Справа № 570/3141/13-к

номер провадження 1-кп/570/153/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Коробова С.О.,

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.,

з участю прокурора Синюка А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013190180000872 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костопіль Рівненської області, громадянина України, який має вищу освіту, пенсіонер, одружений, який є не судимим, проживає АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 26 червня 2013 року приблизно о 12-й год., перебуваючи на території Городищенської виправної колонії №96 УДПтС України в Рівненській області, яка знаходиться в с. Городище Рівненського району Рівненської області, перебуваючи поряд із цехом по обробці металевих конструкцій, під час здійснення завантаження на свій автомобіль ЗІЛ ММЗ, державний номер НОМЕР_1, відходів каміння у вигляді щебеню шляхом вільного доступу, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна намагався викрасти металеві штампи в кількості 7 штук вартістю 3562 грн. 60 коп., металеві плити 16 штук вартістю 200 грн. та 1 металевий натяжник електродвигуна преса вартістю 25 грн.. Все вищезазначене майно обвинувачений завантажив у свій автомобіль, засипавши зверху щебенем. Однак його дії по вчиненню крадіжки не були доведені до кінця, він був затриманий працівниками міліції під час спроби вивезти майно за межі установи. Загальна вартість майна, яке намагався викрасти обвинувачений становить 3787 грн. 60 коп..

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні закінченогозамаху на крадіжку визнав повністю і суду показав, що 26 червня 2013 року приблизно о 12-й год., перебуваючи на території Городищенської виправної колонії №96 УДПтС України в Рівненській області він шляхом вільного доступу намагався вчинити крадіжку металу, однак його дії не були доведені до кінця, тому шо при спробі вивести майно з території колонії, він був затриманий працівниками міліції. Пояснив, що крадіжку вчинив з метою продати викрадене майно та отримати за це кошти. Погодився з переліком майна, вказаного у обвинувальному акті, його найменуванням та вартістю.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження під час досудового слідства, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши підсудному положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, та обмежив судове слідство дослідженням даних, які характеризують особу підсудного.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного, дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_1, які полягали у здійсненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, за ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину. Обставин, які б обтяжували покарання, у обвинувальному акті не зазначено та прокурором не заявлено для з'ясування.

Враховуючи щире каяття та повне визнання підсудним своєї вини, сприяння досудовому та судовому слідству, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудному покарання за санкцією ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт строком у 150 годин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Коробов С.О.