників сторін:
за участю сторін:
представника позивача: Аксьонової С.С. (довір. №06/519 від 10.04.2013), представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Ніканор-Нова» про стягнення заборгованості по пені в сумі 499396,39грн.,-
ВСТАНОВИВ:
16 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу Шахта "Ніканор-Нова" про стягнення заборгованості в сумі 499396,39грн., -
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта Ніканор-Нова» зареєстроване у позивача платником страхових внесків, котрі повинні перерахуватися на рахунок відділення Фонду.
Відповідачу було визначено строки та розмір страхових внесків, однак, цей обов'язок ним не виконується належним чином, внаслідок чого станом на 25.03.2013 утворилась заборгованість зі сплати нарахованої пені за період з 01.04.2012 по 10.03.2013 у сумі 499396,39грн..
Крім того позивач зазначає, що періодом, за який виявлено невиконання ДП «Луганськвугілля» в особі ВП Шахта "Ніканор-Нова" вимог законодавства щодо сплати внесків є 2010 рік, тобто нарахування внесків відбувалось за нормами законодавства, яке діяло на той час.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином (а. с. 26), але ні заперечень проти позову, ні заяви про визнання позовних вимог до суду не надходило.
Про причини неявки до суду, відповідач не повідомив, правом надання заперечень до суду не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого представника відпровідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2013 за №13821200000000520 (а. с. 13). ДП «Луганськвугілля» має у своїй структурі відокремлений підрозділ Шахта "Ніканор-Нова", який створено без права юридичної особи (а. с. 14).
Відповідач є страхувальником, перебуває на обліку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області (а.с.15).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відокремленого підрозділу Шахта "Ніканор-Нова", Державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 01.10.2012р. по 10.03.2013р., за результатами якої складено акт №4 від 25.03.2013 (а. с. 9-10).
Проведеною перевіркою встановлено, що страхові внески, які нараховані до 01.01.2011р. не були сплачені в повному обсязі.
Станом на 10.03.2013р., недоїмка зі сплати страхових внесків становить 5916764,08 грн. З моменту останньої перевірки з 01.10.2012р. по 10.03.2013р. в зв'язку з виявленими фактами порушення строків сплати страхових внесків нарахована пеня в сумі 499396,39 грн.
Згідно з абзацом шостим пункту 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 і відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Постанови №31 від 30.11.2010р., стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду, здійснюється відповідно до Інструкції №36 від 12.07.2007.
Загальна сума заборгованості перед Фондом станом на 25.03.2013 становить 8096465,58 грн., в т.ч. недоїмка - 5916764,08 грн. та пеня, нарахована за несвоєчасну сплату страхових внесків - 2179701,50 грн. Зазначений акт підписано уповноваженими особами сторін без зауважень.
Відповідно до додатку до акту перевірки, а саме співставлення фактично сплачених страхових внесків нарахованих до 01.01.2011р. з розрахунковими сумами по ВП Шахта "Ніканор-Нова", сума пені складає 4572,59 грн. (а. с. 12 зв.стор).
Зазначений додаток до акту перевірки, з визначеною сумою пені також підписаний уповноваженими особами сторін без зауважень.
Розрахунком пені на страхові внески, які нараховані до 01.01.2011р. до акту перевірки №4 від 25.03.2013р. також підтверджується, що в зв'язку з порушенням строків сплати відповідачем страхових внесків до Фонду, які нараховані за період до 01.01.2013р., нараховано відповідачу пеню в розмірі 499396,39 грн. (а. с. 12).
На час розгляду справи представниками сторін до суду не надано відомостей щодо сплати нарахованої пені.
Спеціальним законом, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 45 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», роботодавець як страхувальник зобов'язаний був своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону №1105-XIV від 23.09.1999, страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.
Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків передбачена ст.52 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Частиною другою цієї статті (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість) було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві із страхувальника стягується пеня згідно із законом.
Порядок взяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначається Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 за №36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за №867/14134 (яка була чинною до 01.01.2011р. та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість).
Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Згідно з пунктом 4.13 зазначеної Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
Відповідно до підпунктів 5.1 та 5.2 п.5 зазначеної Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Відповідно до п. п. 2.1. п. 2 Постанови Правління Фонду від 30.11.2010 року №31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій за період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції.
Відповідно до п. 5.8 Інструкції, при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмка.
На підставі викладеного, судом встановлено, що за відповідачем на час розгляду справи обліковується несплачена пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків нарахованих за період до 01 січня 2011 року, в сумі 499396,39 грн., сума якої повинна бути перерахована до Фонду відповідно до норм чинного законодавства.
За таких обставин суд вважає, що позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Ніканор-Нова» про стягнення заборгованості по пені в сумі 499396,39грн., є доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Ніканор-Нова» про стягнення заборгованості по пені в сумі 499396,39грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Ніканор-Нова» (юридична адреса: 91000, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, р/р 26006019110419 Луг.ф-я АТ «Брокбізнесбанк», МФО 304632, код ЄДРПОУ 33846717) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі (юридична адреса: 94300, Луганська область, м. Перевальськ, вул. Литовська, 1-а) пеню в розмірі 499396,39 грн. (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч триста дев'яносто шість гривень тридцять дев'ять копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Н.В. Мирончук