СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 грудня 2006 року | Справа № 2-31/6405-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Видашенко Т.С.,
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився,
відповідача: не з`явився,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 29.08.2006 у справі № 2-31/6405-2006
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (вул. Сімферопольська, 5а, місто Бахчисарай, 98403)
до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" (вул. Леніна, 128, с.Віліне, 98433)
про стягнення 210954,64 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006 року у справі № 2-31/6405-2006 позов Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим задоволено частково. Суд стягнув з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Агрофірма „Крим” на користь позивача 64742,44 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків та 7206,90 грн. штрафних санкцій. В решті позову відмовлено.
При прийнятті рішення в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків, суд першої інстанції виходив з того, що така заборгованість підтверджена матеріалами справи, вимоги про її стягнення ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не оспорюються самим відповідачем.
В частині стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій, господарський суд Автономної Республіки Крим прийняв до уваги той факт, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів „в” –„є” та „ж” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, здійснюються до 01.01.2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005 - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. У зв`язку з цим, суд встановив, що відшкодуванню підприємствами та організаціями підлягають лише пенсії, призначені за списками № 1 і № 2.
Не погодившись з цим судовим актом, Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції було невірно застосовано положення пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а також норми Інструкції про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Представник позивача у судове засідання також не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце засідання суду був сповіщений належним чином ухвалою від 09.11.2006. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Переглянувши у повному обсязі рішення суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство „Агрофірма Крим” зареєстроване як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим за реєстраційним номером - 16060040.
За період з 01.01.2004 по 01.12.2005 за відповідачем склалась заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 127778,44грн., зі сплати штрафних санкцій в сумі 7206,90 грн. З вказаної суми заборгованості по сплаті страхових внесків відповідач сплатив 63036,00 грн., про що свідчить витяг з реєстру банківських платежів за період з 01.12.2005 по 21.07.2006. Отже, сума недоїмки станом на день розгляду справи складає 64742,44 грн.
Судовою колегією встановлено, що факт наявності та розмір заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків в сумі 127778,44 грн. підтверджено матеріалами справи, самим відповідачем не оспорюється.
Колегія також вважає правомірним посилання господарського суду Автономної Республіки Крим на норму пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого, страхувальник - платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від фінансового стану платника внесків (частина 12 статті 20 Закону № 1058-IV).
Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до пенсійного Фонду України, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Фонду від 19.12.2003 № 21-1.
Строк сплати відповідних страхових внесків визначено пунктом 6 статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003: не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.
Суд першої інстанції вірно встановив, що суми страхових внесків своєчасно не нарахованих й/або не сплачених страхувальником у строки, встановлені статтею 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003, в тому числі нарахованих територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю по сплаті страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.
Пунктом 3 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 закріплено право територіальних органів Пенсійного фонду надсилати страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Оскільки такі вимоги були направлені відповідачу та відповідачем отримані, однак сплачені не в повному обсязі, є обґрунтованим застосування господарським судом Автономної Республіки Крим положень пункту 13 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003, згідно з яким посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених вказаною статтею, яки протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику. Суми штрафів та пені, передбачені цим Законом підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.
Оскільки вимоги органу Пенсійного фонду відповідачем добровільно не були виконані, правильність нарахування страхових внесків не оскаржувалась, сума заборгованості є узгодженою, господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення 71949,34 грн., у тому числі 64742,44 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків і 7206,90 грн. штрафних санкцій.
Що стосується відмови у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до статті 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Згідно Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цім Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів „в” –„є” та „ж” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, здійснюються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Таким чином, вказаним законом передбачено відшкодування підприємствами та організаціями тільки пенсії, призначеної за списками № 1 та № 2.
У зв`язку з цим, судова колегія не може визнати обґрунтованими посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство „Агрофірма „Крим” зобов`язано відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів „в” –„є” та „ж” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.
Таким чином, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 74634,21грн. відшкодуванню не підлягають, оскільки діючим законодавством у сфері пенсійного забезпечення такого обов'язку не передбачено.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд першої інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів та норм чинного законодавства, зробив вірний висновок про не надання позивачем доводів в підтвердження необхідності відшкодування відповідачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Тому, часткове задоволення позовних вимог в сумі 71949,34 грн. є правомірним.
На підставі викладеного, оскаржуване рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006 є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2006 у справі № 2-31/6405-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко