Справа №1- 33/07 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

„ 29" листопада 2007 року      Березанський міський суд

Київської області у складі:

головуючого судді                              Голік Г.К.

при секретарях                                    Андрійчук М. М.  Лутченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Березань справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Березань Київської області,  українця,  громадянина України, освіта повна середня,  непрацюючого,  проживаючого АДРЕСА_1,  раніше не судимого

обвинувачується за  ст.  125 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 17 грудня 2006 року близько 17 години, знаходячись у під»їзді буд.  АДРЕСА_1,  в ході сварки з ОСОБА_2,  наніс останній легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на лівій вилиці та слизовій верхньої губи.

В результаті скоєного підсудним ОСОБА_1, потерпілій ОСОБА_2  було заподіяно блідо-зелений крововилив на лівій вилиці,  розміром 2x2 см та крововилив на слизовій верхньої губи по середині блідо-червоний розміром 0.5x0.5 см. Вказані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

По суті пред"явленого обвинувачення в скоєні злочину ,  передбаченого ч. 1  ст.  125 КК України підсудний ОСОБА_1 свою вину не визнав і показав суду, що 17.12.2006 року він вийшов перекурити на площадку біля квартири АДРЕСА_1. Побачивши , що по східцях піднімається ОСОБА_2,  він запитав: скільки буде продовжуватися заливання білизни за балконом синькою? ОСОБА_2  небажаючи з ним говорити вдарила його в ліву частину губи,  при цьому кричала , розмахувала руками, розірвала пакет з якого вилетів мобільний телефон, який впав між 1 та 2 поверхами. В цей час вийшли сусіди і ОСОБА_2 всім повідомила , що він її бив.

Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 винним себе не визнав,  його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч.1  ст.  125 КК України в судовому засіданні доведена показами потерпілої, свідків,  письмовими доказами,  зібраними судом.

Так . потерпіла ОСОБА_2  показала суду,  що коли вона піднімалася по сходах ОСОБА_1 перестрів її , сказавши що хоче з нею поговорити,  коли вона   відмовилася   від   розмови   він   заступив   дорогу   , придавив   її   до

електричного щитка в якому стався вибух. Вдарив її по щоці один раз та по губах один раз. Вийшли сусіди ОСОБА_3,  ОСОБА_4 і сказали , щоб помирилися. Також пізніше підійшов її чоловік.

Свідок ОСОБА_3 показала суду, що вона сиділа дома дивилася телевізор, мигнуло світло і вона вийшла на площадку, подумавши що хтось заліз у щиток. Почула як упав телефон та сварку на верхній площадці. Коли піднялася на верхнюю площадку ОСОБА_1 та ОСОБА_2  розмовляли на повишених тонах, бійки не бачила. Чоловік ОСОБА_2  мало не накинувся на ОСОБА_1 але вона затримала його.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що він був у квартирі , коли почув крик своєї дружини, спустився вниз побачив, що вона плаче і повідомила його .що її побив ОСОБА_1 Він хотів його вдарити,  але його затримали ОСОБА_4 та ОСОБА_3  Він забрав жінку і вони пішли додому.

Свідок ОСОБА_6 суду показала,  що її співмешканець ОСОБА_1 хотів поговорити з ОСОБА_2 вийшов на площадку, вона його вдарила,  він її відштовхнув і вона почала махати кульком з якого вилетів телефон,  який полетів на перший поверх. Вона телефонувала своєму чоловікові , почала кричати що її бють. Коли вона вийшла бійки не було,  але словесні ображання вона чула.

Свідок ОСОБА_4 суду показала,  що 17.12.2006 року вона почула шум на площадці. Вийшла тому , що двері в щитку стукнули і замигало світло,  ОСОБА_2 була схвильована і сказала , що її вдарив ОСОБА_1,  останній повідомив, що ніхто нікого не бив. Коли виходила то почула , що по сходах щось упало,  вона не бачила що, але напевно то був телефон, який випав з кулька. Потім прийшов чоловік ОСОБА_2 який хотів вдарити ОСОБА_1 , але вона його зтримала.

Експерт ОСОБА_7 суду показав,  що з оглянутої в судовому засіданні медичної картки стаціонарного хворого, вбачається , що потерпіла перебувала на лікування 12 днів з 21 грудня 2006 року по 02 січня 2007,  поступила з діагнозом нестабільна стенокардія,  гіпертонічна хвороба. Виписана в задовільному стані. Захворювання не пов»язане з нанесенням легких тілесних ушкоджень. Це соматичні захворювання,  які виникають в людини в процесі життя. Якщо виникло загостреття на підставі хвилювання маючогося в неї захворювання, то відповідно до "Правил визначення ступення тяжкості тілесних пошкоджень» від 1995 року, такі загострення не приймаються до уваги. Причинені тілесні пошкодження на лівій вилиці та слизовій верхньої губи не потягли розладу здоров»я і не потребували лікування. Лікування , яке пройшла хвора не пов"язане з травмою. Психоемоційний стан не враховується при встановленні причинно-наслідкового зв»язку захворювання з нанесеними тілесними ушкодженнями.

Скоєння підсудним ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину доводиться й письмовими доказами:

Актом судово - медичного дослідження №574 гр. ОСОБА_2  проведенного   19.12.2006 року,   згідно з  яким в  неї малися такі  тілесні

ушкодження: на лівій вилиці блідо - зелений крововилив,  розміром 2x2 см.  На слизовій верхньої губи по середині блідо - червоний крововилив 0, 5x0, 5 см.

Висновком експерта №183 від 04.05.2007 року, згідно якого у ОСОБА_2  малися слідуючі пошкодження: крововилив на лівій вилиці та крововилив на слизовій верхньої губи по середині. Всі пошкодження характерні для дії тупих предметів і могли бути причинені не менш ніж від двох ударів кулаком руки сторонньої особи при обставинах викладених в постанові. По давності пошкодження можуть відповідати строку вказаному в постанові і відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.

Відмовним матеріалом №223 Березанського MBГУ МВС України в Київській області по заяві гр.ОСОБА_2  оглянутим в судовому засіданні.

Зазначені докази суд вважає достовірними і такими які в своїй сукупності та логічній послідовності повністю відображають обставини вчиненого злочину.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує по ч.1  ст. 125 КК України, оскільки він вчинив умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небеспеки вчиненного,  одночасно суд приймає до уваги особу підсудного, його характеристику за місцем проживання , що раніше не притягувався до кримінальної відповідальності і вважає за необхідне засудити його до штрафу та на підставі п."б"  ст. 1 Закону України «Про амністію" звільнити від покарання.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов. Відповідно до  ст.  1166 ЦК України ,  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 240, 31 гривня , витрат на лікування, не підлягають задоволенню поскільки між діагнозом встановленим ОСОБА_2 та нанесеними їй легкими тілесними ушкодженнями не має прямого причинно - наслідкового зв»язку. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1245 гривень,  вартості телефону,  не підлягають задоволенню поскільки ні потерпіла ні її представник не наддали суду доказів в підтвердження нанесення такої матеріальної шкоди.

Судом встановленого потерпілій ОСОБА_2  заподіяна моральна шкода,  яка полягала в фізичному болі,  нервовому стресі,  душевних переживаннях, незручностях в побуті. Згідно з ч.1  ст.  1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Враховуючи ,  суть позовних вимог,  характер дій заподіювача шкоди,  моральні страждання потерпілої,  вимоги розумності і справедливості на підставі  ст. 23,  1167 ЦК України суд визначає розмір моральної шкоди в сумі   2 000 гривень,  оскільки на думку суду,  цей розмір

моральної шкоди відповідає ступеню моральних страждань,  завданих ОСОБА_2. Вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 гривень є завищеними,  не відповідають обставинам справи,  характеру та обсягу моральних страждань.

На підставі  ст.  ст.  323, 324, 327 КПК України,     п "б"  ст. 1 Закону України "Про амністію".

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст.  125 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень.

На підставі п "б"  ст.  1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року ОСОБА_1 звільнити від покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь   ОСОБА_2 2000(дві тисячі) гривень моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд протягом 15 діб з моменту проголошення.