УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                 2008 року серпня 26 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

              головуючого                     Лугового М.Г.

              суддів                                  Ященка В.А. Голуба М.В.

              з участю прокурора         Кононової Л.Ф.

              засудженого                       ОСОБА_1

              потерпілого                       ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Ковпаківського районного суду міста Сум від 23 червня 2008 року, яким,

              ОСОБА_1

              ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

              раніше не судимий,

засуджений за ст.286 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

              На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням. Іспитовий строк встановлено 1 рік.

              Відповідно до вимог ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено зобов'язання на протязі іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

              Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 2 439 грн.51 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь Сумського обласного фінансового управління 861 грн.91 коп. та на користь Сумського міського фінансового управління 1 700 грн.68 коп. за лікування потерпілого у лікарнях, а також 745 грн.37 коп. на користь експертної установи за проведені по справі експертні дослідження.

              Як зазначено у вироку, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 10 серпня 2007 року близько 7 години 40 хвилин керуючи власним автомобілем ВАЗ-21150 д.н. НОМЕР_1 на нерегульованому перехресті вулиць Реміснича та Металургів у місті Суми в порушення п.п. 1.5, 2.3”б”,16.3,16.11 Правил дорожнього руху, рухаючись по другорядній дорозі не надав переваги у русі ОСОБА_2, який на мопеді „JIANSHE” рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення транспортних засобів. В результаті зіткнення ОСОБА_2 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

              На вирок суду потерпілий ОСОБА_2подав апеляцію у якій вказує, що суд стягнув на його користь занадто малу суму на відшкодування моральної шкоди, а також призначив засудженому м'яке покарання, а тому він просить скасувати вирок суду призначити засудженому більш суворе покарання та стягнути на його користь 60 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

              Вислухавши доповідь судді, думку потерпілого, який подану ним апеляцію підтримав частково і просив лише стягнути на його користь 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, засудженого та прокурора, які вважали, що вирок суду необхідно залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

               Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину при обставинах викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій засудженого в поданій апеляції під сумнів не ставляться.

               Що стосується призначеного засудженому покарання то на думку колегії судів, це покарання призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, при цьому судом у повному обсязі враховані дані при яких було вчинено злочин, а також наслідки, які настали в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди і з урахуванням всіх обставин справи, підстав вважати, що засудженому призначено занадто м'яке покарання, немає.

               Колегія суддів також вважає, що судом першої інстанції вірно вирішений заявлений цивільний позов, щодо відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди, при цьому, судом першої інстанції в повному обсязі враховані всі ті моральні страждання які були перенесені потерпілим, як під час так і після дорожньо-транспортної пригоди. З огляду на це, колегія суддів не знаходить передбачених законом підстав для задоволення апеляції потерпілого та збільшення суми на відшкодування моральної шкоди.

               Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції та скасування чи то зміни постановленого по справі вироку, а тому керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -

                                                        УХВАЛИЛА:

              Вирок Ковпаківського районного суду міста Сум від 23 червня 2008 року відносно ОСОБА_1залишити без змін, а апеляцію потерпілого ОСОБА_2 - без задоволення.

              Головуючий                                               Луговий М.Г.

              Судді                                                            Ященко В.А.

                                                                                    Голуб М.В.