ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

05 серпня 2013 року Справа № 20б/5014/2055/2012

За заявою кредитора - ОСОБА_1, м. Лисичанськ

Луганської області

до боржника - Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль»,

м. Лисичанськ Луганської області

Про визнання грошових вимог

Суддя Кірпа Т.С.

Секретар судового засідання Ногін С.М.

У засіданні брали участь:

Від кредитора - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий МВМ Лисичанського МВУМВС України Луганської області від 21.01.1997

Ліквідатор - Віскунов О.В.

За участю - Шаповал В.В., дов. 13.2-32/3161 від 08.01.2013, Головне Управління юстиції у Луганській області

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, ліквідаційна процедура відповідно до положень ст. 51 Закону України від 14.05.1992 №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), розгляд заяви кредитора, ОСОБА_1, до боржника про визнання грошових вимог у сумі 22359 грн. 33 коп.,

в с т а н о в и в:

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.06.2012 №405 «Про затвердження переліків державних підприємств, установ, організацій та об'єднані, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, та господарських товариств, щодо яких Міненерго вугілля України здійснює управління корпоративними правами держави» Державне підприємство «Лисичанська теплоелектроцентраль» належить до сфери управління Міненерго вугілля України.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 17.02.2012 №114 «Про ліквідацію Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» та змінами, внесеними наказом від 29.03.2012 №201 «Про внесення змін до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 17.02.2012 №114», припиняється діяльність підприємства шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію.

За заявою боржника, Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області 15.08.2012 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про власне банкрутство боржника з підстав, передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з неможливістю сплатити борг перед кредиторами у загальній сумі 72933тис.грн. та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою від 15.08.2012 №20б/5014/2055/2012 суд, керуючись ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язав Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України та Відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у термін до 29.08.2012. надати пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого - ліквідатора боржника, з урахуванням ст.ст. 2, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що за станом на день розгляду справи не було виконано (лист Головного управління юстиції у Луганській області від 29.08.2012 №2.6/9/17190).

Водночас, клопотанням від 21.08.2012 №2.6/7/1121 Головне управляння юстиції в Луганській області просить суд залучити до участі у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», Головне управління юстиції в Луганській області.

Враховуючи зазначене, суд, керуючись ст. ст. 1, 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" залучив до участі у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», Головне управління юстиції у Луганській області.

Матеріали справи свідчать, що на адресу господарського суду Луганської області надійшов лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 29.08.2012 №17/1885 про залучення Міністерства, як учасника провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», та призначення голову ліквідаційної комісії Клименка М.А. ліквідатором у справі

Суд, керуючись ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задовольнив подане клопотання та залучив Міністерство енергетики та вугільної промисловості України учасником провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль».

Враховуючи фактичні обставини справи, незадовільний фінансовий стан боржника, постановою від 15.10.2012 №20б/5014/2055/2012 суд прийняв рішення про:

- визнання боржника, Державне підприємство «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 98, ідентифікаційний код 00131067, банкрутом;

- відкриття ліквідаційної процедури Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 98, ідентифікаційний код 00131067, терміном на дванадцять місяців, тобто до 15.10.2013;

- призначення ліквідатором у справі за пропозицією Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича, ліцензія серія НОМЕР_3 від 13.10.2008, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та зобов'язання керівника боржника протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Згідно з п. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на ліквідатора Віскунова О.В. покладено обов'язок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") за рахунок банкрута у 5-денний строк оголошення про визнання боржника банкрутом, з дотриманням відомостей, передбачених ч. 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також з повідомленням про те, що претензії кредиторів приймаються ліквідатором у місячний строк з дня публікації згаданого оголошення.

Відповідно до ч. 1 абз. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд скасував арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом та інші обмеження по розпорядженню майном Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 98, ідентифікаційний код 00131067.

Накладення нових арештів чи інших обмежень по розпорядженню майном боржника не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу суду надійшла заява від 03.04.2013 б/н кредитора, ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника у сумі 22359 грн. 33 коп.

Враховуючи зазначене, суд призначив розгляд заяви у судовому засіданні.

В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на наступне.

ОСОБА_1, з 03.02.2002 працював електромонтером з обслуговування електроустаткування ДП «Лисичанська ТЕЦ».

З березня 2012 року підприємство перестало виплачувати ОСОБА_1 заробітну плату та 14.01.2013 звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України. У зв'язку з тим, що ні в день звільнення, ні в подальшому підприємство не сплатило заборгованість по заробітній платні, не була також виплачена вихідна допомога.

На думку кредитора, сума заборгованості підприємства по заробітній платі з березня 2012 по січень 2013 , у тому числі вихідна допомога складає 18 376,00 грн.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

На підставі наведеної норми, кредитор просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати заробітної платні.

Так, стаття 116 КЗпП встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Наказ про звільнення ОСОБА_1 видано 14.01.2013, 15.01.2013 останній отримав трудову книжку, копію наказу про звільнення та висунув вимогу про розрахунок, однак всупереч ст. 116 КЗпП, повний розрахунок та сповіщення про належні до виплати суми зі сторони відповідача до 16.01.2013 року здійснено не було, як не здійснено до даного часу. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 N100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Середня заробітна платня за два останні календарні місяці, а саме, листопад - 1681,00 грн., за грудень -1682,00 грн. складає 1681,50 грн.

На думку кредитора, на час подачі заяви відповідач має затримку за розрахунком з кредитором по заробітній платні за 12 місяців. Всього за ст. 116 КЗпП відповідач має сплатити 1681,50 грн. х 12 міс. = 20178 ,00 грн. + 2181.33 грн. вихідної допомоги = 22359.33 грн.

Враховуючи зазначене, кредитор просить суд стягнути з ДП «Лисичанська ТЕЦ» 22359,33 грн..

На виконання ухвали господарського суду від 18.07.2013 ліквідатором банкрута Віскуновим О.В. надано відзив на заяву кредитора від 30.07.2013 за №30/07-13 відповідно до якого Віскунов О.В. просить суд провадження по заяві кредитора припинити, посилаючись на той факт, що норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІ, в редакції Закону від 30.06.1999 № 784-XIV, зі змінами та доповненнями, згідно яких порушено провадження у справі №20б/5014/2055/2012 стосовно боржника, ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль», до набрання чинності Закону України про банкрутство №4212-VI від 22.12.2011, не передбачають розгляд господарським судом позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розглянувши матеріали справи, поданої заяви, заслухавши та оцінивши доводи і заперечення сторін у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 (в редакції, що діє з 19.01.2013) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Оскільки, провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» було порушено 15.08.2012, то при розгляді даної справи судом застосовуються норми Закону № 2343-ХІІ від 30.06.1999 №784-XIV в редакції, що діяла до 18.01.2013.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 (в редакції, що діє з 19.01.2013) положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову про визнання Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» банкрутом було винесено 15.10.2012, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону. В зв'язку з цим, при проведенні ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» не можуть застосовуватись норми нової редакції Закону № 4212-VI, крім продажу майна банкрута.

Слід звернути увагу, що до набрання чинності нової редакції вказаного Закону, законодавством України господарський суд не був наділений повноваженнями щодо розгляду заяв про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 221 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудові спори розглядаються: комісіями по трудовим спорам та районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

За змістом ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із пунктом 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212VI) положення цього Закону застосовується господарськими судами при розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013. Це стосується і вирішення спорів, зазначених в ч. 4 ст. 10, ст. 20 та ч. 8 ст. 23 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Слід зазначити, що листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 709/0/4-13 від 07.05.2013 "Про визначення юрисдикції спору про стягнення заробітної плати у випадку банкрутства боржника" встановлено, що вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи за позовом про стягнення заробітної плати з роботодавця, судам слід враховувати положення пункту 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо таку ухвалу постановлено після 19.01.2013 року.

Справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19.01.2013 року, не впливають на визначення юрисдикції справ про стягнення з боржника заробітної плати, і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, провадження по заяві кредитора ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» в сумі 22359,33грн. слід припинити відповідно до ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 31, 5, 7, 22, 24, 25, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ, ст. 41, ч. 1 ст. 80, ст. ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

1. Провадження по заяві кредитора ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» в сумі 22359,33грн., - припинити.

2. Дану ухвалу надіслати: кредитору, ОСОБА_1; боржнику; ліквідатору Віскунову О.В.

Суддя Т.С. Кірпа