ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

30.11.06                                                                                           Справа  № 16/217

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                 Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                                                        Мурська Х.В.    

                                                                                                           Давид Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ «Укртелеком»в особі Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком», м.Ужгород №01-25-4534 від 19.10.06р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 22.09.2006 р.

у справі №16/217

за позовом  ВАТ «Укртелеком»,м.Київ в особі Закарпатської філії,м.Ужгород.

до АКБ «Національний кредит»,м.Київ в особі Закарпатської філії,м.Ужгород.  

про повернення безпідставно  знятих коштів  в сумі 1816,57 грн.

За участю представників: (довіреності в матеріалах справи)

від позивача  –Меренич О.І.- представник

від відповідача –Загарович З.З.- головний ю\к.

Роз”яснено  права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представники сторони відмовились. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.

           Рішенням господарського суду Закарпатської області від 22.09.2006 р.

у справі №16/217 (суддя Васьковський О.В.)   у задоволенні позовних вимог ВАТ «Укртелеком»,м.Київ в особі Закарпатської філії, м.Ужгород до АКБ «Національний кредит»,м.Київ в особі Закарпатської філії, м.Ужгород про повернення безпідставно  знятих коштів  в сумі 1816,57 грн. відмовлено повністю.

         Суд мотивував рішення тим, що оскільки сторони договору визначили лише один термін, то із п.6.1 договору випливає, що після 31.12.1999р. договір є укладеним  на невизначений строк, адже іншого терміну чи строку дії договору у його змісті немає. Крім того, судом зроблено висновок, що оскільки позивач не звернувся в порядку  ст.188 ГК України до суду про розірвання договору, тому договір є чинний, правові наслідки у вигляді відшкодування упущеної вигоди, як складової збитків, можливі лише у випадку порушення стороною зобов»язання (ст.611 ЦК України), чого позивач не довів.

        Не погоджуючись з рішенням суду, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати,  позовні вимоги задоволити, покликаючись, що:

-          оскільки жодна із сторін  не заявила про намір розірвання договору на приймання платежів до 31.12.99р., договір пролонговувався автоматично  щорічно на такий самий термін;

-          внаслідок неправильного тлумачення положень договору, судом зроблено неправильний висновок, що сторони договору визначили тільки один термін дії договору і після 31.12.1999р., договір було заключено на невизначений термін;

-          судом не дано оцінки п.3.1 договору №6/1—99 від 29.04.1999р., що призвело до неправильного застосування матеріального  та процесуального права.

        Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, вимоги скаржника відхилив, покликаючись, що:

-          оскільки іншого строку, крім 31.12.1999р., договором №6/1—99 від 29.04.1999р. не передбачено, то правильним є висновок суду про те, що договір є укладеним на невизначений термін;

-          п.3.1 договору не встановлює моменту розірвання договору, оскільки в ньому міститься лише право розірвання договору з письмовим попередженням іншої сторони за один місяць;

-          позивач не відмовлявся від виконання  умов договору  з боку ЗФ АКБ «Національний кредит», а  відповідно до ст.611 ЦК України, правові наслідки у вигляді відшкодування завданої шкоди можливі лише у разі неналежного виконання стороною умов договору.

         Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

          29.04.1999р. між АКБ «Національний кредит»в особі Закарпатської філії (далі банк) та ЦОСПП «Сервісний центр»«Укртелеком»(клієнт) укладено договір  №6/1-99  на приймання платежів, у відповідності до якого банк зобов»язувався приймати від населення платежі за надані ВАТ «Укртелеком»телекомунікаційні послуги, а клієнт відповідно сплачувати банку за надану послугу комісійну винагороду в розмірі один відсоток від суми платежів.

         Листом №01-14-4413 від 9.11.2005р. ВАТ «Укртелеком»повідомлено банк про припинення  31.12.2005р. дії цього договору та направлено проект нового договору на приймання платежів для підписання.

         8.02.2006р. листом №01-14/575 позивач вдруге повідомив банк про  закінчення  терміну дії договору №56/1-99 та про безпідставність  знімання комісійної винагороди з прийнятих платежів, на що банк відповіді не  надав.

           Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

           Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору.

           Аналогічне визначення строку дії договору  встановлено ч.7 ст.180 ГК України, відповідно до якої строк дії договору є істотною умовою договору.

            У п.6.1 договору сторони зазначили, що даний договір укладений на строк до 31.12.1999р, і якщо сторони не заявили про його розірвання чи зміну умов договору, то він вважається пролонгованим на тих же самих умовах.

            Враховуючи, що строк дії договору є однією із істотних умов договору, п.6.1 договору передбачено пролонгація договору на тих же самих умовах, якщо  сторони не заявили про намір його розірвати, а саме умови договору включають  також і строк його дії, тому висновок господарського суду щодо невизначеності після 31.12.1999р. його строку дії  є невірним, зроблений з порушенням норм матеріального права при неповному з»ясуванні обставин справи.

                            Пунктом 3.1 договору передбачено, що кожна із сторін має право розірвати договір.Зацікавлена сторона повинна письмово  попередити іншу  за місяць до розірвання договору.

            Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання  допускається  лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

            Договором (п.3.1) встановлено право сторони на розірвання договору попередивши другу сторону за один місяць до розірвання.

            Листом №01-14-4413 від 9.11.2005р. позивач попередив відповідача про закінчення терміну дії договору 31.12.2005р. та повторно листом  від 8.02.2006р. про безпідставність знімання комісійної винагороди.

            Отже, в силу п.6.1 договору  договір припинив свою дію у зв»язку з закінченням його строку і не продовження за вимогою однієї із сторін про його не продовження.А тому господарські  зобов»язання  сторін, що виникли на підставі цього договору припинились.

            Відповідно до ч.2 ст.202 ГК України, господарське зобов»язання припиняється у разі його розірвання або визнання його недійсним за рішенням суду.

            Ч.2 ст.653 ЦК України передбачено припинення зобов»язання у разі розірвання договору.

            Враховуючи, що з 1.01.2006р. зобов»язання між сторонами по договору припинились, то стягнення банком комісійної винагороди  за період з 1.01.2006р. по 4.07.2006р.  здійснено безпідставно.

            Кошти в сумі 1816,57 грн. (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.179), підлягають стягненню з відповідача.  

 З огляду на те, що висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

             Керуючись ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу задоволити.

2.Рішення господарського суду Закарпатської області від 22.09.2006р. скасувати.

  Прийняти нове рішення.

3.Позов задоволити.

  Стягнути з АКБ «Національний кредит»,м.Київ в особі Закарпатської філії,м.Ужгород на користь ВАТ «Укртелеком»в особі Закарпатської  філії ВАТ «Укртелеком»,м.Ужгород 1816,57 грн. безпідставно  знятих коштів, 102 грн. держмита, 118 грн. інформаційно-технічних витрат за позовом та 51 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Закарпатської області видати відповідний наказ.

5.Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддя                                                                                Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                              Мурська Х.В.                                                                        

Суддя                                                                                             Давид Л.Л.