ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
22.11.06 Справа № 5/599-13/95А
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Краєвської М.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) –Яремко В.П.
від позивача – Бобровицька О.М., Тімашева Л.І.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області від 23.06.2006 року вих.№2581/10-009
на постанову господарського суду Львівської області від 06.06.2006 року, суддя Станько Л.Л,
у справі №5/599-13/95А,
за позовом Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м.Сокаль
до відповідача Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, м.Сокаль (правонаступник Червоноградської ОДПІ)
відповідно до уточнених позовних вимог поданих суду першої інстанції 05.06.2006р.
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20.03.2006 року №0007701530/3, №0007711530/3, №0007681530/3, №0003561501/3, №0003581501/3
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.
Постановою господарського суду Львівської області від 06.06.2006 року по справі №5/599-13/95А позов Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 20.03.2006 року №0007701530/3, №0007711530/3, №0007681530/3, №0003561501/3, №0003581501/3. В частині позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 29.07.2005 року №0007681530/0, №0007711530/0, №0007701530/0 та від 08.02.2006 року №0000101530/0 провадження у справі закрито.
При прийнятті постанови господарський суд Львівської області виходив з наступного:
Суд першої інстанції погоджується з відповідачем, що відповідно до Закону України «Про державну податкову службу»однією із функцій, які здійснюють органи державної податкової служби є контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Але цей контроль має відображатися в актах перевірки. Судом відзначено, що не здійснивши перевірки відповідачем застосовано до позивача фінансові санкції за несвоєчасну сплату збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Податкові повідомлення-рішення прийнято після спливу строку давності для звернення стягнення, встановленого п.п.15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Суд зазначає про те, що не може погодитись з відповідачем, що строки давності в 1095 днів для визначення суми податкових зобов’язань не поширюються на фінансові санкції, оскільки згідно п.17.3 ст. 17 цього Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Оскільки п. 17.1.7 цього Закону визначено граничні строки узгоджених сум податкових зобов'язань і за їх недотримання, платник податку зобов'язаний сплатити штраф, розмір якого залежить від кількості затримки календарних днів несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, то після спливу першого терміну в 30 днів несплати зобов'язання з врахуванням 10-ти днів граничного строку сплати, встановленого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону, починається плинність терміну давності.
Господарський суд відзначає те, що податковим органом не відслідковано терміну давності через зарахування задекларованих сум по збору в попередні періоди платежів без врахування, в порушення п.п.7 розд. 1. 5. розд.4,7 розд.ІІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 29.03.01р. №135, зареєстрованої в МЮУ 25.04.01р. №368/5559, підстав таких платежів.
Поряд з цим, суд не взявши до уваги уточнені позовні вимоги зазначає, що оскільки податкові повідомлення-рішення від 29.07.05р. №0007681530/0, №0007711530/0, №0007701530/0 та від 08.02.06р. №0000101530/0 оскаржено позивачем в адміністративному порядку і за результатами розгляду скарг прийнято, на підставі абз.3 п.5.3 ст.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податку, повідомлення-рішення від 20.03.06р. №0007701530/3 на суму 13753,89грн., №0007711530/3 на суму 2354,66грн., №0007681530/3 на суму 1942,66грн., №0003561501/3 на суму 143,75грн., №0003581501/3 на суму 7923,51грн., №0003571501/3 на суму 128,13 грн., всього на суму 26246,60грн., то попередні податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними і провадження у справі в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 29.07.05р. №0007681530/0, №0007711530/0, №0007701530/0 та від 08.02.06р. №0000101530/0 судом закрито.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Сокальському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 06.06.2006 року по справі №5/599-13/95А скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Зокрема скаржник вказує на те, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Скаржник зазначає, що при здійсненні контролю за своєчасністю розрахунків з бюджетом з боку позивача по збору за геологорозвідувальні роботи, відповідачем встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено до бюджету задекларовані суми по збору за геологорозвідувальні роботи (по різних деклараціях), тобто позивачем було порушено граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181-ІІІ.
Відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому пункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.
При цьому складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758( у редакції наказу ДПА України від 27.05.03 № 247 із змінами та доповненнями).
Скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що судом першої інстанції не вірно надано правову оцінку норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги викладені в апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги (від 22.11.2006 року вих.№8125/10-009) підтримав, просив постанову господарського суду Львівської області від 06.06.2006 року по справі №5/599-13/95А скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили постанову господарського суду Львівської області від 06.06.2006 року по справі №5/599-13/95А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у Запереченні на апеляційну скаргу (вих.№578 від 13.10.2006 року).
Зокрема, представники позивача вказували на те, що впродовж 2001 –2005 р.р. податковим органом не було здійснено жодних перевірок позивача, щодо оплат платежів по узгоджених податкових зобов’язаннях, зазначаючи при цьому, що штрафні санкції застосовано при відсутності актів перевірок.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
Сокальським відділенням Червоноградської ОДПІ (правонаступник якої ДПІ у Сокальському районі) 29.07.2005 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0007681530/0, яким позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 19426,60 грн. із збору за геологорозвідувальні роботи зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1942,66 грн.
№0007711530/0, яким позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 126312,90 грн. із збору за геологорозвідувальні роботи зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 25262,50 грн.
№0007701530/0, яким позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 241 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 27507,78 грн. із збору за геологорозвідувальні роботи зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 13753,89 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку і за результатами розгляду скарг прийнято, на підставі абз.3 п.5.3 ст.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податку, повідомлення-рішення від 20.03.06р. №0007701530/3 на суму 13753,89грн., №0007711530/3 на суму 2354,66грн., №0007681530/3 на суму 1942,66грн., №0003561501/3 на суму 143,75грн., №0003581501/3 на суму 7923,51грн., №0003571501/3 на суму 128,13 грн., всього на суму 26246,60грн.
06.06.2006 року позивачем подано господарському суду уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 20.03.2006 року №0007701530/3, №0007711530/3, №0007681530/3, №0003561501/3, №0003581501/3, оскільки податкові повідомлення-рішення від 29.07.2005 року вважаються відкликаними.
Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
У відповідності до п.п. 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим законом або іншими законами України. Згідно з пунктом 5.1. статті 5 вищевказаного Закону, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У відповідності до «Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999р. N 115 «Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зараховується до державного бюджету і спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази.»
Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»однією з функцій, які здійснюють органи державної податкової служби, є контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
При здійсненні контролю за своєчасністю розрахунків з бюджетом по збору за геологорозвідувальні роботи, Сокальським відділенням Червоноградської ОДПІ було встановлено, що Позивачем було несвоєчасно сплачено до бюджету задекларовані суми по збору за геологорозвідувальні роботи (по різних деклараціях), тобто ним порушено граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181-ІП.
Згідно з вимогами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому пункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні. При цьому складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації україни від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758( у редакції наказу ДПА України від 27.05.03 № 247 із змінами та доповненнями).
Слід зазначити, що в даному випадку податковий орган не визначав податкове зобов'язання позивача (збільшував чи зменшував його), яке було самостійно визначене позивачем при поданні ним розрахунку і є узгодженим, а застосовував штраф за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань
Таким чином, суд першої інстанції помилково при прийнятті рішення посилається на п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який застосовується лише при визначенні податкових зобов’язань, а не штрафних санкцій.
Щодо посилань позивача на відсутність акта перевірки при застосуванні штрафних санкцій (відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону 2181-ІІІ), слід зазначити, що при застосуванні штрафних санкцій за вищезазначеним підпунктом здійснення перевірки та складання акта на момент нарахування штрафних санкцій позивачу (28.07.2005р.) не було передбачено Наказом ДПА України від 21.06.01 № 253 "Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби Украйни податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій)" та Наказом ДПА України від 17.03.2001 № 110 "Про затвердження інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових ) санкцій органами державної податкової служби" Даними наказами ДПАУ при застосуванні штрафний санкцій за п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону 2181 передбачено лише складання розрахунку штрафних санкцій. Тому відсутність акта перевірки, не може бути підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Слід також зазначити, що позивачем не доведено своєчасність сплати узгоджених податкових зобов’язань.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Львівської області від 06.06.2006 року по справі №5/599-13/95А слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ДПІ у Сокальському районі Львівської області від 23.06.2006 року задоволити.
Постанову господарського суду Львівської області від 06.06.2006 року по справі №5/599-13/95А скасувати, прийняти нову постанову.
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Краєвська М.В.