ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
30.11.06 Справа № 11/218
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Батерфляй», с.Коритняни Ужгородського району №115 від 29.09.2006р.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 19.09.2006 р.
у справі №11/218
за позовом ЗАТ «Фріззант», м.Київ.
до ТзОВ «Батерфляй», с.Коритняни Ужгородського району.
про стягнення 19054,65 грн.
За участю представників:
від позивача –Яремків М.Б.- представник.
від відповідача –Сердюкова Т.М.- представник.
Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.В судовому засіданні заявлено клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.09.2006 р. у справі №11/218 (суддя Якимчук Л.М.) задоволено позов ЗАТ «Фріззант», м.Київ до ТзОВ «Батерфляй», с.Коритняни Ужгородського району та вирішено стягнути з відповідача 18119,72 грн. заборгованості, 917,17 грн. пені, 17,76 грн. інфляційних, 190,55 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд мотивував рішення тим, що відповідач взяті на себе зобов”язання згідно договору щодо оплати за отриманий товар не виконав, в зв”язку з чим повинен нести відповідальність встановлену п.4.2, 5.1 договору.
Не погоджуючись з рішенням суду, вважаючи його незаконним, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник покликається на наступне:
- відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, а господарський суд не скористався своїм правом продовжити строк вирішення спору, передбаченого ст.69 ГПК України, справу вирішено по суті без представника відповідача, чим порушено його права.
- господарським судом не взято до уваги неналежне оформлення видаткових накладних, а саме відсутність на них круглої печатки ТзОВ «Батерфляй, в зв»язку з чим у відповідача є підстави матеріального характеру вимагати перегляду рішення господарського суду;
- позивачем не надано копій довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей працівниками відповідача, які згідно з законодавством є обов»язковими документами при відпуску товарно-матеріальних цінностей.
Представник позивача усно в судовому засіданні та в запереченні на апеляційну скаргу пояснив, що вимоги апеляційної скарги до задоволення не підлягають виходячи з наступного:
- оскільки клопотань та узгоджень сторін про відкладення розгляду справи на момент її розгляду в господарському суді не існувало , то у відповідності до ст.ст.69,75 ГПК України, справа була розглянута за наявними матеріалами.
- товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН це єдиний первинний документ, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів, а в даному випадку відповідачу товарно-матеріальні цінності не відпускались, а доставлялись транспортом позивача на адресу складу відповідача.
- факт отримання товарно-матеріальних цінностей підтверджується актами прийому-передачі №339 від 27.01.2006року, № 358 від 16.02.2006р.
- факт заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 25.03.2006р.
- відповідачем не виписано довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача на момент отримання товару , чим порушено ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Львівським апеляційним господарським судом встановлено:
Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов»язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Між сторонами у справі 23.01.2006р. укладено договір поставки, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов»язується у встановлені строки поставити покупцю продукцію, а покупець прийняти і здійснити оплату на умовах, передбачених договором.
Відповідно до товарно-транспортної накладної №2/5955 від 25.01.2006р. та додатком до неї (відомості про вантаж), товарно-транспортної накладної №215991 від 15.02.2006р., додатком (відомості про вантаж), оригінали яких були предметом дослідження в апеляційній інстанції відповідачу транспортом позивача було доставлено вантаж (винопродукцію) на суму 46360 грн., про що свідчить відмітка відповідача на вищевказаних товарно-транспортних накладних, а саме кругла печатка складу №1 ТзОВ «Батерфляй».
Актом приймання-передачі №339 від 27.01.2006р. засвідчено бій отриманої по накладній №25 винопродукції в кількості 3 пляшки.
Актом приймання-передачі №358 від 16.02.2006р. підтверджено бій, отриманої по накладних №50, №50/1 від 15.02.2006р. винопродукції в кількості 4 пляшки.
Поставка продукції підтверджується накладними №50 від 15.02.2006р., №50/1 від 15.02.2006р., №25 від 25.01.2006р., №25/1 від 25.01.2006р. (оригінали яких були предметом дослідження судом апеляційної інстанції).
Вищенаведені докази спростовують доводи апеляційної скарги щодо сумніву в отриманні відповідачем продукції.
Заслухавши думку представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення господарського суду, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 509,526 ЦК України , в силу зобов”язання одна сторона
(боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію
(передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.Зобов”язаня мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Обов»язок належного виконання зобов»язання встановлено ст.193 ГК України.
Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд прийшов до висновку, що між сторонами укладено договір поставки до якого підлягають застосуванню норми ст. 265 ГК України.
Відповідно до ст.265 ГК України, одна сторона –постачальник зобов»язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов»язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Свої зобов»язання за договором позивач виконав в повному обсязі.
Відповідач оплату у відповідності до п.4.2 договору не провів, тому місцевим господарським судом правомірно стягнено суму боргу в примусовому порядку.
За неналежне виконання грошового зобов»язання відповідно до п.5.1 договору, ст.258 ЦК України, ст.625 ЦК України з відповідача стягнено пеню та інфляційні.
Доводи апеляційної скарги судом відхиляються, оскільки право на продовження строку розгляду справи надано суду у виняткових випадках, або коли є клопотання обох сторін, або однієї сторони погоджене з другою.
Як вбачається із матеріалів справи, суд двічі відкладав розгляд справи в зв»язку з неявкою представника відповідача (ухвала від 27.07.2006р., ухвала суду від 10.08.2006р.) В судове засідання 19.09.2006р. відповідач не з»явився, суд розглянув справу відповідно до ст.75 ГК України.
Відсутність довіреностей на отримання матеріальних цінностей не спростовує факту отримання цих цінностей відповідачем по документах, які долучені до матеріалів справи. Крім того, матеріальні цінності доставлялись транспортом позивача на склад покупця (відповідача) про що свідчать відмітки складу №1 ТзОВ «Батерфляй»на товарно-транспортних накладних.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Закарпатської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи змін оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 19.09.2006 р.
у справі №11/218 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Батерфляй», с.Коритняни Ужгородського району залишити без задоволення.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мурська Х.В.