Справа № 570/3284/13-к

номер провадження 1-кп/570/157/2013

В И Р О К

іменем України

05 серпня 2013 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Коробова С.О.,

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.,

з участю прокурора Літковця А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12013190180000705 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, не працює, одружений, який не є військовозобов'язаним, раніше судимий 30 березня 2012 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 1 ст. 187, ст. 69 КК України до обмеження волі строком на 3 роки;

місце проживання якого зареєстроване по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, який з 21 травня 2012 року відбував покарання у виді обмеження волі в Городоцькому виправному центрі № 131 УДПтС України в Рівненської області, 20 травня 2013 року самовільно залишив територію місця відбування покарання, перетнувши трьох кілометрову зону за межами території Городоцького ВЦ №131 та направився в напрямку м. Рівне, де з невстановленими досудовим слідством особами вживав алкогольні напої та наркотичні речовини.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, переконавшись у добровільності укладення угоди, вважає, що укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та іншим Законам; слідчими органами правильно дана правова кваліфікація дій обвинуваченого; умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов'язання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгодженні сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Таким чином, дії ОСОБА_1 у виді самовільного залишення місця обмеження волі вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 390 КК України.

У підготовчому засіданні обвинувачений, якому зрозумілі права та наслідки укладення угоди, безумовно та беззастережно пояснив про повне визнання вини та всіх обставин інкримінованого йому злочину.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 390 КК України, із застосуванням ст.ст. 71, 72 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік три місяці.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України.

Судом перевірено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно дост. 476 КПК України.

На підставі пояснень обвинуваченого судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Визначене сторонами покарання відповідає принципам призначення покарання та вимогам Закону.

ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості.

Обвинувачений негативно характеризуються за місцем відбування покарання, вдруге притягується до кримінальної відповідальності. Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченимОСОБА_1

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374, 475 КПК України, суд -

з а с у д и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 червня 2013 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Рівненської районної прокуратури Рівненської області Літковцем А.О..

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк у один рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 30 березня 2012 року. Остаточне покарання ОСОБА_1 призначити з урахуванням правил статті 72 КК України у виді позбавлення волі на строк у один рік і 3 місяці.

Запобіжний захід ОСОБА_1 змінити з особистого зобов`язання на тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обчислювати ОСОБА_1 з 21 травня 2013 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк перебування в дисциплінарному ізоляторі Городоцького виправного центру № 131 УДПтС України в Рівненської області та строк тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Коробов С.О.