ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
22.11.06 Справа № 3/122
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Городечної М.І.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Вовчківської сільської ради № 323 від 25.09.2006 року (вх. № 1216 від 02.10.2006 року)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2006 року
у справі № 3/122
за позовом Вовчківської сільської ради, с.Вовчківці, Снятинський район, Івано-Франківська область.
до фізичної особи –підприємця Рурик Галини Іванівни, с. Вовчківці, Снятинський район, Івано-Франківська область.
про зобов‘язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, які знаходять за адресою: вул. Грушевського, 4а, с. Вовчківці Снятинського району.
за участю представників:
від позивача: Чернявський В.В.
від відповідачів: Калівошко В.В.
Сторонам роз‘яснено права та обов‘язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Фриз М.М.) від 14.09.2006 року у справі № 3/122 відмовлено в позові Вовчківській сільській раді до фізичної особи –підприємця Рурик Галини Іванівни, с. Вовчківці, Снятинський район, Івано-Франківська область, про зобов‘язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: вул. Грушевського, 4а, с. Вовчківці Снятинського району.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Вовчківська сільська рада оскаржила його в апеляційному порядку. Зокрема в апеляційній скарзі № 323 від 25.09.2006 року (вх. № 1216 від 02.10.2006 року)вважає дане рішення незаконним та необгрунтованим, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким поданий ним позов задоволити, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, які мають значення для справи, а саме:
- місцевий суд не врахував, що постанова господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2006 року у справі № А-18/66 не може бути фактично єдиною підставою для відмови в позові;
- судом першої інстанції не враховано, що Радою виконано вимоги ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та повідомлено відповідача належним чином про припинення дії договору оренди від 01.03.2003 року в зв»язку з закінченням строку на який його було укладено.
Фізична особа –підприємець Рурик Галина Іванівна (відповідач у справі) апеляційну скаргу заперечила з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 06.11.2006 року (вх. № 10336 від 08.11.2006 року). Просить апеляційний суд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2006 року у справі № 3/122 залишити без змін.
Колегія суддів апеляційного суду заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, розглянувши матеріали справи в порядку ст. 101 ГПК України, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
Між Вовчківською сільською радою та фізичною особою –підприємцем Рурик Галиною Іванівною укладено договір оренди від 01.03.2003 року. За даним Договором позивачем передано в оренду відповідачу нежитлове приміщення, розміщене на першому поверсі старого будинку сільської ради, яке знаходяться за адресою: с.Вовчківці, строком, починаючи з 01.03.2003 року по 01.03.2006 року включно (п.п. 1.1, 10.1).
Факт передачі об‘єкту оренди в фактичне користування не заперечується самим відповідачем.
Відповідно до п. 10-8 Договору, його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно п. 5.7 Договору, в разі припинення або розірвання Договору, орендар повинен повернути орендоване майно орендодавцеві (позивачу) або підприємству, вказаному орендодавцем, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря (відповідача).
02.02.2006 року позивачем вручено відповідачу під розписку листа № 48 від 01.02.2006 року, в якому зазначено про припинення договору оренди від 01.03.2003 року з 01.03.2006 року та запропоновано відповідачу станом на 01.03.2006 року підготувати дану будівлю до передачі
07.03.2006 року позивач листом-попередженням № 99, попередив про закінчення Договору оренди від 01.03.2003 року з 01.03.2006 року та про те, що з даного дня відповідач користується орендованим майном без відповідної на це підстави, та запропоновано звільнити дані приміщення до 13.03.2006 року в добровільному порядку.
Такі дії позивача, апеляційний суд вважає такими, що відповідають змісту Договору, положенням ст.ст. 319, 763-764, ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»і свідчать про заперечення власника майна щодо продовження договору оренди на новий строк.
Однак суд першої інстанції не дав належної оцінки вищенаведеним доказам, прийшовши до висновків, що не відповідають обставинам справи, зокрема, про те, що позивачем не подано суду належних доказів, які б свідчили про повідомлення у встановленому законом порядку відповідача про припинення дії договору оренди.
Постанова господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2006 року у справі № А-18/66, якою визнано нечинним п.п. 1, 4 рішення Вовчківської сільської ради від 22.12.2005 року, зокрема в частині припинення дії договору оренди від 01.03.2003 року, укладеного з підприємцем Рурик Г.І., на яку посилається суд як на підставу для відмови в позові, не може бути визнана апеляційним судом такою, оскільки визнання даною постановою суду нечинним вищезазначеного рішення Ради не тягне за собою правових наслідків щодо продовження строку дії договору від 01.03.2003 року, оскільки положеннями ст.ст. 319, 763-764, ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 10.6 Договору передбачено, що правовою підставою для припинення дії договору оренди є факт закінчення строку, на який його було укладено, і не бажання орендодавця продовжувати строк його дії, висловлене у відповідному повідомленні орендаря на протязі місяця, з часу закінчення строку дії договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності до ч. 4 ст. 129 Конституції України, ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не подано суду доказів в підтвердження правових підстав для перебування в спірному приміщенні після 01.03.2006 року.
Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що подаючи позов, позивач намагається позбавити його права на оренду спірного майна, яке захищається Законом на рівні з правом власності, та збирається передати дане майно в оренду іншій особі, не може бути підставою для відмови в позові, оскільки, як встановлено судом вище, строк дії договору оренди від 01.03.2003 року закінчився 01.03.2006 року, і в відповідача відсутня правова підстава для користування орендованим майном.
В той же час, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за доцільне роз»яснити, що відповідач не позбавлений можливості звернутись з позовом до Вовчківської сільської ради в загальному порядку про продовження строку дії договору оренди від 01.03.2003 року на підставі наданого йому ч. 1 ст. 285 ГК України права.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про скасування рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2006 року у справі № 3/122 та прийняття нового рішення, яким позов Вовчківської сільської ради до фізичної особи –підприємця Рурик Галини Іванівни, с. Вовчківці, Снятинський район, Івано-Франківська область, про зобов‘язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, яке знаходять за адресою: вул. Грушевського, 4а, с. Вовчківці Снятинського району, задоволити.
Судові витрати по розгляду апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Вовчківської сільської ради задоволити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2006 року у справі № 3/122 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задоволити. Зобов‘язати приватного підприємця Рурик Галину Іванівну, с. Вовчківці, Снятинський район, Івано-Франківська область, звільнити нежитлові приміщення, які знаходять за адресою: вул. Грушевського, 4а, с. Вовчківці Снятинського району.
3. Стягнути з Рурик Галини Іванівни, с. Вовчківці, Снятинський район, Івано-Франківська область на користь Вовчківської сільської ради - 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Доручити господарському суду Івано-Франківської області у відповідності до ст. 116 ГПК України видати наказ на виконання даної постанови.
5. Постанова набирає законої сили з дня її прийняття.
6. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь