ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.06.06р. | Справа № А17/166 |
За позовом Приватного підприємства “СВ Альянс”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення №0001682301/0/20542/10/231 від 21.09.2005р.
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Батарєєва Т.О., довіреність № 124-07 від 10.06.2006р., представник;
від відповідача: Курченко О.Г., довіреність № 341/К/10 від 11.01.2006р., головний державний податковий інспектор.
Суть спору:
Приватне підприємство “СВ Альянс” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання частково нечинним акту ненормативного характеру —податкового повідомлення-рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (у подальшому —відповідач) № 0001682301/0/20542/10/231 від 21.09.2005р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в акті перевірки і в рішеннях про результати розгляду скарг позивача податкові органи дійшли до неправильного висновку, що відрядження директора позивача до м. Санкт-Петербургу ніяким чином не пов’язано з господарською діяльністю позивача, і виключили суму у розмірі 1436,00 грн. по авансовому звіту зі складу валових витрат. Також позивач не погоджується з твердженням відповідача про те, що оплата позивачем транспортних послуг не підтверджується первинними документами і тому не може бути віднесена до складу валових витрат. При цьому позивач вказує, що оформлення товарно-транспортної накладної не є обов’язковим, оскільки вона не є документом суворої звітності згідно з чинним законодавством.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що факсова копія листа ЗАТ “Сервіс-склад” (м. Санкт-Петербург) не може вважатись ні запрошенням сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю позивача, ні укладеним договором (контрактом), оскільки на ній відсутні обов’язкові реквізити, передбачені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХІІ. Також відповідач зазначає, що документи, надані позивачем для підтвердження факту отримання послуг з перевезення, містять лише назву послуг та їх вартість, отже вони не можуть достеменно підтверджувати використання вказаних послуг у власній господарській діяльності позивача. На підставі наведеного, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності з чинним законодавством.
У судовому засіданні 27.06.2006р. за згодою представників сторін була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідачем проведено документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2005р., за результатами якої був складений Акт від 12.09.2005р. № 116/231.
Актом перевірки були встановлені, зокрема, наступні порушення:
- у порушення пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (у подальшому —“Закон про прибуток”) позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат суму 1436,00 грн. на відрядження по авансовому звіту № 23 від 30.04.2004р., оформленому на відрядження в м. Санкт-Петербург, без мети поїздки;
- у порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 “Закону про прибуток” позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат суму 1208,33 грн. автопослуг, наданих позивачеві ПП “Котьонок”.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001682301/0/20542/10/231 від 21.09.2005р., яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 2325,00 грн., у тому числі 1605,00 грн. —основний платіж, 720,00 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, керуючись ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, позивач подав в адресу відповідача скаргу від 05.10.2005р. № 004-10, у якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення у частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 991,62 грн.
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 02.12.2005р. № 24965/10/310 відповідач відмовив позивачеві у задоволенні його скарги, податкове повідомлення-рішення залишив без змін.
Не погодившись з вказаним Рішенням про результати розгляду первинної скарги, позивач подав до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області скаргу від 16.12.2005р.
Рішенням про результати розгляду повторних скарг від 17.02.2006р. № 3897/10/25-008 Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області відмовила позивачеві у задоволенні його скарги, податкове повідомлення-рішення залишила без змін.
Не погодившись із зазначеними Рішеннями про результати розгляду скарг, позивач звернувся зі скаргою № 2064/6 від 06.03.2006р. до Державної податкової адміністрації України.
Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 03.05.2006р. № 4919/6/25-0215 Державна податкова адміністрація України відмовила позивачеві у задоволенні його скарги, податкове повідомлення-рішення залишила без змін.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання спірного податкового повідомлення-рішення нечинним лише у частині 991,62 грн., тобто у частині порушень “Закону про прибуток”, наведених вище.
1. Віднесення до складу валових витрат на відрядження.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- у відповідності з Листом ЗАТ “Сервіс-склад” (м. Санкт-Петербург) на ім’я позивача, перший пропонував позивачеві придбати зі складу у м. Санкт-Петербурзі запасні частини, вузли і деталі парових турбін. При цьому, станом на 12.04.2004р. ЗАТ “Сервіс-склад” надало позивачеві перелік найменувань продукції, що зацікавила позивача. Також ЗАТ “Сервіс-склад” запросив позивача відвідати підприємство, ознайомитись із зразками продукції і випробувати її в роботі;
- згідно з наказом позивача № 12 від 23.04.2004р. директора позивача було направлено у відрядження до м. Санкт-Петербург на ЗАТ “Сервіс-склад” для дослідження зразків промислової продукції і можливих комерційних переговорів щодо подальшого співробітництва на строк 7 днів з 24.04.2004р. по 30.04.2004р. Метою відрядження було визначено дослідження зразків продукції, яку пропонує до продажу ЗАТ “Сервіс-склад”, а також можлива апробація вказаних зразків у роботі;
- посвідченням про відрядження, виданим директору позивача, підтверджується перебування директора позивача у відрядженні у м. Санкт-Петербург, Російська Федерація, з 26.04.2004р. по 29.04.2004р., про що свідчать печатки ЗАТ “Сервіс-склад” на посвідченні про відрядження;
- Звітом про використання коштів № 23 від 30.04.2004р. звіт було затверджено у сумі 1436,00 грн.;
- відповідно до Довідки про включення позивача до ЄДРПОУ № 9470 його основним видом діяльності є оптова торгівля недержавних організацій.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у цій частині на підставі наступного.
Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 “Закону про прибуток” до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.
Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.
Аналогічні норми містяться також в Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59 (у подальшому — Інструкція).
Також п. 1.3 Інструкції встановлено, що фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.
З наведеного вбачається, що позивачем надано належні і допустимі докази того, що мета відрядження до м. Санкт-Петербургу була безпосередньо пов’язана з господарською діяльністю позивача, а саме лист ЗАТ “Сервіс-склад” є запрошенням приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю позивача.
Щодо посилань відповідача на те, що факсова копія листа ЗАТ “Сервіс-склад” не відповідає визначенню господарського договору і первинного документу, то суд враховує наступне.
Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону “Про прибуток” встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закон “Про прибуток” не передбачена необхідність підтвердження мети відрядження виключно первинним документом або господарським договором; перелік, наведений у цьому підпункті “Закону про прибуток” не є вичерпним і містить в собі запрошення приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку, і інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність спірного рішення відповідача у цій частині, оскільки воно встановлює додаткові, порівняно з “Законом про прибуток”, обмеження щодо віднесення витрат до складу валових.
Також слід зазначити, що необхідність складання звітів про виконану роботу не передбачена ні “Законом про прибуток”, ні Інструкцією.
Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат ІІ кварталу 2004р. суму 1436,00 грн.
2. Віднесення до складу валових витрат витрат на автопослуги.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- відповідно до договору № 7 від 01.01.2004р., укладеного між позивачем і ПП “Котьонок”, позивач надає ПП “Котьонок” заявку на транспортні послуги у письмовій формі не пізніше ніж за 3 банківських дня до перевезення (п. 2.1). На ПП “Котьонок” покладається здійснення перевезення вантажу чи пасажирів у погоджені з позивачем строки (п. 3.1). Позивач здійснює оплату за транспортні послуги згідно пред’явлених рахунків протягом 5 банківських днів (п. 4.3);
- на виконання умов договору № 7 від 01.01.2004р. позивач направив ПП Котьонок” заявки на транспортні послуги № 1 від 15.04.2004р. (на 19.04.2004р.), № 2 від 19.04.2004р. (на 21.04.2004р.), № 3 від 19.04.2004р. (на 22.04.2004р.), а також уточнення до заявки на транспортні послуги № 3/1 від 19.04.2004р. (на 21.04.2004р. замість 22.04.2004р.);
- ПП “Котьонок” надав позивачеві рахунок № 14 від 26.04.2004р. за надані автопослуги на суму 1450,00 грн., у тому числі ПДВ 241,67 грн.;
- також ПП “Котьонок” була виписана податкова накладна № 26 від 30.04.2004р. на суму 1450,00 грн., у тому числі ПДВ 241,67 грн.;
- відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг, складеного між ПП “Котьонок” і позивачем, у квітні 2004р. ПП “Котьонок” надав, а позивач отримав авто послуги на загальну суму 1450,00 грн. Послуги надані у повному обсязі. Претензій і зауважень за результатами наданих послуг немає;
- також позивачем надано у матеріали справи 3 талони замовника від 19.04.2004р. на суму 350,00 грн., від 21.04.2004р. на суму 750,00 грн., від 22.04.2004р. на суму 350,00 грн., на загальну суму 1450,00 грн. У зазначених талонах замовника наявні записи: “автопідприємство ПП “Котьонок”, “замовник ПП “СВ Альянс”;
- на підтвердження отримання транспортних послуг позивач також надав наступні договори поставки: № 6 від 27.01.2004р., укладений між позивачем (продавець) і ПП “Метиз-Кривбас”, № 12 від 20.04.2004р., укладений між позивачем (продавець) і ПП “Укрметиз”, № 881 від 05.04.2004р., укладений між позивачем (постачальник) і ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”;
- накладні № 73/04-04 від 19.04.2004р., № 74/04-04 від 21.04.2004р., № 76/04-04 від 21.04.2004р., відповідно до яких позивач поставляв зазначеним вище контрагентам продукцію, а також довіреності до них від 13.04.2004р., від 20.04.2004р., від 21.04.2004р., співпадають за датами зі строком отримання позивачем транспортних послуг від ПП “Котьонок”.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у цій частині на підставі наступного.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 “Закону про прибуток” валові витрати виробництва та обігу —сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 “Закону про прибуток” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 “Закону про прибуток” валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість яких перебдачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону “Про прибуток” встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
За вказаних обствин, витрати позивача на транспортні послуги суд вважає доведеними, оскільки ним надані всі належні і допустимі докази, що підтверджують фактичне понесення вказаних витрат і використання транспортних послуг у власній господарській діяльності позивача.
Посилання відповідача на необхідність оформлення товарно-транспортної накладної не відповідає чинному законодавству на підставі наступного.
Наказ Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України від 29.12.1995р. № 488/346 “Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля”, на який посилається відповідач у відзиві, не може бути взятий до уваги господарським судом, оскільки він в порушення вимог Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 03.10.1992р. № 493/92 не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України.
Крім того, дію Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, у якій передбачено, що товарно-транспортна накладна є єдиною первинною транспортною документацією та бланком суворої звітності, зупинено повідомленням Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 07.03.2000р.
Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат ІІ кварталу 2004р. вартість транспортних послуг, наданих ПП “Котьонок”, у розмірі 1208,33 грн.
За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення № 0001682301/0/20542/10/231 від 21.09.2005р. має бути визнано нечинним у частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 991,62 грн., у тому числі 661,08 грн. —основний платіж, 330,54 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства “СВ Альянс” повністю.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0001682301/0/20542/10/231 від 21.09.2005р. у частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 991,62 грн., у тому числі 661,08 грн. —основний платіж, 330,54 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства “СВ Альянс”, (50015, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 9А, р/рахунок 26002150285001 в КФ ПриватБанк м. Кривий Ріг, МФО 305750) 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
30.06.2006р.