КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа№ 910/89

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Гончарова С.А.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 р.

у справі № 910/89 (суддя Головіна К.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К", с. Княжичі Броварського р-ну Київської обл.

про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11.03.2013 р. у третейській справі №97/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К", с. Княжичі Броварського р-ну Київської обл.

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 11.03.2013 р. по справі № 97/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" на його користь 29184682,16 грн. - заборгованості по кредитному договору та 25500,00 - грн. витрат, пов'язаних із вирішенням третейського спору.

У квітні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11.03.2013 р. у третейській справі № 97/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" про стягнення заборгованості, мотивуючи вимоги тим, що Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків не була підвідомча вказана справа, оскільки спір стосується нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 р. у справі № 910/89 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11.03.2013 р. у третейській справі № 97/13 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, якою скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі №97/13 від 11.03.2013 р.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала місцевого господарського суду є необґрунтованою, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 54/07 від 10.08.2007 р. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Провадження у третейській справі за вказаними позовними вимогами було порушено ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.02.2013 р.

19.02.2013 р. ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" подав до третейського суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив стягнути з ТОВ "Трудар ЛПБ і К" заборгованість за кредитним договором.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 11.03.2013 р. по справі № 97/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" на його користь 29 184 682,16 грн. - заборгованості по кредитному договору та 25 500,00 - грн. витрат, пов'язаних із вирішенням третейського спору.

Відповідно до ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як на підставу скасування рішення третейського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" в своїй заяві посилається на те, що у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", третейські суди не можуть розглядати спори щодо нерухомого майна, а з ухвали про порушення третейської справи вбачається, що предметом позову є саме звернення стягнення на майно.

Колегія суддів погоджується з відхиленням судом першої інстанції даних тверджень заявника з наступних підстав.

Згідно ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки (п. 7 ч. 1).

Як вбачається з матеріалів та рішення третейської справи, предметом спору між сторонами, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, є стягнення грошових коштів (заборгованості) за кредитним договором, а не звернення стягнення на нерухоме майно боржника чи визнання права власності (переходу права власності) на вказане нерухоме майно.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, спір, що перебував на розгляді третейського суду, не виключений законом з його компетенції.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 122-4 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Господарський суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 122-5 цього Кодексу.

Розглянувши подану заяву, суд першої інстанції не встановив законних підстав для скасування рішення третейського суду, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К".

З даним висновком місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Трудар ЛПБ і К» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11.03.2013 р. у третейській справі №97/13 та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудар ЛПБ і К" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 р. у справі № 910/89 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/89 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Гончаров С.А.