АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 552/2801/13
Номер провадження 22-ц/786/2301/2013 Головуючий у 1-й інстанції Якоовенко Н.Л.
Доповідач Карпушин Г. Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Карпушина Г.Л.;
суддів: Винниченка Ю.М., Корнієнка В.І.,
при секретарі: Коротун І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Мостоконструкція» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мостоконструкція» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Наказ № 14-К від 14 березня 2013 року, виданий в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостоконструкція» Тимошенко В.В. про звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України визнано незаконним та скасовано.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостоконструкція» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1045 грн. 99 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостоконструкція» на користь держави судовий збір в сумі 344 грн. 10 коп.
Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
З рішенням суду не погодилось ТОВ «Мостоконструкція» та подало на нього апеляційну скаргу. Прохали скасувати рішення місцевого суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 Вважають рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим, оскільки воно прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. 7, п. 3 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП.
Судове засідання проводилося за участі сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно наказу № 6/1-К від 04 січня 2011 року прийнятий на роботу на посаду юрисконсульта ТОВ «Мостоконструкція» з 04 січня 2011 року сумісником з окладом згідно зі штатним розписом з 4-годинним робочим днем, з оплатою праці пропорційно відпрацьованого часу. Відповідно до наказу № 14-К від 14 березня 2013 року ОСОБА_1 з 14 березня 2013 року звільнено з займаної посади у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником за п. 3 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України передбачено можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), зокрема, у випадку звільнення з сумісної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником. Разом з тим таке звільнення в установах, організаціях недержавної форми власності з ініціативи власника має проводитися тільки за наявності правової підстави.
Місцевий суд встановивши, що позивача ОСОБА_1 відповідачем звільнено за відсутності законної підстави, тобто підстав, передбачених ст.ст. 36-41 КЗпП України, прийшов до правильних висновків, що позивач підлягає поновленню на роботі на посаді юрисконсульта ТОВ «Мостоконструкція», а наказ № 14-К від 14 березня 2013 року, виданий в.о. директора ТОВ «Мостоконструкція» Тимошенко В.В. про звільнення ОСОБА_1 підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Колегія суддів вважає, що місцевим судом також правильно застосовані норми ч. 2 ст. 235 КЗпП України та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1045 грн. 99 коп.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків місцевого суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мостоконструкція» - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: _______________ Г.Л. Карпушин
Судді : _____________ Ю.М. Винниченко ____________ В.І. Корнієнко
З оригіналом згідно.