Справа 6701 Голов. в 1 інстанц. Дмитрієв П.О.
Категорія 43 Доповідач Зубова Л.М.
Ухвала
Іменем України
6 листопада 2007 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуюча суддя Зубова Л.М. судді Лук'янова С. В., Бондаренко Л.І. секретар Голубцов А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про захист прав споживача
за апеляційною скаргою відповідача
на рішення Шахтарського міськрайонного суду від 28 лютого 2007 року.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -
встановив:
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду від 28 лютого 2007 року позов був задоволений частково , з відповідача на користь позивачки стягнуто на відшкодування шкоди : матеріальної -344 грн., моральної - 500 грн., судові витрати, з чим не погодився відповідач і в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду та постановити нове рішення або направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом 1 інстанції норм матеріального права.
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 311 ч. 1 п) 5 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом 1 інстанції.
Відповідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засідання.
Відповідно до ст. . 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб; які беруть участь у справі.
Згідно ст. 174 Сімейного Кодексу України майно, придбане батьками або одним з них для забезпечення розвитку , навчання та виховання дитини, є власністю дитини.
Згідно ст. 1, 10, 22 Закону України « Про захист прав споживачів» в редакції від 1.12.2005 року у разі виявлення недоліків у виконаній роботі ( наданій послузі) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, має право на свій вибір вимагати безоплатного усунення недоліків, відповідного зменшення ціни виконанної роботи, відшкодування завданих збитків з усуненням недоліків виконанної роботи (наданої послуги), відшкодування моральної шкоди,
Розрішаючи спір, суд 1 інстанції дійшов висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивачки вартість ланцюжка у сумі 344 грн та відшкодувати 500 грн моральної шкоди, окільки мається провина відповідача, який виконав ремонт ланцюжка з низькою якістю.
З такими висновками суду погодитись неможливо з наступних підстав.
З обставин справи видно, що власником ланцюжка є син позивачки , якому вона подарувала ланцюжок, позивачка заявила позов про стягнення вартості ланцюжка та моральної шкоди в особистих інтересах , посилаючись на те, що саме вона придбала ланцюжок, а завдання моральної шкоди пов'язувала з тим, що відповідач добровільно не відшкодував шкоду та вона змушенна була добиватися захисту порушених прав, нервуватися , витрачати особистий час. Разом з тим , з позовної заяви видно, що позивачка заявила позов не лише у своїх інтересах , а і в інтересах неповнолітнього сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважала, що йому також завдано моральну шкоду діями відповідача.
Розрішаючи спір, суд не з'ясував , які правовідносини виникли між сторонами, в чиїх інтересах діяла позивачка, пред'являючи позов та в чиїх інтересах діяв неповнолітній син позивачки , замовляючи ремонт ланцюжка, якими нормами права врегульовано право позивачки на звернення у суд в інтересах власника ланцюжка, які обставини підлягають встановленню, виходячи з чого, не встановив, чи є підставними вимоги позивачки про відшкодування шкоди на її користь, чим обґрунтовуються вимоги про завдання шкоди, зокрема моральної , синові позивачки , чи є ці вимоги підставними.
Оскільки суд 1 інстанції не визначився з характером правовідносин , що виникли, не перевіряв обставини , на які посилались сторони на підтвердження своїх доводів і заперечень і не зробив по них висновків та ці недоліки не
можуть бути усунені постановлениям додаткового рішення, то рішення суду слід скасувати , справу направити на новий розгляд у суд 1 інстанції.
Керуючись ст. 311 ч. 1 п) 5 ЦПК України ЦПК України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу задовольнити частково .
Рішення Шахтраського міськрайонного суду від 28 лютого 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд у суд 1 інстанції.
Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення .