УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/724/12-к Головуючий у 1-й інст. Яковлєв О.С.
Категорія ст.ст. 190 ч.4, 358 ч.3 КК України Доповідач Михайловський В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2013 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Михайловського В.І.,
суддів Фоміна Ю.В., Заліщук М.С.,
з участю прокурора Селюченко І.І.,
представника Житомирського управління «ПриватБанку»
України ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира кримінальну справу за апеляцією ПАТ КБ «ПриватБанк» на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 червня 2013 року,-
в с т а н о в и в:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.
Осініки Кемеровської області РФ,
громадянина України, проживаючого:
АДРЕСА_2, раніше
судимого: - 28.12.1999 року Бердичівським
міським судом за ст. 81 ч.3, 89 ч.1, 42, 46-1
КК України 1960 року на 3 (три) роки
позбавлення волі без конфіскації майна з
відстрочкою виконання вироку на 1 рік 6
місяців без сплати штрафу; - 19.04.2002
року Бердичівським міським судом за ст.ст.
140 ч.2, 43 КК України 1960 року на 3 роки
6 місяців позбавлення волі без конфіскації
майна, звільнено 23.04.2004 року умовно-
достроково на 10 місяців 20 днів,-
засуджено за ст. 190 ч.4 КК України - на 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна; за ст. 358 ч.3 КК України - до обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.ст. 49, 74 КК України звільнено ОСОБА_2 від покарання за ч.3 ст. 358 КК України ( в ред. 1960 року) у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням за ч.4 ст. 190 КК України, встановивши іспитовий термін протягом 2 (двох) років 6 (шести) місяців.
На підставі п. 3 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 повідомляти КВІ про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 9305 ( дев'ять тисяч триста п'ять) грн. 25 коп. заподіяної матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирські області 258 грн. 00 коп. судових витрат за проведення судової технічної експертизи документів та 900 грн. 48 коп. судових витрат за проведення судових почеркознавчих експертиз.
Речові докази після набрання вироком законної сили: матеріали кредитної справи на ім'я ОСОБА_2 - залишено в матеріалах справи.
Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили ОСОБА_2, залишено попередній - підписку про невиїзд.
Згідно змісту вироку суду, 19 квітня 2007 року в денний час ОСОБА_2 звернувся до Бердичівського відділення Житомирської філії ЗАТ «ПриватБанк» з заявою про надання йому іпотечного кредиту в сумі 21000 доларів США.
Для отримання кредиту ОСОБА_2 разом з невстановленою слідством особою надали уповноваженій особі Бердичівського відділення Житомирської філії ЗАТ «ПриватБанк» підроблені документи податкової звітності: звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за IV-й квартал 2006 року, звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за І-й квартал 2007 року, видані на його ім'я, які видаються і посвідчуються установою, і які надають права.
27 квітня 2007 року на підставі поданих підроблених документів, ОСОБА_2 уклав з вказаним банком кредитний договір № ZHHOG100000008, відповідно до умов якого йому було надано кредит у сумі 21000 доларів США у готівковій формі, що дорівнює еквіваленту 106050 грн. для придбання квартири АДРЕСА_1 та у розмірі 4605 доларів США, у безготівковій формі, що дорівнює еквіваленту 23255 грн. 25 коп., для сплати страхових платежів.
Отримавши кредитні кошти, ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, розрахувавшись з продавцем нерухомого майна у сумі 9000 доларів США, рештою коштів у сумі 12000 доларів США розпорядилися на власний розсуд і, порушуючи умови кредитного договору, до даного часу не сплачують кредит.
В апеляції ПАТ КБ «ПриватБанк» просить змінити вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 червня 2013 року в частині зменшення позовних вимог, заявлених в цивільному позові, про відшкодування матеріальної шкоди та стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» матеріальну шкоду в розмірі 129305,00 гривень.
В обґрунтування апеляції посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права.
На думку апелянта по даній справі було постановлено обвинувальний вирок, а відтак суд повинен був задовольнити відповідний позов в повному обсязі.
Апелянт звертає увагу, що жодних повідомлень про дату, час та місце розгляду кримінальної справи на адресу Банку не надходило. Відповідно до ст. 268 КПК України цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти відводи і клопотання, давати пояснення, брати участь у дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину і цивільно- правових наслідків.
Стаття 291 КПК України передбачає, якщо в судове засідання не з'явиться цивільний позивач або представник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову, проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядку цивільного судочинства.
Апелянт зазначає, що відміток про належне повідомлення позивача чи його представника матеріали справи не містять.
А тому постановлений вирок в частині цивільного позову є зразком несправедливого та упередженого судового розгляду справи, який було направлено не на захист порушених прав та свобод цивільного позивача, а саме на ще більше їх порушення та знехтування.
Апелянт звертає увагу на те, що суд, оперуючи документальним підтвердженням суми кредиту, суми спричиненої шкоди, своїм вироком повинен був постановити відшкодувати цивільному позивачу спричинену йому матеріальну шкоду повністю, але задовольнив стягнення лише в частині заявлених позовних вимог.
Також, на думку апелянта, судом не взято до уваги вимоги КПК України, в якому говориться про те, що питання пред'явлення та розгляду цивільного позову не повністю врегульовані кодексом, а тому при розгляді цивільного позову в кримінальному процесі суд повинен керуватися нормами ЦПКУ; судом не взято до уваги Постанову Пленуму ВСУ №3 від 31.03.1989 року « Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» щодо обов'язкового розгляду цивільного позову, не враховано норми КПК України щодо змісту вироку суду в частині цивільного позову.
Заслухавши доповідача по справі, представника ПАТ КБ «ПриватБанк», який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, але просив скасувати вирок суду першої інстанції в частині цивільного позову та направити справу у цій частині на новий судовий розгляд, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2, передбаченого ст.ст. 190 ч.4, 358 ч.3 КК України обґрунтовані на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах та будь-ким із можливих апелянтів, як і кваліфікація його дій не оспорюються.
Як вбачається з матеріалів справи, (протокол судового засідання а.с. 95), головуючим була оголошена позовна заява без зазначення розміру стягнення суми завданої шкоди, номеру аркуша справи, на якому знаходиться відповідна позовна заява, а також не вирішив питання щодо можливості притягнення певних осіб в якості цивільного позивача та цивільного відповідача по справі.
В матеріалах кримінальної справи також відсутні будь - які документи, та дані, в яких визначено цивільного позивача та цивільного відповідача.
Задовольняючи цивільний позов по справі частково, суд першої інстанції визначив суму стягнення з засудженого ОСОБА_2 - 9305 грн. 25 коп. без належного обґрунтування зазначеного розміру стягнення.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи і це визнано судом першої інстанції, ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою щодо якої справа виділена в окреме провадження, попередньо розподіливши ролі між собою 27.04.2007 року на підставі поданих підроблених документів, ввівши в оману уповноважену особу Бердичівського відділення Житомирської філії ЗАТ «ПриватБанк» і не маючи намір погашати кредит, спільно з особою відносно якої справа виділена в окреме провадження, шляхом обману протиправно заволоділи грішми банку в особливо великих розмірах - у сумі - 25605 доларів США, що еквівалентно 129305 грн. 25 коп. у національній валюті України, тобто вчинили злочин, передбачений ст.190 ч.4 КК України та ст.358 ч.3 КК України.
Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи по суті цивільний позов, без посилання на конкретні докази та матеріали справи зробив непереконливий висновок про те, що протиправні дії ОСОБА_2 хоч і не виключають складу злочину, однак суттєво впливають на ступінь тяжкості вчинених ним дій та відповідно розміру його провинності за спричинення шкоди цивільному позивачу.
Зазначені висновки суду є непереконливими і такими, що суперечать фактично зібраним по справі доказам, матеріалам кримінальної справи, а також здійсненим судом юридичним висновкам щодо встановлених фактичних обставин вчинення ОСОБА_2, спільно з особою, відносно якої справа виділена в окреме провадження протиправних дій, спрямованих на заволодіння коштами «ПриватБанку».
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01.06.2013 року в частині стягнення цивільного позову не може залишатися в силі, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі для вирішення по суті цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
Під час повторного розгляду цивільного позову по даній справі, суду першої інстанції необхідно врахувати вищенаведене, більш повно та всебічно дослідити всі надані по справі докази, залучити до розгляду справи цивільного позивача, з'ясувати та належним чином дослідити обґрунтування підстав та розміру можливого задоволення цивільного позову та, у залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
х в а л и в:
Апеляцію ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 в частини вирішення цивільного позову - скасувати, а кримінальну справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі для вирішення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
В решті вказаний вирок залишити без зміни.
Судді: