Справа 11- 655/ 2008 рік Головуючий у 1 інстанції Подалюка О. Ф.
Категорія - 122 ч. 1 КК Доповідач Антипець В. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Навозенко Л. С.
суддів: Антипець В. М. Баглая І. П.
з участю прокурора Шваб Л. В.
захисника - адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 вересня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Хотилова Гута Чернігівського району Чернігівської області, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, одружений, який має сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, житель АДРЕСА_1, працює водієм на ПП „Єфименко”, раніше не судимий.
Засуджений за ст. 122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік, із зобов'язаннями повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Суд звільнив ОСОБА_2 від покарання на підставі ст.1 п „б” Закону України „Про амністію” від 31 травня 2005 року.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь фінансового відділу Чернігівської міської ради 413, 10 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3.
Як встановив суд, 20 вересня 2004 року, у вечірній час, ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, а потім біля двору будинку, під час конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно руками та ногами побили ОСОБА_3., заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми із струсом головного мозку, саден і забиття м'яких тканин обличчя, голови, кінцівок, забиття шийного відділу хребта, закритої травми грудної клітки з переломом 9-10 ребер зліва, підшкірної гематоми лівої половини грудної клітки, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я.
В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд по причині недоведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України. Свої доводи адвокат обґрунтовує тим, що суд однобічно розглянув справу, приймаючи до уваги тільки докази обвинувачення, не навівши мотивів, чому не прийняті до уваги докази, які виправдовують обвинуваченого. Свідок ОСОБА_6 в суді підтвердила, що потерпілий неодноразово приходив до неї додому та обвинувачував у побитті її брата ОСОБА_8. В день побиття свідок ОСОБА_7 І. бачив потерпілого в місці, де збираються жителі села та проводять час, зокрема те, що потерпілий ОСОБА_3 розпивав спиртні напої із ОСОБА_9, на стан здоров'я на скаржився. Сам ОСОБА_2 категорично заперечує, що завдавав ударів ОСОБА_3, а висновки судово - медичних експертиз однозначно не виключають одержання потерпілим тілесних ушкоджень після 20 вересня 2004 року.
Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які підтримали апеляцію і просили вирок суду скасувати, потерпілого та його представника, які заперечували доводи апеляції і вважали вирок суду справедливим, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 в навмисному побитті потерпілого ОСОБА_3. та заподіянні йому середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на сукупності розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказах і є правильними.
Потерпілий ОСОБА_3 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, наполягав, що 20 вересня 2004 року, на подвір'ї будинку , а потім на вулиці, його побили ОСОБА_2 з товаришем на ім'я ОСОБА_8. Першим ударив його в обличчя ОСОБА_2 До ОСОБА_2 приєднався його знайомий ОСОБА_8, який завдав удару по голові. Від цього удару ОСОБА_3 упав. Його лежачого обидва чоловіки били ногами по тулубу. З подвір'я потерпілого витягли під руки на вулицю, де ОСОБА_2 ударив його кулаком в обличчя та декілька разів ногою в область лівої частини тулуба.
Судово - медичні данні вказують на те, що у потерпілого ОСОБА_3 мались тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден та забиття м'яких тканин обличчя, голови, кінцівок, забиття шийного відділу хребта, у вигляді закритої травми лівої полови грудної клітки, з переломами 9-10 ребер, зліва, по середньо-паховій лінії, підшкірних гематом лівої половини грудної клітки, які виникли від дії тупих предметів, могли утворитися 20. 09. 2004 року і відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розгляду здоров'я строком понад 21 день.
Доводи засудженого ОСОБА_2 про його непричетність до побиття потерпілого і можливість одержання ним переломів ребер та травми голови в іншому місці, детально перевірялись судом і спростовані наведеними у вироку доказами.
20. 09. 2004 року на подвір'ї будинку ОСОБА_2 між ним і потерпілим ОСОБА_3 відбувся конфлікт, чого не заперечують як засуджений так і потерпілий. Версія ОСОБА_2, що він виштовхував потерпілого із свого подвір'я і той, перебуваючи в нетверезому стані, неодноразово падав, не заслуговує на увагу.
В матеріалах кримінальної справи є висновок комісійної судово - медичної експертизи № 186 від 26 серпня 2005 року, який по локалізації та механізму утворення, виключає одержання потерпілим тілесних ушкоджень при багаторазових падіннях з висоти власного зросту, навіть при наданні тілу прискорення.
Син потерпілого, свідок ОСОБА_3 заперечував, що після 20 вересня 2004 року його батько ОСОБА_3 міг одержати тілесні ушкодження. В той день, спочатку до нього додому прийшов ОСОБА_2 та повідомив, що побив його батька та пропонував піти забрати того додому. Через деякий час додому батька привів сусід ОСОБА_9. Зі слів самого батька йому відомо, що його побив ОСОБА_2 та незнайомий чоловік на ім'я ОСОБА_8.
Свідок ОСОБА_9. був очевидцем того, як біля подвір'я свого будинку ОСОБА_2 ударив декілька разів рукою ОСОБА_3 в обличчя та ногою - по тулубу.
Посилання захисника та засудженого на показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , як на такі, що виправдовують ОСОБА_2, є безпідставними.
Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 І. підтвердили факт конфлікту 20 вересня 2004 року між засудженим та потерпілим, проте жоден із зазначених свідків не спостерігав за подіями, займався своїми справами і пояснював суду лише про певний епізод.
Так, свідок ОСОБА_10 бачила як ОСОБА_2 виштовхав з двору ОСОБА_3, той вже на вулиці упав на землю.
Свідок ОСОБА_11 з подвір'я ходила на город, а коли повернулась , то побачила як її син штовхає колишнього співмешканця і той декілька разів падав і самостійно підводився.
Сусід, свідок ОСОБА_7, взагалі не бачив як штовхав ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_3, чув лише розмову між ними на підвищених тонах.
Свідок ОСОБА_12 доводив свій факт перебування 20 вересня 2004 року в іншому місці і непричетність до подій, щодо нього є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
Районний суд правильно відхилив клопотання захисника засудженого про необхідність проведення додаткової судово - медичної експертизи на предмет з'ясування, чи міг потерпілий в проміжок часу після 20 вересня і до 29 вересня 2004 року одержати травму голови та грудної клітки.
Такі припущення захисника не ґрунтуються на фактичних обставинах, тоді як експертні висновки були зроблені з медичної документації про хворобу потерпілого, повторної рентгенограми та після огляду потерпілого комісією експертів.
Із медичної катки стаціонарного хворого ОСОБА_3. вбачається, що він одержав травми голови та тулуба 20. 09. 2004 року, погано себе почував і був госпіталізований лише 29 вересня 2004 року у зв'язку з різким погіршенням здоров'я. Твердження потерпілого, що після 20 вересня 2004 року він перебував вдома, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я і нікуди не виходив, нічим не спростовані.
Отже, районним судом всебічно і повно досліджені обставини справи, перевірені та оцінені докази, і прийняте обґрунтоване рішення про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 вересня 2008 року щодо ОСОБА_2 без змін.
СУДДІ :
НАВОЗЕНКО Л. С. АНТИПЕЦЬ В. М. БАГЛАЙ І. П.