РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року Справа № 17/5007/133/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Сініцина Л.М. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Сливінський О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Борушевська А.А. (довіреність № 101/16 від 09.01.2013 р.)

від ДВС: Черпак Микола Леонідович (довіреність № 27/44/1856 від 19.12.2012 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.05.13 р. у справі № 17/5007/133/11 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради

про стягнення 27 636 365,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафта газ України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (надалі - позивач) звернулась в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (а.с. 2-12) до КП "Житомиртеплокомуненерго", 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48 (надалі - відповідач), в якій просить стягнути 27636365,90 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.02.12 р. (т. 1, а.с. 79-80) позов задоволено.

На виконання рішення господарського суду Житомирської області від 02.02.12 р. виданий наказ від 21.02.2012р..

15.04.13р. від ДК "Газ України" надійшла скарга на дії Державної виконавчої служби України, відповідно до якої скаржник просить: визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень ДВС України, які полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 27.03.2013р. ВП №32276114; визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 27.03.2013р. ВП №32276114; зобов`язати об`єкт оскарження припинити дії в частині виконання рішення по стягненню заборгованості у сумі 24220214,93грн., в зв`язку з фактичним виконанням.

Ухвалою господарського суду від 30.05.13 р. відмовлено в задоволені скарги на дії ДВС. При цьому суд зазначив, що не встановлено порушень законодавства при виконанні наказу № 17/5007/133/11, тому в задоволенні скарги на дії ДВС відмовив.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 168) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.05.13 року у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати дії відділу ДВС України неправомірними.

Скаржник зокрема зазначає, що постанова була направлена на адресу відповідача на 9-й день після її винесення, що позбавило відповідача можливості добровільно виконати наказ у 7-й строк.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 17/5007/133/11 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Дужич С.П., суддя Крейбух О.Г.

До початку розгляду апеляційної скарги по суті, розпорядженням в.о. голови суду від 01.08.13 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Сініціна Л.М., суддя Крейбух О.Г.

Представник позивача не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представників відповідача, відділу ДВС, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 21.02.12 р. на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 02.02.12 р. виданий наказ.

19.04.2012р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом. Копія постанови була надіслана відділом ДВС України боржнику і одержана останнім 03.05.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2, а.с. 93).

Пунктом 2 постанови від 19.04.12 р. про відкриття виконавчого провадження встановлено строк для самостійного виконання виконавчого документа протягом 7 днів з моменту винесення постанови.

Пунктом 3 постанови від 19.04.13 р. передбачено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягнення з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

23.05.2012р. скаржник звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби із заявою про відкладення провадження виконавчих дій до вирішення Господарським судом Житомирської області питання про відстрочку виконання рішення (т. 2, а.с. 97).

З матеріалів виконавчого провадження №401/5 № за ЄДРВП 32276114 вбачається, що боржником у строк наданий для добровільного виконання наказ господарського суду Житомирської області №17/5007/133/11 від 21.02.2012р. не був виконаний (т. 2, а.с.83-132).

Листом від 04.01.13 р. боржник повідомив ДВС України про те, що він в добровільному порядку частково виконав рішення в сумі 24 220 214,93 грн.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи 27.03.2013р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби видано постанову ВП №32276114 про стягнення виконавчого збору у розмірі 2 662 578,88 грн. (т. 2, а.с.131).

Перевіряючи відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, колегія суддів виходить з наступного.

19.04.12 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду від 24.02.12 р., яким встановлений 7 денний строк для добровільного виконання. Постанова отримана боржником 03.05.12 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2, а.с. 93).

Враховуючи, що боржником у наданий строк для добровільного виконання рішення, борг за виконавчим документом не сплачено, в тому числі після закінчення 7 денного строку з моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження (03.05.12р.), 27.03.13 р. старшим державним виконавцем ДВС України Рахімовою А.Н. на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2 662 578,88 грн.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що після закінчення встановленого державним виконавцем строку для добровільного виконання рішення, державний виконавець розпочинає примусове стягнення з боржника виконавчого збору. При цьому стягнення виконавчого збору передбачено законом і у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання.

Судами встановлено, що рішення суду у даній справі в установлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк не було виконано добровільно, боржник із заявою про відкладення виконавчих дій в зв'язку з несвоєчасним одержанням постанови про відкриття виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень ДВС України не звертався.

З огляду на наведене та враховуючи, що скаржником не було надано доказів того, що рішення суду виконано ним повністю у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного виконання, то суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ДК "Газ України" та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення скарги на дії ДВС України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді заяви судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.05.13 р. у справі № 17/5007/133/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №17/5007/133/11 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Крейбух О.Г.