Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2013 р. Справа № 805/4082/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час проголошення постанови - 11 год.30 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стиран В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконним та скасувати рішення № 92154 від 22 січня 2013 та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач 29.03.2013 року звернулася до суду із даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що 21.08.2012 набрали законної сили постанова Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2012 і ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2012 по справі № 2а/0570/5047/2012 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Маріупольської міської ради і МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» про оскарження рішень та дій органа місцевого самоврядування, органа виконавчої влади м. Маріуполя з видачі й реєстрації права власності на об'єкт нерухомості (житловий будинок), скасуванню даного рішення та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Названими судовими рішеннями скасоване свідоцтво про право власності Маріупольської міської ради від 25.08.2011 на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_3 та скасовано державну реєстрацію права власності на це майно.

21.01.2013 позивач звернулася до відповідача із заявою про скасування, здійснивши відповідну плату за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 51 грн. До заяви позивач надала відповідні документи: копію паспорта та ідентифікаційного номеру, судові рішення, завірені судом та нотаріально про справі № 2а/0570/5047/2012.

Проте, у прийомі документів позивачу відмовлено без пояснення підстав.

22.01.2013 документи у позивача були прийняті, та у той же день вона отримала відповідь у вигляді рішення про відмову у скасуванні № 92154 від 22.01.2013.

Позивач із діями відповідача не погоджується, та просить суд :

- визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у скасуванні № 92154 від 22.01.2013;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно про скасування свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3;

- зобов'язати відповідача в строк, що не перевищує одного робочого дня з дати

набрання законної сили судового рішення за даним позовом, вчинити певні дії, а саме: внести запис до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності на нерухоме майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3;

- встановити судовий контроль за виконанням постанови суду.

Позивач у судовому засіданні наполягала на задоволенні позову, свої вимоги мотивувала аналогічно викладеному у позовні заяві, просила позов задовольнити..

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений, суду надано письмові заперечення та заяву про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням викладеного, у відповідності ст. 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає встановленим наступне.

Позивач - фізична особа - ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач - реєстраційна служба Маріупольского міського управління юстиції Донецької області, який є структурним підрозділом Укрдержреєстру - головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, який з 01.01.2013 реалізує повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визначені нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2012, яка набрала законної сили 21.08.2012, по адміністративній справі № 2а/0570/5047/2012 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» про визнання рішення та дій протиправними, визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності та реєстрації права власності, третя особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5, позов задоволено частково, а саме: скасовано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Маріупольської міської ради від 25.08.2011 на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_3, скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Маріупольської міської ради від 25.08.2011.

21-22.01.2013 ОСОБА_1 звернулася до реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області з питання скасування запису про вказане нерухоме майно.

Рішенням про відмову у скасуванні № 92154 від 22.01.2013 державним реєстратором прав на нерухоме майно Недрига Р.Г. відмовлено у скасуванні запису про нерухоме майно за № 34468745 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 34468745 спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставо для відмови у задоволенні заяви позивача відповідач вказує пп. 2.14.1 та 2.14.2 п. 2.14 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за № 1429/20167.

Позивач із діями та рішенням відповідача не погоджується та відповідачем порушуються її права, у зв'язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 зазначеної статті Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішення з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на час виникнення спірних правовідносин, врегульовані нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Статтею 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури регламентоване Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно I. Загальні положення, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за № 1429/20167.

Згідно пп. 2.14.2 п.2.14 Порядку, державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав: у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна; подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами; відповідні зміни до записів Державного реєстру прав уже внесені; із заявою звернулась неналежна особа; відсутній запис, щодо якого подано заяву;документи подані не в повному обсязі.

Відповідно пп. 2.14.2 п. 2.14 Порядку, у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або внесення змін до запису Державного реєстру прав;подане рішення суду про скасування рішення державного реєстратора не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства; запис про скасування державної реєстрації прав уже внесено, запис Державного реєстру прав з відповідним реєстраційним номером уже скасовано.

Щодо доводів відповідача про неможливість внесення запису до Державного реєстру у зв'язку із відсутністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, користувачем якого є Державна реєстраційна служба України та відповідач, як один із її структурних підрозділів, запису про нерухоме майно, то суд вважає встановленим наступне.

Також, процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначений Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою КМУ від 22.06.2011 за № 703.

Згідно п. 92 Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.

Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек; обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст (п.93 Порядку).

Порядок використання та перенесення державним реєстратором записів з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру прав встановлює Мін'юст (п.94 Порядку).

Так, процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, регламентовано Порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 14.12.2012 N 1844/5 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за N 2102/2241.

Згідно пп.2 п.18 Порядку, під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, заявленого вперше, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав містяться записи про речові права, обтяження таких прав, державний реєстратор переносить відповідні записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на такий об'єкт нерухомого майна.

Таким чином, законодавчо визначені дії реєстратора, у разі відсутності запису про нерухоме майно у Державному реєстрі прав.

Крім того, згідно ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За нормами ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як встановлено у судовому засіданні та не спростовано сторонами, ОСОБА_1 надано реєстратору рішення суду про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача не було законних підстав для відмови у внесенні запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 та винесення спірного рішення, тобто державний реєстратор при прийнятті спірного рішення, діяв у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачений діючим законодавством про реєстрацію.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом із тим, суд вважає за доцільне зазначити, що заявляючи вимоги про визнання незаконним та скасування спірного рішення реєстратора позивач не враховувала положення п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, відповідно до яких у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним. Наслідком висновку про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Вимога про скасування (визнання нечинним) рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.

Таким чином, для захисту порушених прав позивача, суд вважає за доцільне скасувати спірне рішення відповідача.

Щодо вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно про скасування свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню у зв'язку із тим, що порушене право позивача відновлено шляхом скасування спірного рішення.

Також, вимогою позивача є зобов'язати відповідача в строк, що не перевищує одного робочого дня з дати набрання законної сили судового рішення за даним позовом, вчинити певні дії, а саме: внести запис до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності на нерухоме майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване на ім'я ОСОБА_3

Внесення записів до Державного реєстру прав регламентовані нормами ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч.2 зазначеної статті Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Також, п.1.4 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 14.12.2012 N 1844/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за N 2102/2241, внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав здійснюються в день прийняття заяви органом державної реєстрації прав або нотаріусом.

З огляду на викладене, суд наголошує, що законодавчо прямо передбачені дії реєстратора та строк внесення відповідно запису до Державного реєстру прав, тому позов підлягає задоволенню у частині зобов'язання внести запис про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до норм ст. 94 КАС України.

Також, відповідно до ч. 1 ст.267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Виходячи з вказаної норми закону, суд вважає, що вимоги позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконним та скасувати рішення № 92154 від 22 січня 2013 та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Скасувати рішення реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про відмову у скасуванні № 92154 від 22.01.2013 щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_3

Зобов'язати реєстраційну службу Маріупольського міського управління юстиції Донецької області внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_3.

В задоволенні інших вимог позову відмовити.

Встановити судовий контроль за виконанням реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області судового рішення.

Зобов'язати реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області надати звіт про виконання судового рішення в 10-дений строк з дня отримання постанови суду, яка набрала законної сили.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 21 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Стиран В.В.