ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2013 року справа № 919/633/13
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Кравченко В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом
державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт"
(99014, м. Севастополь, вул. Рибаків, 5)
до комунального закладу "Міська лікарня № 1 імені М.І. Пірогова"
(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 19),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка»
(95017, АРК, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 69);
Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
(99001, м. Севастополь, Нахімовський район, вул. Дзержинського, 53),
про стягнення 574,32 грн,
За участю представників:
від позивача - Анікеєва І.А. - начальник юридичного сектору, довіреність №14/1509 від 10.04.2013;
від відповідача - Яловега К.А. - представник, довіреність б/н від 24.05.2013;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) - не з'явився;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка») - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
03.06.2013 державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до комунального закладу "Міська лікарня № 1 імені М.І. Пірогова" (далі - відповідач) про стягнення 574,32 грн.
Позовні вимоги з посиланням на статті 1166, 1191 Цивільного кодексу України обґрунтовані спричиненням лікарями комунального закладу «Міська лікарня №1 імені М.І. Пірогова» матеріальної шкоди при виконанні ними своїх службових обов'язків по внесенню запису щодо до листка непрацездатності серії АВС №967420, виданому робітнику позивача Сорокіну В.Б., щодо порушення режиму.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.06.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 01.07.2013.
Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалами суду від 01.07.2013, 15.07.2013 розгляд справи відкладався на 15.07.2013, 24.07.2013. У судовому засіданні 24.07.2013 було оголошено перерву до 30.07.2013.
Ухвалою суду від 01.07.2013 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Кримську республіканську установу "Діагностичний центр", а також Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Ухвалою суду від 24.07.2013 здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Кримської республіканської установи "Діагностичний центр» на її правонаступника - Кримську республіканську установу «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка».
Представник позивача у судовому засіданні 30.07.2013 підтримав предмет і підстави позову, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.07.2013 позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який було долучено до матеріалів справи 01.07.2013, зокрема, зазначив, що дата явки Сорокіна В.Б. на прийом до комунального закладу «Міська лікарня № 1 імені М.І. Пірогова» повинна співпадати з датою виписки хворого зі стаціонару Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка», а саме 02.06.2010. Оскільки Сорокін В.Б. з'явився на прийом до поліклініки 03.06.2010, тому, на думку відповідача, запис про порушення режиму внесений лікарями до листка непрацездатності серії АВС № 967420 правомірно (а.с. 36-38).
15.07.2013 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надав у судовому засіданні письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки день, по який пацієнт звільняється від роботи, є днем обов'язкової явки на прийом. В листку непрацездатності серії АБЧ №743565 від 28.05.2010, який був виданий на ім'я Сорокіна В.Б., дата явки на прийом до лікаря у поліклініці (02.06.2010) вказана в графі «до якого числа включно». Таким чином, 02.06.2010 лікар поліклініки повинен був вирішити, чи продовжується тимчасова непрацездатність хворого, або вона поновлюється та хворий може приступити до роботи. З огляду наведеного, на думку третьої особи, лікарем комунального закладу «Міська лікарня № 1 імені М.І. Пірогова» правомірно був зроблений висновок щодо порушення режиму пацієнтом у зв'язку з несвоєчасною явкою на прийом до лікаря (а.с. 72-73).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка» також надав пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що позивачем при прийнятті рішення щодо оплати лікарняних листів своєму робітнику не було враховано факт порушення хворим (Сорокіним В.Б.) режиму стосовно своєчасної явки на прийом до лікаря. З огляду наведеного, на думку третьої особи, відсутня їх вина в тому, що позивач прийняв рішення про повну оплату Сорокіну В.Б. часу непрацездатності, не враховуючи факт порушення їм режиму, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 90-92).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Виконавчою дирекцією Севастопольського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 04.05.2012 по 24.05.2012 була проведена планова документальна перевірка державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» (далі - ДП «Севастопольський морський рибний порт») по коштам Фонду за період з 01.04.2009 по 31.03.2012.
За результатами перевірки був складений акт № 208 від 24.05.2012, яким було встановлено порушення ДП «Севастопольський морський рибний порт» пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, які обумовлені похованням» №2240-ІІІ від 18.01.2001, зокрема, щодо правильності нарахування допомоги за рахунок коштів соціального страхування за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, що привело до переплати за листком непрацездатності № 907420 з 03.06.2010 по 01.07.2010 Сорокіну В.Б. - 382,88 грн (оплачений день порушення режиму - 02.06.2010) (а.с. 9-11).
Рішенням виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 69 від 14.06.2012 (щодо повернення Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності) було вирішено про повернення позивачем Фонду 382,88 грн. Цим же рішення на ДП «Севастопольський морський рибний порт» накладений штраф за порушення порядку витрачання коштів в сумі - 191,44 грн. Зазначене рішення не було оскаржено позивачем у встановленому законом порядку (а.с. 14).
Платіжним дорученням № 764 від 25.06.2012 ДП «Севастопольський морський рибний порт» перерахувало на користь виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування 29 053,00 грн, які включають вищеперераховані суми (а.с. 15).
Звертаючись до суду з позовом в порядку зворотної вимоги (регресу), ДП «Севастопольський морський рибний порт» обґрунтував його тим, що лікарем комунального закладу «Міська лікарня № 1 ім. М.І. Пірогова» неправомірно був внесений запис до листка непрацездатності № 967420, виданого робітнику порту Сорокіну В.Б., щодо його неявки на прийом 02.06.2010, внаслідок чого позивачу було нанесено матеріальну шкоду на суму - 574,32 грн (382,88 грн + 191,44 грн), яка, на його думку, підлягає відшкодуванню відповідачем в порядку статей 1166, 1191 Цивільного кодексу України, оскільки перебуває в безпосередньому причинному зв'язку з неправомірними діями працівників комунального закладу «Міська лікарня № 1 ім. М.І. Пірогова».
В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була спрямована претензія від 10.08.2012 за № 14/4439 на суму 574,32 грн (а.с. 18).
Листом від 23.08.2012 за № 1214 відповідач спрямував позивачу відповідь на претензію, в якій зазначив про її необґрунтованість з тих підстав, що, на його думку, комунальним закладом «Міська лікарня № 1 імені М.І. Пірогова» правомірно зроблений запис про неявку на прийом 02.06.2010. Крім того, у відповіді було зазначено про необхідність звернення до Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка», де Сорокін В.Б. проходив стаціонарне лікування з 28.05.2010 по 02.06.2010, оскільки у його виписці не була зазначена дата явки Сорокіна В.Б. до відповідача.
Зазначені обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи пояснення учасників судового розгляду, надані в судовому засіданні, наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому підставою для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди, є наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка особи (дія чи бездіяльність); настання шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдання шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно з абзацом першим пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
В обґрунтування неправомірної дії відповідача позивач посилається на неправомірне внесення лікарем комунального закладу «Міська лікарня № 1 імені М.І. Пірогова» запису до листка непрацездатності № 967420, виданого працівнику порту Сорокіну В.Б., щодо його неявки на прийом 02.06.2010.
Як вбачається з матеріалів справи, Сорокіну Володимиру Борисову - робітнику державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт», Кримською республіканською установою «Діагностийний центр», правонаступником якої є Кримська республіканська установа «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка», був виданий листок непрацездатності серії АБЧ № 743565, в якому зазначено про його перебування у стаціонарі з 28.05.2010 по 02.06.2010, у графі «стати до роботи» зазначено «продовжує хворіти» (а.с. 16).
Як вбачається з листка непрацездатності серії АБС № 907420, виданого на ім'я Сорокіна Володимира Борисовича комунальним закладом «Міська лікарня № 1 імені М.І. Пірогова», у графі «звільнення від роботи» зазначений період з 03.06.2010 (ЛКК) по 22.06.2010, у графі «відмітки про порушення режиму» зазначено на прийом не з'явився 02.06.2010 (а.с. 17).
Порядок і умови видачі, заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян визначаються в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 N 455 (далі - Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян), а також в Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі - Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).
Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.
Згідно з пунктом 2.5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі.
У пункті 2.8. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, зазначено, що тимчасово непрацездатним особам, направленим на консультацію, обстеження, лікування в лікувально-профілактичні заклади за межі адміністративного району, листок непрацездатності видається за рішенням ЛКК на необхідну кількість днів з урахуванням проїзду.
Пунктом 5.1.4 Положення про експертизу тимчасової працездатності, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.2008 № 189 (далі - Положення) передбачено, що лікуючий лікар відображає в медичних картах амбулаторного (стаціонарного) хворого, зокрема, термін, з якого до якого він виданий, дату наступної явки хворого на прийом, направлення на ЛКК.
Відповідно до пункту 5.1.5 Положення у разі виписки хворого зі стаціонару при відновленні працездатності у виписці з медичної карти стаціонарного хворого (ф. 027/о) обов'язково зазначає дату висновку ЛКК (за наявності), лікувальні та трудові рекомендації, дату закриття листка непрацездатності, дату, з якої необхідно стати до роботи, номери документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Якщо хворий продовжує хворіти, у виписці зазначає дату явки на прийом до лікаря поліклініки, обґрунтовує продовження листка непрацездатності та направлення на амбулаторне лікування після виписки хворого зі стаціонару.
Як вбачається з епікризу, виданого Кримською республіканською установою «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка» на ім'я Сорокіна Володимира Борисовича, у ньому зазначено «продовжує хворіти», однак не зазначено дати явки на прийом до лікаря поліклініки після виписки із стаціонару та відсутній висновок ЛКК про направлення на лікування за межі адміністративного району (а.с. 108).
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності при порушенні хворим призначеного режиму вказується вид порушення (наприклад, несвоєчасна явка на прийом до лікаря).
Згідно з пунктом 10 вищезазначеної Інструкції якщо при черговому відвідуванні хворим лікаря має місце порушення режиму у вигляді несвоєчасного прибуття хворого до лікаря, то у разі визнання хворого непрацездатним продовження листка непрацездатності здійснюється з дня його відвідування лікаря.
Номери бланків листка непрацездатності, дата видачі, продовження, дати відвідування на повторні огляди, виписки на роботу обов'язково фіксують у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого (пункт 11 Інструкції).
Таким чином, лікарем комунального закладу «Міська лікарня № 1 ім. М.І. Пірогова» правомірно було зроблено запис у листку непрацездатності серії АБС № 907420, виданому на ім'я Сорокіна Володимира Борисовича, щодо неявки його на прийом 02.06.2010, та вірно здійснено продовження листку непрацездатності з дня відвідування лікаря Сорокіним В.Б., тобто з 03.06.2010.
Крім того, відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України). Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Згідно з пунктами 2.1. 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 № 25, (далі - Положення про комісію) комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства має право: звертатися за необхідності до робочих органів відділень Фонду щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства; перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності (пункт 2.1).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов'язана, зокрема, приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення та надання соціальних послуг; виплати його (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення соціальних послуг (пункт 2.2).
Пунктами 3.1.1, 3.3.1 Положення про комісію передбачено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства: перевіряє правильність видачі документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та надання послуг (пункт 3.1.1); за необхідністю звертається до робочих органів відділень Фонду щодо перевірки правильності видачі документів, які є підставою для надання допомоги (пункт 3.3.1).
Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).
Як вбачається з протоколів засідання комісії із соціального страхування, створеної на державному підприємстві «Севастопольський морський рибний порт», № 12 від 30.06.2010 та № 13 від 15.07.2013, остання, розглянувши звернення та документи про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам, вирішила призначити матеріальну допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності Сорокіну В.Б. за листком непрацездатності № 743565 за період з 28.05.2010 по 02.06.2010 (4 дні) в розмірі 100 % (а.с. 34), а також за листком непрацездатності № 967420 за період з 03.06.2010 по 01.07.2010 (20 днів) в розмірі 100 % (а.с. 87). Таким чином, комісія із соціального страхування ДП «Севастопольський морський рибний порт» прийняла рішення про призначення матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності Сорокіну В.Б. одного дня порушення режиму, встановленого для нього лікарем, - 02.06.2010.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують його доводи про звернення до Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності щодо перевірки правильності та продовження листків непрацездатності Сорокіну В.Б. в телефонному режимі, а тому його посилання на вищезазначені обставини в письмових поясненнях розцінюються судом лише як припущення вчинення відповідних дій (а.с. 80).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи рішення Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 69 від 14.06.2012 (щодо повернення Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності) про повернення позивачем Фонду за оплату дня порушеного режиму Сорокіну В.Б.- 382,88 грн. та накладення штрафу за порушення витрачання коштів в сумі - 191,44 грн. не було оскаржено в цієї части державним підприємством «Севастопольський морський рибний порт» у встановленому законом порядку. Більш того, позивачем були сплачені Фонду вищезазначені суми без заперечень у 2010 році.
Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про погодження позивача з даним рішенням Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та відповідно з правильністю заповнення листків непрацездатності Сорокіна В.Б. Також судом приймається до уваги, що відношення між Сорокіним В.Б. і лікарняною установою, яка видала листок непрацездатності № 967420, датував його 03.06.2010 носять особистий характер, безпосередньо Сорокін В.Б. не оскаржував дії лікаря, отже не вважав, що йому спричинено шкоду, тому суд вважає , що у державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» не виникло право регресу.
Аналізуючи сукупність встановлених обставин у справі, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди з огляду на недоведеність позивачем повного складу цивільного правопорушення, та відповідно відсутність між сторонами деліктних правовідносин, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 05.08.2013
Суддя підпис В.Є. Кравченко