АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5058/13 Головуючий у 1-й інстанції - Подорець О.Б. Категорія 19 Доповідач - Макаров М.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Красвітної Т.П., Міхеєвої В.Ю.

при секретарі - Завідоновій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2013 року по справі

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом до відповідача про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що 28 травня 2008 року позивач ОСОБА_2 діючи в своїх інтересах, та інтересах своєї матері ОСОБА_3, уклала попередній договір з відповідачкою ОСОБА_1, яка діяла в інтересах своєї матері ОСОБА_4, щодо придбання у власність до 15 серпня 2008 року домоволодіння, що належить ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 при цьому в якості завдатку ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 суму авансу в розмірі 45000 грн., а 09 липня 2008 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2, у присутності ОСОБА_3, додаткову суму авансу в розмірі 25000 грн. Проте 13 серпня 2008 року відповідач ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2, що правовстановлюючі документи на домоволодіння для укладення нотаріального договору купівлі-продажу не виготовлені, у зв'язку з чим в цей же день ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про розірвання попереднього договору від 28 травня 2008 року, у якому за згодою сторін, ОСОБА_1 зобов'язалася повернути ОСОБА_2 авансову суму в розмірі 70000 грн. з виплатою 18 % річних у строк до 01 грудня 2008 року, але свої зобов'язання відповідач не виконала.

Також у позовній заяві зазначено, що у серпні 2010 року ОСОБА_2 в черговий раз звернулася до ОСОБА_1, але остання повідомила, що її мати ОСОБА_4 померла, у зв'язку з чим позивачами були направлені письмові повідомлення до нотаріальної контори, з відповіді якої вони дізналися, що ОСОБА_4 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином позивачі, з урахуванням уточнених позовних вимог, просять стягнути з ОСОБА_1 на їх користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції за договором від 28 травня 2008 року та договором від 13 серпня 2008 року в розмірі 94500 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 70000 грн. та індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 24500 грн., 18 % річних від простроченої суми 70000 грн. в розмірі 37800 грн. та судові витрати по справі, а саме: судового збору в розмірі 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та витрати по оплаті за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 2812,80 грн. (а.с.2-4,150-154).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2013 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за попереднім договором купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 грошові кошти з урахуванням індексу інфляції в розмірі 94500 грн., 18% річних згідно з умовами договору про повернення завдатку в розмірі 37800 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 2812 грн. 80 коп., а всього 135932 грн. 80 коп., а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 623 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 210-214).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1П просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права (а.с. 219).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 24 вересня 1987 року, посвідченого четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 2-4079, домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с.19-20,74).

Відповідно до попереднього договору від 28 травня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1, яка діяла за дорученням від імені ОСОБА_4, та ОСОБА_2, остання мала намір придбати домоволодіння АДРЕСА_1, а ОСОБА_1, яка діяла в інтересах своєї матері ОСОБА_4 за довіреністю, зобов'язувалася продати вказане домоволодіння до 15 серпня 2008 року (а.с.5).

Згідно п. 2.1. вказаного договору ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 в якості завдатку 45000 грн., а 09 липня 2008 року ОСОБА_2 в якості завдатку передала ОСОБА_1 суму в розмірі 25000 грн., про що була складена письмова розписка (а.с.5,6).

Згідно із ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до ч.1.ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Крім того, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 та після її смерті відкрилася спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1 яку прийняла відповідач по справі ОСОБА_1, яка у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с.59, 60).

Відповідно до спадкової справи після смерті ОСОБА_4 №869/2010, позивач ОСОБА_2 дізналася про смерть ОСОБА_4 лише у серпні 2010 року, після чого 16 вересня 2010 року звернулася з вимогами як кредитор ОСОБА_4 до її спадкоємця ОСОБА_1 (а.с.58-73), а згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №2638-11 від 01 грудня 2011 року вартість спадкового майна, а саме вартість домоволодіння АДРЕСА_1, складає 479 682 грн. (а.с.117-137).

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Також судом встановлено, що 13 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про розірвання, відповідно до якого ці сторони уклали договір про розірвання попереднього договору від 28 травня 2008 року за згодою сторін, відповідно до ч.3 ст. 571 ЦК України, а також у цьому договорі зазначено, що зобов'язання, які виникли згідно пп.2.1 п.2 попереднього договору підлягають оформленню договором про повернення завдатку (а.с. 257), а також в цей же день між вказаними вище сторонами було укладено договір про повернення завдатку згідно із договором від 13 серпня 2008 року про розірвання попереднього договору від 28 травня 2008 року, в якому сторони передбачили, що ОСОБА_1 зобов'язується повернути ОСОБА_2 отриманий завдаток в сумі 70000 грн. з виплатою 18% річних в строк до 01 грудня 2008 року (а.с. 258).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за вказаними договорами не виконала і в обумовлений строк грошові кошти не повернула, а в подальшому ухилилася від повернення вказаних вище сум.

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, обгрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, стягнувши суму боргу з урахування індексу інфляції та відсотки з відповідача на користь позивача ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пропустили строк звернення із вимогами до неї як спадкоємця ОСОБА_4, оскільки вона своєчасно повідомила їх про смерть матері, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки таких доказів відповідач на виконання вимог ст.ст.10,60 ЦПК України суду не надала.

Крім того, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_4 померла, а відтак і не підлягають поверненню кошти в розмірі 70000 грн., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи попередній договір укладався саме між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і грошові кошти в розмірі 70000 грн. отримувала саме ОСОБА_1 від ОСОБА_2, а також ОСОБА_1 відповідно до договору про розірвання попереднього договору та договору про повернення завдатку, укладених 13 серпня 2008 року прийняла на себе зобов'язання повернути отримані грошові кошти в розмірі 70 000 грн. зі сплатою процентів.

Також доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що саме позивачем ОСОБА_2 порушено умови попереднього договору, у зв'язку з чим не підлягає стягненню вищевказана сума, колегія суддів вважає необгрунтованими, а також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що між позивачем ОСОБА_3 та відповідачкою не було взагалі договірних зобов'язань, осільки в частині позовних вимог про стягнення грошових сум на користь позивача ОСОБА_3 судом відмовлено.

Що стосується решти доводів апеляційної скарги то вони не спростовують висновків суду і фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, а тому, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді