Головуючий у 1 інстанції - Зайченко С.В.

                                                                                  Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                    Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                         УХВАЛА

                Іменем України

11 листопада 2008 року                                                             справа № 22-а-10443/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А :

            13.12.2007 року  ОСОБА_1. звернувся до суду з цим позовом.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 червня 2008 року позов ОСОБА_1 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про перерахунок щорічної разової грошової допомоги та відшкодування недоплати щорічної разової грошової допомоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 2542 грн.

            Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни третьої групи та перебуває на обліку у відповідача, тому у відповідності до ч.5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

            Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: питання щодо розміру разової грошової допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вирішується відповідно до цього Закону із змінами та доповненнями до нього, зокрема, Постановою КМУ від 18.02.2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що законом про державний бюджет на відповідний рік установлюються розміри цієї допомоги.

            В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1. є інвалідом війни третьої групи, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Фактично позивач отримав від Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області в 2007 році - 300 грн. При цьому відповідач керувався положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.

             Крім того, згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Станом на 05.05.2007 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (Закон від 19.12.2006 р. № 489-У зі змінами, внесеними Законом від 15.03.2007 р. № 749-У) становив 406 грн.

Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування ОСОБА_1. щорічної грошової допомоги до 9 травня протягом 2007 року в розмірі 300 гривень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», а не в розмірі 2842 грн. (406 х 7) згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями є очевидною. Відповідача належить зобов'язати нарахувати Гончарову В.В. недоплачену суму щорічної грошової допомоги як інваліду війни третьої групи в розмірі 2542 гривень (406 х 7 - 300).

            Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржено, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

             Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                               У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 червня 2008 року у справі №НОМЕР_1 року за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області «про оскарження дій, стягнення суми» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

            Головуючий:

            Судді: