ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

22.11.06                                                                                           Справа  № 5/1388-12/234

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Дубник О.П.,

                                                    Краєвська М.В.

при секретарі   Горбач Ю.Б.

з участю представників:

від скаржника (відповідач) –Рождественська Л.П.

від позивача –Пецій Д.І.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова від 28.10.2005 року вих. №18001/10-007

на постанову господарського суду Львівської області від 20.10.2005 року, суддя Запотічняк О.Д.,

у справі №5/1388-12/234,

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Міжнародна Східно Європейська товарна біржа», м.Львів

до відповідача Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова, м.Львів

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №1111730/04/17-2/13807336 від 13.10.2004 року

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Львівської області від 20.10.2005 року у справі №5/1388-12/234, задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Міжнародна Східно Європейська товарна біржа», визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №1111730/04/17-2/13807336 від 13.10.2004 року              

Суд при прийнятті постанови виходив з того, що згідно ст. 279 Господарського кодексу України, товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Згідно п. 7 ст. 279 Господарького кодексу України, товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Суд вказує на те, що при здійсненні реєстрації біржових угод товарна біржа не здійснює виплати нерезиденту доходу. За біржовою угодою безпосередній покупець виплачує нерезидентові дохід за угодою і зі змісту п.9.11. ст.9 Закону № 889 являється податковим агентом щодо такої виплати. Дохід, що виплачується покупцем відповідно до п.п.3.1.3 ст. 3 та п.п."ж" п.1.3. ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" складає об'єкт оподаткування. При укладенні біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу покупець зобов'язаний кінцево оподаткувати дохід отриманий нерезидентом при його виплаті і за його рахунок на підставі ст.12.6.3акону за ставкою, передбаченою у п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" .

Одночасно судом першої інстанції відзначено, що відповідальність, встановлена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", застосовується лише до платників податків, тобто підприємств, установ, організацій, які мають об'єкт оподаткування й зобов'язані у зв'язку з цим сплачувати відповідний податок. Підставами для застосування щодо платників податків заходів відповідальності, передбачених Законом № 2181 є приховання (заниження) або несплата платниками сум податків. Оскільки товарна біржа не підпадає під визначення платника податків, передбаченого Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", тому підстав для застосовування норм вище зазначеного Закону немає.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Галицькому районі м.Львова подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 20.10.2005 року у справі №5/1388-12/234 скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові ВАТ «Міжнародна Східно Європейська товарна біржа»відмовити, мотивуючи тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

Зокрема скаржник вказує на те, що відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу», угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. ЦК України визначено, що угодою визначаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Отже, скаржник зазначає про те, що при проведенні біржових операцій з купівлі-продажу рухомого майна одна зі сторін угоди (покупець) дістає право власності на придбане рухоме майно, а інша сторона операції (продавець) отримує дохід від такого продажу тільки з моменту реєстрації операції на біржі.

Поряд з цим, скаржник посилається на ст.1 Закону України «Про товарну біржу», якою передбачено, що товарна біржа за своїм правовим становищем має статус юридичної особи і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод. Виходячи з вище наведеного на підставі п.12.3 ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ від 22.05.2003р. при укладенні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю-фізичній особі, податковим агентом такого платника-фізичної особи щодо оподаткування доходів, отриманих ним від такого продажу - товарна біржа. Скаржник зазначає, що нарахування, утримання та сплату до бюджету податку в цьому разі податковий агент повинен здійснювати відповідно до ст.8 і 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Згідно роз'яснень, наданих ДПА України /лист ДПА України від 02.03.2004 р. №1547/6/17-3116 податок з доходів фізичних осіб повинен бути сплачений продавцем самостійно до або під час реєстрації біржової угоди, а біржі при реєстрації угоди повинні проконтролювати правильність сплати належної суми податку. При цьому копії документів, які підтверджують факт сплати податку залишаються у справах біржі (податкового агента).

Апелянт звертає увагу суду на те, що за період з 01.01.2004р. по 01.07.2004р. позивачем було зареєстровано 1166 біржових контрактів, в тому числі 1010 біржових контрактів з фізичними особами на предмет купівлі-продажу транспортних засобів. При укладенні 100 біржових контрактів на суму 334509,80 грн., податок з доходів фізичних осіб в сумі 44097,27 грн. не утримувався і не перераховувався.

Представник скаржника (відповідача) вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримала, просила постанову господарського суду Львівської області від 20.10.2005 року у справі №5/1388-12/234 скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові ВАТ «Міжнародна Східно Європейська товарна біржа»відмовити, з підстав наведених у апеляційній скарзі.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях у справі, просив постанову господарського суду Львівської області від 20.10.2005 року у справі №5/1388-12/234 залишити без змін.

Зокрема, представник позивача вказує на те, що твердження відповідача про те, що при укладенні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю-фізичній особі, податковим агентом такого платника має виступати товарна біржа не має законодавчого обґрунтування, а має в основі лише посилання відповідача на лист ДПА України від 02.03.2004р. № 1547/6/17-3116 та зазначає, що обов'язковою умовою для визначення тієї чи іншої особи податковим агентом є наявність такого обов'язку встановленого вимогами закону. Проте, ні в самому Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб", ні в жодному іншому законі не встановлено такого зобов'язання щодо товарної біржі. Обов'язки товарної біржі визначені у ст.4 Закону України "Про товарну біржу" та у ст. 280 Господарського кодексу України. Предмет діяльності біржі, цілі та завдання визначені у Статуті біржі. Як випливає із законодавства та Статуту біржі утримання та плата податку з інших осіб не входить до обов'язків біржі та не входить у предмет її діяльності.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем вказується про порушення біржею п.12.3. ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в якій зазначено, що якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, проте, податковою інспекцією та адміністрацією чомусь не береться до уваги специфіку біржової угоди, в яких біржа не виступає посередником, що встановлено законом, зокрема у ст. 1 Закону України "Про товарну біржу" в абзаці третьому, а також у п.7 ст.279 Господарського кодексу України чітко визначено, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом.

  

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову перевірку по питанню правильності нарахування, утримання та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб при купівлі - продажу фізичними особами транспортних засобів за період з 01.01.2004 р. по 01.07.2004 р., на підставі якої  08.10.2004 р. складено акт №186/17-2/13807336.

Перевіркою встановлено, що позивач за період з 01.01.2004 року по 01.07.2004 року проводив реєстрацію біржових угод купівлі-продажу транспортних засобів. Відповідно до ст.1 Закону України „Про товарну біржу", товарна біржа за своїм правовим становищем має статус юридичної особи і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод. Виходячи з наведеного на підставі п.12.3 ст.12 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" при укладенні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю - фізичній особі, податковим агентом такого платника - фізичної особи, щодо оподаткування доходів, отриманих ним від такого продажу є товарна біржа. Нарахування, утримання і сплату до бюджету податку в цьому разі податковий агент (товарна біржа) повинен здійснювати відповідно до ст. 8,ст. 9,ст.12 Закону України „Про податок з фізичних осіб" . Податок з доходів фізичних осіб повинен бути сплачений продавцем самостійно до або під час реєстрації біржової угоди, а біржі при реєстрації угоди повинні проконтролювати правильність сплати належної суми податку.

В акті перевірки зазначено, що за перевіряємий період позивач уклав 1166 біржових контрактів, в тому числі 1010 біржових контрактів з фізичними особами на предмет купівлі-продажу транспортних засобів. При укладанні 100 біржових контрактів купівлі-продажу транспортних засобів фізичними особами на суму 334509,80 грн., не було утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб на суму 44097,27 грн.

В акті перевірки зроблено висновок про те, що позивачем порушено ст. 4, п. 1, п.3 ст. 7,  ст. 8, пп. 9.11.1, пп. 9.11.3 п. 9.11 ст.9, ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

На підставі зазначеного вище акту перевірки, ДПІ у Галицькому районі м.Львова 13.10.2004 року прийнято податкове повідомлення-рішення  №1111730/04/17-2/13807336, яким позивачу згідно з п.п “б” підпункту 4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.4  п.1, п.3 ст.7, ст.8, п.п.9,11.3 п.9.11 ст.9, ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до ст.17 п.п.17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов’язання за платежем –податок з доходів фізичних осіб в розмірі 132291,81 грн., з яких 44097,27 грн. –основний платіж та 88194,54 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, ДПІ у м. Львові, ДПА у Львівській області та у ДПА України, проте всі скарги були залишені без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Згідно ст. 279 Господарського кодексу України, товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.

Згідно п. 7 ст. 279 Господарського кодексу України, товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Згідно статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" до загального оподатковуваного доходу включаються суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до п.п.3.1.3 пункту 3.1. статті 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" об'єктом оподаткування є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті. Таке ж положення передбачено у п.12.6 ст.12, що передбачає, що доходи (прибутки) з продажу або обміну об'єкта рухомого майна кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок. У випадку коли біржа здійснює реєстрацію біржової угоди купівлі-продажу автомобіля, момент реєстрації угоди і виплати доходу не співпадають, дохід, що отримує платник податку від такого продажу через біржу не проходить, тому оподаткувати цей дохід за його рахунок є неможливим для біржі. Тому в даному випадку для біржі при реєстрації угоди ( а на цьому її функції по даній угоді закінчуються) об'єкт оподаткування відсутній.

Позивачем було зареєстровано біржову угоду №604 від 14.04.2004р., продавцем у якому виступав громадянин Польщі, біржові угоди № 850 від 14.05.2004р. та № 908 від 22.05.2004р., продавцями у яких виступали громадяни Німеччини. У п.п. 9.11.3 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що у випадку, якщо доходи виплачуються нерезиденту резидентом, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. Судом встановлено, що при здійсненні реєстрації біржових угод товарна біржа не здійснює виплати нерезиденту доходу. За біржовою угодою безпосередній покупець виплачує нерезидентові дохід за угодою і зі змісту п.9.11. ст.9 Закону № 889 являється податковим агентом щодо такої виплати. Дохід, що виплачується покупцем відповідно до п.п.3.1.3 ст. 3 та п.п."ж" п.1.3. ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" складає об'єкт оподаткування. При укладенні біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу покупець зобов'язаний кінцево оподаткувати дохід отриманий нерезидентом при його виплаті і за його рахунок на підставі ст.12.6.3акону за ставкою, передбаченою у п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" .

Згідно п 12.1 ст.12 вищезазначеного Закону дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Пунктом 12.2. статті 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено як виняток із пункту 12.1 цієї статті, що при продажу об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна продавець звільняється від сплати цього податку, за умови сплати (перерахування) ним суми відповідного державного мита до бюджету до або під час такого продажу.

Слід зазначити, що згідно із п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Із змісту п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно із п.12.3 ст.12 цього Закону, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Відповідно до ст.ст.1,4,8-10,15-16 Закону України «Про товарну біржу»товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладені біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а забезпечує, зокрема створення умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг, при цьому право здійснювати біржові операції на біржі покладено тільки на її членів або брокерів, які зобов’язані провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі, угоди, зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню і вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

Біржа як організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні і юридичному оформленні біржових угод, і саме за надання послуг отримує плату, однак грошові кошти за реалізоване майно на власний рахунок не отримує і з такого рахунку не виплачує.

Таким, чином товарна біржа в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб»за ознаками наведеними в Законі України «Про товарну біржу», податковим агентом не визначена, оскільки посередницьку діяльність у договорах, що укладаються на біржі не здійснює.

Поряд з цим, слід зазначити, що посередник –це повірений за договором доручення, зобов’язаний вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, або ж комісіонер за договором комісії, зобов’язаний за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька право чинів від свого імені, але за рахунок комітента, що передбачено ст.ст.1000, 1001 ЦК України, однак товарна біржа у біржових контрактах не виступала ні повіреним, ані комісіонером, доходи фізичним особам не виплачувала, оскільки ці доходи були виплачені представниками (повіреними) покупця, відповідно позивач не мав можливості і не повинен був утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п."в" ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб" відповідальним за нарахування, утримання та сплату податку є платник податку, який отримує доходи. Відповідно до п.3.1.3 ст.3 та п.12.6 ст.12 цього ж Закону об'єктом оподаткування є доходи з джерелом їх походження з України, зокрема, отримані при відчужені транспортного засобу і які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті з врахуванням ставки податку, передбаченої ст.7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” .

Відповідальність, встановлена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", застосовується лише до платників податків, тобто підприємств, установ, організацій, які мають об'єкт оподаткування й зобов'язані у зв'язку з цим сплачувати відповідний податок. Підставами для застосування щодо платників податків заходів відповідальності, передбачених Законом № 2181 є приховання (заниження) або несплата платниками сум податків.

Враховуючи те, що товарна біржа не підпадає під визначення платника податків, передбаченого Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", тому підстав для застосовування норм вище зазначеного Закону немає.

              Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідачем неправомірно визначено податкове зобов’язання позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням.

Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами  діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

                                                      у х в а л и в:

постанову господарського суду Львівської області від 20.10.2005 року у справі №5/1388-12/234 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                          Якімець Г.Г.

                          

              Судді:                                                                                             Дубник О.П.

                                                                                                                        

                                                                                                          

                                                                                                                       Краєвська М.В.