Справа № 1 - 15\ 2008 р
Категорія - ст.. 115 ч.2 п.6 КК України
В И Р О К
Іменем України
3 листопада 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.
судді - Акуленко С.О.
народних засідателів - Купріянової М.І., Меркулової Т.І., Кутукова С.О.
при секретарі - Гой Н.Г.
з участю прокурора - Сороки Г.В.
адвоката - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
підсудного - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого,
за ст.ст. 115 ч. 2 п. 6, 187 ч. 4 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
Підсудний ОСОБА_3 вчинив розбійний напад на ОСОБА_5, 1935 року народження, з проникненням у її житло, в ході якого, із корисливих мотивів, вчинив умисне вбивство потерпілої за таких обставин.
8 лютого 2008 року в с. Вертіїівка Ніжинського району підсудний ОСОБА_3, з метою заволодіння чужим майном, у вечірній час прибув до господарства ОСОБА_5, по АДРЕСА_2.
Достеменно знаючи, що та проживає одна і отримує пенсію, дочекавшись коли господарка ляже спати, близько 23 год., з допомогою дерев”яної палиці, ОСОБА_3 розбив вікно та проник у житловий будинок і спробував віднайти в кімнатах гроші. Перебуваючи на печі, де потерпіла відпочивала та прокинувшись від дій підсудного, ОСОБА_5 намагалась злізти з печі, однак підсудний, реалізовуючи свій злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом розбою, накинувся на потерпілу та став руками здавлювати шию через хустину, що була на голові ОСОБА_5, чим позбавив її життя.
Після цього підсудний ОСОБА_3 ретельно обшукав кімнати у будинку, знайшов та заволодів майном потерпілої: мобільним телефоном „NOKIA-1110 І” вартістю 225 грн, з СІМ карткою оператора мобільного зв'язку „ Київстар ”, яка не представляє матеріальної цінності, зарядним пристроєм до нього вартістю 35 грн., двома пляшками горілки домашнього виготовлення об'ємом 0,5 л. кожна, одна з яких була наповнена наполовину, загальною вартістю 7 грн. 50 коп., здобною булкою вартістю 3 грн. 45 коп., скляною банкою ємкістю 1 л. вартістю 1 грн. 90 коп., накритою капроновою кришкою вартістю 0,15 коп., яка наполовину була заповнена медом вартістю 8 грн. 40 коп., а всього на загальну суму 281 грн. 40 коп., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись майном в подальшому на свій розсуд.
Згідно висновку судово-медичної експертизи, ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді странгуляційної борозни в області шиї, тріщини кута щитовидного хряща, двох тріщин дуги персневидного хряща, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, а безпосередньою причиною її смерті стала механічна асфіксія від здавлення органів шиї.
Підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєнні цих злочинів не визнав, пояснивши, що в той вечір, тобто 8 лютого 2008 року, він не був у будинку ОСОБА_5, ніяким чином не причетний до її смерті та заволодіння її речами, випадково взнавши про ці події від односельчан. Стверджував, що мобільний телефон разом з зарядним пристроєм, який вилучили працівники міліції в господарстві його колишньої дружини - ОСОБА_4, він купив у незнайомого чоловіка в м. Ніжині за 50 грн.
Підсудний ОСОБА_3 заявив у судовому засіданні, що його показання в ході досудового слідства є неправдивими і отримані незаконним шляхом.
Незважаючи на таку позицію підсудного ОСОБА_3, судова колегія дійшла висновку, що його вина в інкримінованих злочинах доведена в повному обсязі, а до його показань в судовому засіданні слід ставитись критично, оскільки вони, на думку судової колегії, дані ним з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення зазначених діянь. Ці показання є нелогічними, вони суперечать доказам по справі, а тому судова колегія відхиляє їх як недостовірні.
На досудовому слідстві ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 п.6 ст. 115 КК України, тобто, вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2 з корисливих мотивів.
Так, в явці з повинною 3 квітня 2008 року та на допиті в якості підозрюваного в той же день, ОСОБА_3 власноручно зазначив про те, що з метою заволодіння майном ОСОБА_2, яка одиноко проживала в АДРЕСА_2, знаючи, що остання отримує пенсію, 8 лютого 2008 року у вечірній час прийшов в її господарство та став чекати, коли господарка ляже спати, спостерігаючи за її діями в середині будинку через вікно. Побачивши, що ОСОБА_5 вимкнула світло та зрозумівши, що вона вже відпочиває, через деякий проміжок часу, знайшовши біля погребу деревяну палицю, з допомогою якої розбив віконне скло та проник в середину будинку. Пройшовши по кімнаті, почув, як господарка озвалася та почала злізати з печі, однак він перешкодив цьому, відштовхнувши її назад. Спитавши ОСОБА_5 де гроші і почувши у відповідь, що гроші в неї є, він схопив потерпілу за горло і став душити її через хустку, яка була на голові і продовжував це робити, до тих пір, поки ОСОБА_5 перестала пручатись. Усвідомивши, що потерпіла померла, почав шукати гроші по кімнатах, однак не знайшовши їх, забрав мобільний телефон з під зарядним пристроєм, які лежали на столі біля телевізора, під ліжком знайшов дві пляшки самогону, одна з яких не була повною, а в тумбочці забрав пів літрової банки меду разом із булочкою. Вилізши через вікно з будинку, пішов додому, де продукти харчування вжив у їжу, а самогон випив. При цьому доповнив, що сім - картку спалив, телефон на певний час залишив у себе, а в подальшому віддав у користування своїй колишній дружині - ОСОБА_4 ( т.2, а.с., 47, 58-63 ).
Під час відтворення обстановки та обставин події від 3 квітня та 12 квітня 2008 року в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_3 дав аналогічні показання про обставини вчинення розбійного нападу та умисного вбивства потерпілої ОСОБА_5, показуючи при цьому на місці детальні обставини їх скоєння ( т.2, а.с. 64- 89 ).
Такі ж самі визнавальні покази у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_5 із корисливих мотивів ОСОБА_3 дав на допиті в якості обвинуваченого, який було проведено 5 квітня того ж року, а через більш як три місяці, на допиті також як обвинуваченого 16 червня 2008 року, він визнав вину по пред'явленому обвинуваченню в розбійному нападі та умисному вбивстві з користі, зазначивши при цьому, що він повністю підтверджує свої покази, які ним були засвідчені на попередніх допитах ( т.2, а.с. 93, 94, 113).
Наведені вище зізнавальні показання ОСОБА_3 на досудовому слідстві про обставини вбивства ОСОБА_5 суд визнає достовірними, оскільки вони стверджуються сукупністю інших достовірних доказів по справі, а тому колегія суддів кладе їх в основу вироку на ряду з іншими доказами по справі.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що в АДРЕСА_2 проживала його мати - ОСОБА_5, 1935 року народження, приїхавши до якої в обідній час 9 лютого 2008 року, був повідомлений сусідкою про наявність вибитого вікна з тильної сторони будинку, де проживала матір. Зайшовши за будинок, помітив розбите вікно, через яке заліз в середину приміщення, де на печі він знайшов свою матір, яка була без ознак життя. При огляді будинку виявив, що зник мобільний телефон, який постійно лежав на столі у кімнаті біля телевізора, після чого викликав працівників міліції.
За даними протоколу огляду місця події та фототаблиць до нього, 9 лютого 2008 року в АДРЕСА_2 виявлено пошкодження вікна у вигляді частково розбитих зовнішньої та внутрішньої рам, а на печі виявлено труп ОСОБА_5 з ознаками заподіяних тілесних ушкоджень( т. 1, а.с. 17 - 23). З протоколу додаткового огляду місця події від 3 квітня 2008 року, вбачається, що за вказаною вище адресою, з тильної сторони будинку, виявлено та вилучено дерев”яну палицю довжиною 1,5 метра та діаметром 10 см., яка, за словами підозрюваного ОСОБА_3, з участю якого проводилась ця слідча дія, використовувалась ним для розбиття вікна ( т.1, а.с. 26, 27 ).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 85 від 21 березня 2008 року (т. 1 а.с. 199-203), при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 мали місце ушкодження у вигляді странгуляційної борозни в області шиї, тріщини кута щитовидного хряща, двох тріщин дуги персневидного хряща, і які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння. Зазначені тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дій еластичного предмету, подовженої форми, в тому числі хустини, що виявлена на трупі, в термін та за обставин, що викладені в описовій частині постанови та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Вищеописані ушкодження могли бути спричинені з силою достатньою для їх виникнення. Зважаючи на кількість ушкоджень, останні заподіяні в одному положенні потерпілої. Безпосередньою причиною смерті стала механічна асфіксія від здавлення органів шиї петлею, що підтверджується наявністю одиночної, незамкненої, нерівномірно вираженої странгуляційної борозни у горизонтальному напрямку в середній третині шиї, крововиливів в м'які тканини шиї відповідно до борозни, тріщина кута щитовидного хряща, двох тріщин дуги персневидного хряща, одутловатістю обличчя, крововиливами під кон'юктиву обох очей. Зважаючи на локалізацію тілесних ушкоджень та причину смерті, найбільш ймовірним положенням потерпілої по відношенню до нападника було обличчям або спиною, чи якесь близьке до цих положень. Зважаючи на причину смерті, проміжку часу між смертю та нанесеними тілесними ушкодженнями не було. Виходячи з виразності трупових явищ (трупні плями, трупне задубіння, трупне гниття), смерть настала 08 лютого 2008 року.
Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи № 11 від 15 травня 2008 року (т. 1 а.с. 224-226), при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді странгуляційної борозни в області шиї, тріщини кута щитовидного хряща, двох тріщин дуги персневидного хряща. Вищеописані тілесні ушкодження могли виникнути в термін та за умов викладених в протоколі відтворення обстановки та обставин події.
Свідок ОСОБА_6 підтвердила в суді, що в АДРЕСА_2 проживала її мати, ОСОБА_5 Біля півтора року тому вона придбала для неї у магазині в м. Києві мобільний телефон марки „NOKIA-1110 І” у корпусі сірого кольору і одночасно з телефоном придбала стартовий пакет оператора мобільного зв'язку „Київстар Дж.Ес.Ем.” з абонентським номером НОМЕР_1, які разом з документами на телефон відвезла до своєї матері. Її мати з собою мобільний телефон нікуди і ніколи не брала, він та зарядний пристрій до нього постійно знаходилися у кімнаті на столі, біля телевізора, а останній раз з матір'ю розмовляла по телефону 4 лютого 2008 року.
В протоколі добровільної видачі та фототаблиці до нього від 3 квітня 2008 року містяться дані про те, що ОСОБА_4, у господарстві по місцю свого проживання по АДРЕСА_1 добровільно вказала місце знаходження та видала мобільний телефон марки „NOKIA-1110 І” в корпусі сірого кольору, ІМЕЛ: 352746018573099 із зарядним пристроєм (т. 1, а.с. 30; 31-38).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона раніше перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, однак у 2000 році вони розлучилися. Приблизно після 8 березня 2008 року, до неї додому прийшов колишній чоловік і приніс мобільний телефон марки „NOKIA” у корпусі сірого кольору та зарядний пристрій, повідомивши, що купив ці предмети. Враховуючи, що в телефоні не було сім- карти, просив, щоб їх син привіз цей предмет з Києва, а в подальшому вона передала це прохання сину. Пам'ятає, що декілька разів її колишній чоловік телефонував з цього телефону, а в подальшому залишив у її користуванні. Приблизно на початку квітня 2008 року останній прийшов до неї додому та висловився про необхідність позбутись телефону, не мотивуючи ніяким чином таких намірів. ОСОБА_3 самостійно витягнув сім- карту з телефону, а вона віднесла його до сараю, де і сховала, а через деякий час прийшли співробітники міліції, які і вилучили мобільний телефон із зарядним пристроєм. Про те, що мобільний телефон був здобутий злочинним шляхом, їй не було відомо.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що приблизно у лютому місяці 2008 року у свого батька - ОСОБА_3 він бачив мобільний телефон марки „NOKIA” у корпусі сірого кольору, але звідки у нього був той телефон, батько не говорив. На прохання батька придбав стартовий пакет оператора мобільного зв'язку „djuice”, номеру, якого вже не пам'ятає. Аналогічні дані з цього приводу містяться в протоколі допиту свідка ОСОБА_8, покази якої були оголошені в судовому засіданні( т.2, а.с. 119 )
Свідок ОСОБА_9 в суді показала, що вона з 2000 року співмешкає з ОСОБА_3, останній зловживає спиртними напоями з 2005 року, вчиняв з нею сварки та займався рукоприкладством по відношенню до неї. У зв'язку з цим у лютому місяці 2008 року, вона з ним не проживала, а коли вони помирилися у кінці лютого місяця, то він їй показував мобільний телефон марки „NOKIA”, вказавши при цьому, що це подарунок сина ОСОБА_10.
Відповідно до даних, які містяться в протоколі пред'явлення предметів для впізнання від 9 квітня 2008 року та фототаблицею до нього (т. 2, а.с. 121-123), свідок ОСОБА_9 впізнала один з наданих для впізнання мобільних телефонів, як такий, що бачила у ОСОБА_3
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що її кум - ОСОБА_3, з яким вона не спілкувалася протягом тривалого часу, несподівано для неї 10 березня 2008 року зателефонував на її мобільний телефон. Несподіваність була обумовлена тим, що тривалий час вони не спілкувались і наскільки їй було відомо, у ОСОБА_3 ніколи не було мобільного телефону. Після цього, дзвінків від ОСОБА_3 їй більше не було.
Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він працює на посаді старшого оперуповноваженого управління карного розшуку УМВС України в Чернігівській області і коли сталося вбивство ОСОБА_2, то він разом зі своїми колегами приймав участь у розкритті даного злочину.
Внаслідок проведених оперативно-розшукових заходів, був встановлений серійний номер мобільного телефону потерпілої, який зник після її вбивства - ІМЕІ (352746018573099) і у подальшому було встановлено, що телефоном, який належав ОСОБА_2, з початку березня місяця 2008 року користується мешканець с. Вертіївки Ніжинського району - ОСОБА_3 В подальшому, 3 квітня 2008 року в господарстві колишньої дружини підсудного - ОСОБА_4, в будинку АДРЕСА_3, було виявлено та вилучено мобільний телефон та зарядний пристрій до нього, які, за словами господарки, залишив на зберігання ОСОБА_3 Зі слів останнього, стали відомі обставини появи в користуванні підсудного цих предметів, які раніше належали ОСОБА_2
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 593к від 24 квітня 2008 року (т. 1 а.с. 218), залишкова вартість мобільного телефону „NOKIA” модель 1110 І, ІМЕІ:352746/01/857309/9, з урахуванням зносу станом на 9 лютого 2008 року складає 225 грн. Середня ринкова вартість зарядного пристрою до мобільного телефону „NOKIA 1110 І” станом на 9 лютого 2008 року складає 35 грн.
Із оголошених в судовому засіданні показів свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вбачається, що вони займаються підприємницькою діяльністю, реалізовуючи мобільні телефони на Ніжинському колгоспному ринку. Про реалізацію мобільного телефону „NOKIA 1110 І” за 50 грн. в середині лютого 2008 року їм нічого невідомо, враховуючи, що такий телефон бувший у використанні коштував на той час не менш як 150 грн.( т.2, а.с.230, 231 ).
Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які викривають підсудного ОСОБА_3 як особу, що намагаючись здійснити крадіжку чужого майна з проникненням у житло, будучи виявленим господаркою будинку, вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_2 та заподіявши їй руками тяжкі тілесні ушкодження, з користі позбавив її життя, і заволодів майном убитої.
Аналізуючи зізнавальні покази ОСОБА_3 в скоєнні зазначених злочинів майже на протязі всього досудового слідства, колегія суддів приходить до висновку, що ці покази вказаної особи щодо причетності до розбійного нападу та смерті потерпілої є достовірними в силу їх послідовності та конкретності, оскільки вони в деталях, про які міг знати тільки ОСОБА_3, співпадають між собою.
Наполягаючи на правдивості таких показів ОСОБА_3 ні на одній із проведених зазначених вище слідчих дій не заявив, що по яким - не будь мотивам він обмовив себе в причетності до скоєних злочинів.
З приводу зазначених обставин колегія суддів приймає до уваги, що при допиті в якості підозрюваного, відтворенні обстановки та обставин події від 12 квітня 2008 року та допитах як обвинуваченого 5 квітня та 16 червня 2008 року ОСОБА_3, був захисник ОСОБА_1, в присутності якого та понятих, тобто, при наявності умов, які виключали який - небудь тиск з боку осіб, що проводили ці слідчі дії, ОСОБА_3 з достовірністю, в певній послідовності та логічності вказав на обставини вчинених злочинів, до того ж вказав на такі подробиці, які не могли бути відомі підсудному за умови не вчинення ним злочинів.
Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_15 вбачається, що 12 квітня 2008 року він на запрошення працівників міліції був присутнім при проведенні відтворення обстановки та обставин вчинення умисного вбивства ОСОБА_2 ОСОБА_3, у присутності адвоката, судово-медичного експерта, добровільно та послідовно розповідав як вчинив вбивство ОСОБА_2, поводився при цьому впевнено, був спокійний і ніякого тиску на нього ніхто не чинив ( т.2, а.с.167 ).
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вказав, що покази на досудовому слідстві, в яких він визнавав причетним себе до скоєного, він дав внаслідок застосування до нього особами, які проводили досудове слідство, недозволених методів розслідування.
Такі твердження підсудного були перевірені судом і вони не знайшли свого підтвердження.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він, як співробітник карного розшуку Ніжинського МВ УМВС, 3 квітня 2008 року, він у своєму службовому кабінеті приймав явку з повинною ОСОБА_3, який власноручно виклав свої пояснення, щодо всіх обставин вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_2 Ніякого тиску на ОСОБА_3 з його боку не було і свідчення він давав добровільно. При цьому цей свідок доповнив, що в цих своїх початкових свідченнях, ОСОБА_3 повідомляв такі подробиці, які не були і не могли бути відомими органам дізнання та досудового слідства. Зокрема, підсудний вказав на конкретне місце, де лежав мобільний телефон разом із зарядним пристроєм - біля телевізора на столі, кількість самогону в обох пляшках та кількість меду в банці і т.д., тобто, вказував на такі деталі, які не могли бути відомими більше нікому, як самому ОСОБА_3
Допитаний в якості свідка ОСОБА_17 пояснив у суді, що він, як слідчий, проводив слідчі дії за участю ОСОБА_3 в ході досудового слідства, під час розслідування кримінальної справи по факту смерті ОСОБА_2 На допиті в якості підозрюваного та відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, останній добровільно, в певній послідовності, розповів та показав на місці про скоєні ним злочини щодо потерпілої.
Заяви ОСОБА_3 на допитах після пред'явлення йому обвинувачення 17 липня 2008 року, про застосування співробітниками міліції недозволених методів слідства при розслідуванні кримінальної справи, були предметом перевірки органами прокуратури і не знайшли свого підтвердження, про що в матеріалах справи мається постанова помічника Ніжинського міжрайонного прокурора від 25 липня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю події злочину відносно співробітників Ніжинського МВ УМВС за фактом перевищення службових повноважень під час розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 і в даний час ця постанова ніким в установленому законом порядку не змінена і не скасована.
Крім того, колегія суддів відмічає з цього приводу, що підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні не міг конкретно вказати на осіб, які могли бути, на його думку, причетними до заподіяння йому тілесних ушкоджень чи вчинення психологічного тиску, абстрактно вказуючи при цьому на невідомих йому осіб, про те жодним чином не зазначив про причетність до цього осіб, які проводили з ним слідчі дії. Щодо наявності у нього тілесних ушкоджень в області шиї, як це вбачається з фототаблиць до протоколів відтворення обстановки та обставин події, заявив з цього приводу, як про свої наміри покінчити життям самогубством.
Наведене повністю спростовує доводи засудженого про обмову себе під впливом незаконних методів дізнання і досудового слідства.
Таким чином, колегія суддів вважає повністю доведеною вину підсудного ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодінням чужого майна, вчиненому з проникненням у житло, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та наявності в його діях складу злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_2, вчиненому з корисливих мотивів.
При призначенні покарання ОСОБА_3 колегія суддів враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, які віднесені до категорії особливо тяжких, позицію прокурора, потерпілого, який прохав призначити підсудному найсуворіше покарання, відомості про особу винного і всі обставини по справі.
Обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудного колегія суддів визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку, а обставин, які б пом'якшували відповідальність підсудного, колегія суддів не знаходить.
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи у підсудного ОСОБА_3 не простежувалось будь-яких клінічних ознак психічного захворювання, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння. (т. 1, а.с. 231-234 ).
З матеріалів справи вбачається, що підсудний негативно характеризується за місцем проживання, на час свого затримання ніде не працював .
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, в межах санкцій кримінального закону.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
По справі маються судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в сумі 125 грн. 20 коп., які відповідно до ст.93 КПК України слід покласти на засудженого.
Речові докази по справі - дерев'яну палицю, фрагменти волосини, речовину бурого кольору, фрагмент віконного паперу, експериментальні зразки крові та волосся та сім - карту до мобільного телефону необхідно знищити, а мобільний телефон „NOKIA” модель 1110 І, ІМЕІ:352746/01/857309/9, зарядний пристрій до нього та жіночу хустку слід передати на зберігання потерпілому ОСОБА_2
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів, -
З А С У Д И Л А:
ОСОБА_3 визнати винним і призначити покарання:
- за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України у вигляді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
- за ст. 187 ч. 4 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити засудженому ОСОБА_3 покарання у вигляді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - взяття під варту.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 відраховувати з 3 квітня 2008 року.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави 125 грн. 20 коп. судових витрат (т.1, а.с. 217).
Речові докази по справі - дерев'яну палицю, фрагменти волосини, речовину бурого кольору, фрагмент віконного паперу, експериментальні зразки крові, волосся та сім - карту до мобільного телефону необхідно знищити, а мобільний телефон „NOKIA” модель 1110 І, ІМЕІ:352746/01/857309/9, зарядний пристрій до нього та жіночу хустку слід передати на зберігання потерпілому ОСОБА_2
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку, через апеляційний суд Чернігівської області.
Головуючий :
Оседач М.М.
Суддя Акуленко С.О.
Народні засідателі: Купріянова М.І.
Меркулова Т.І.
Кутуков С.О.
- Номер: 1-в/172/10/16
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-15/08
- Суд: Васильківський районний суд Дніпропетровської області
- Суддя: Оседач М.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.01.2016
- Дата етапу: 19.01.2016
- Номер: 11-о/784/3/18
- Опис:
- Тип справи: про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
- Номер справи: 1-15/08
- Суд: Апеляційний суд Миколаївської області
- Суддя: Оседач М.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.05.2018
- Дата етапу: 01.10.2018