АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 2034/8990/12 Головуючий

Провадження №22-ц/790/4999/2013 1-ї інстанції: Березовська І.В. Категорія: відшкодування шкоди Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: - Кірсанової Л.І., Крилової Т.Г.,

при секретарі - Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що в листопаді 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 через представника за довіреністю ОСОБА_6 звернулися до суду з заявою про обмеження його цивільної дієздатності. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 січня 2012 року провадження по справі закрито. Такими діями відповідачів йому було завдано матеріальної та моральної шкоди, яка полягала в наступному. Так, на протязі останніх двох років він вимушений був відстоювати своє право на честь та повагу, доводити в судовому порядку, що він не страждає на психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В той час відповідачі розповсюджували про нього серед близьких та знайомив інформацію щодо його нібито недієздатності. У зв'язку з чим багатьом він вимушений був пояснювати, що такі дії відповідачів спрямовані на заволодіння його майном, а стан його психічного здоров'я не погіршився. Проте, деякі повірили цій неправдивій інформації та перестали з ним спілкуватися.

Крім того, він вимушений був постійно з'являтися в судові засіданні, які відкладалися у зв'язку з неявкою заявників по справі.

Позивач зазначив, що дії відповідачів щодо звернення до суду з заявою про обмеження його цивільної дієздатності є діями недобросовісних заявників, спричинили йому тяжкі моральні страждання, внаслідок чого погіршився його стан здоров'я, якість та кількість спілкування з оточуючими людьми. Погіршення стану здоров'я сталося саме внаслідок протиправних дій відповідачів. У зв'язку з чим. він вимушений витрачати кошти на придбання відповідних ліків, тому просив суд визнати ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 недобросовісними заявниками при поданні заяви про обмеження його цивільної дієздатності; стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 56 000 грн., матеріальну шкоду в розмірі 6 322 грн. 63 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 грн.

Відповідачі у судове засідання не з'явились.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно розглянуті надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 19 листопада 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 через представника за довіреністю ОСОБА_6 звернулися до суду з заявою про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи ОСОБА_4

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 січня 2012 року на підставі п.1 ч.І ст. 205 ЦПК України провадження по справі було закрито.

Зазначена ухвала набрала законної сили.

Статтею 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Виходячи з позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно визначився, що ст.16 ЦК не передбачений такий спосіб захисту прав як визнання особи недобросовісним заявником при поданні суду заяви, а тому обгрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Також суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем не доведені позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно ч.І ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивач не довів, що завдана матеріальна шкода спричинена саме протиправними діями відповідачів по справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 січня 2012 року провадження по справі було закрито у зв'язку з тим, що ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не є членами сім'ї ОСОБА_4, а тому не можуть звертатися з заявою про обмеження його цивільної дієздатності.

Крім того, з заяви про обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_4 вбачається, що між сторонами виникли неприязні стосунки, сам ОСОБА_4 неодноразово звертався до суду з різними позовами, між сторонами наявний майновий спір.

За ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Оскільки відсутні докази винних дій відповідачів по справі, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307 ч1 п.1, 308, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий:

Судді: