ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 05 » листопада 2008 року справа № 22а-12397/08
м. Донецьк, б. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів апеляційного суду Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_1
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 21.08.2008 року
у справі № НОМЕР_1
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
третя особа на стороні відповідачів Луганський обласний військовий комісаріат
про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої суми грошового утримання
ВСТАНОВИВ:
03.04.2008 року ОСОБА_1. звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа на стороні відповідачів Луганський обласний військовий комісаріат про визнання неправомірними дій посадових осіб відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з 01.05.2003 року, зобов'язання провести перерахунок пенсії з урахуванням: 33,3% щомісячної премії як невід'ємної частини грошового постачання з 01.07.1995 року, а з 01.04.2007 року - 100%, надбавки у розмірі 40 % посадового окладу з 01.09.1999 року по 31.12.2002 року, надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення з 01.01.2003 року, надбавки за безперервну службу 70% з 01.05.2003 року та здійснити сплату недоплаченої суми грошового утримання.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.08.2008 року у справі № НОМЕР_1(суддя Чиркін С.М.) у задоволенні позову було відмовлено за безпідставністю.
Судове рішення вмотивовано тим, що до 01.01.2005 року Законом був передбачений вичерпний перелік додаткових видів грошового змісту, які могли входити в розмір пенсії. Премії та надбавки, на яких наголошує позивач, були встановлені після звільнення позивача на пенсію для працюючих співробітників МО України і не могли бути враховані при перерахунку пенсії позивачу.
Не погодившись з постановою суду, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове судове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Вважає, що у нього виникло право на зарахування премії та надбавок до його пенсії з 01.07.1995 року у відповідності до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
В ході апеляційного розгляду було встановлено, що ОСОБА_1. мав військове звання старший прапорщик, проходив службу в органах МО України, звідки був звільнений 01.07.1995 року на пенсію, призначено пенсію вислугу років.
У лютому 2008 року позивач звертався до відповідача щодо перерахунку та сплати пенсії за приведеними у позові підставами, але його вимоги виконані не були, що стало підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.
Виходячи з загально правового принципу дії норми у часі, колегія суддів зазначає, що призначення пенсії позивачеві здійснювалось згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-12.
Законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.
Закон України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15 червня 2006 року № 1769-4 відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 14 червня 2007 року у справі № 3-рп/2007 визнане таким, що відповідає Конституції України внесення змін до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача не відповідають чинному законодавству і не підлягають задоволенню, оскільки щомісячні надбавки, запроваджені для певних категорій осіб, на включенні яких до складу власного грошового забезпечення наполягає позивач, відноситься до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії тільки тим особам, які отримували їх під час проходження служби і звільнені після їх запровадження.
З 1 січня 2005 року відповідачем здійснений перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з нової редакції статті 43 Закону України № 1769-4.
Колегія суддів зазначає, що апелянт не навів доводів, які б спростували правомірність висновків суду першої інстанції.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.08.2008 року у справі № НОМЕР_1- залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.08.2008 року у справі № НОМЕР_1за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа на стороні відповідачів Луганський обласний військовий комісаріат про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої суми грошового утримання - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: І.В.Геращенко
Судді: Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич