ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" жовтня 2008 р. Справа № 35/389-08
вх. № 7289/5-35
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Барішевський О.В., дов. від 04.09.08р. відповідача - ОСОБА_2, дов. від 14.10.08р.
розглянувши справу за позовом ТОВ "Юмекс" м. Київ
до ПП ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення 84635,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач ( ТОВ „Юмекс”) звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача (ПП ОСОБА_1) на свою користь шкоду в розмірі 84625,20 грн., а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов”язання по перевезенню товару автомобільним транспортом вантажоодержувачу, внаслідок чого позивачеві було спричинено шкоду у розмірі вартості втраченого при перевезенні вантажу (цукру-піску) на суму 84625,20 грн. Вимога щодо забезпечення позову обґрунтовується побоюванням позивача, неможливістю виконати судове рішення в разі невжиття таких заходів, з-за відсутності грошових коштів на розрахункових рахунках відповідача.
В судовому засіданні 14.10.08р. оголошувалась перерва до 21.10.08р. для надання можливості відповідачеві підготувати відзив на позовну заяву, а також його документального та нормативного обґрунтування.
21.10.08р. судом оголошено перерву до 24.10.08р. для підготовки повного тексту рішення по даній справі.
Перед початком судового засідання представники сторін звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, а саме наявності факту несхоронного перевезення вантажу відповідачем та передбаченою в таких випадках його відповідальністю перед замовником перевезення.
Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що договір перевезення вантажу не було укладено, оскільки відповідно до вимог ст. 61 Закону України “Про автомобільний транспорт”, такий договір повинен укладатись у письмовій формі з додержанням істотних умов цього виду договорів, чого в даному випадку сторонами дотримано не було. Також відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву посилається на те, що позивачем було здійснено переадресацію вантажу, внаслідок чого вантаж не було доставлено вантажоодержувачу.
Позивач заперечував проти доводів відповідача щодо здійснення переадресації вантажу, зважаючи на те, що відповідачем належним чином документального оформлення такої переадресації представлено не було.
Перевіркою цих доводів відповідача, судом встановлено, що відповідно до п.13.11 та 13.12 “Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом”, переадресація пункту розвантаження можлива лише у випадку, якщо вантажоодержувач не може прийняти вантаж від Перевізника. Інший пункт призначення та умови доставки вантажу визначаються за погодженням з вантажовідправником. Якщо Перевізник не одержав від вантажовідправника відомостей про зміну пункту призначення вантажу або не згоден з новими умовами доставки вантажу, він зобов'язаний повернути вантаж Вантажовідправнику.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем в обгрунтування своїх доводів щодо здійснення позивачем переадресації не додано жодного доказу належним чином документального оформлення погодження іншого пункту розвантаження з вантажовідправником або повернення йому вантажу.
Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість прийняття до уваги доводів відповідача щодо здійснення переадресації позивачем.
Відповідач, 22.10.08р. через канцелярію суду надав зустрічну позовну заяву по даній справі, в якій просить суд визнати не дійсним договір перевезення вантажу, що був укладений між ним та позивачем на шляхом оформлення товарно- транспортної накладної серія АСБ №38192 від 28.07.08р. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою обґрунтовуються порушенням вимог ст. 61 Закону України “Про автомобільний транспорт”, в частині недотримання письмової форми та суттєвих умов цього виду договорів.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив, що 10.12.07р. між позивачем (ТОВ “Юмекс”) та третьою особою (ТОВ „Добропільський комбінат хлібобулочних виробів”) було укладено договір купівлі -продажу № Р 2007 пд 62 від 10.12.07 р. та доповнення №5 від 21.07.08р. до нього, відповідно до умов яких продавець (позивач) зобов”язався передати, а покупець (третя особа) прийняти та оплатити товар (цукор -пісок виробництва України) в кількості 25 тон за ціною, з урахуванням мішкотари, доставки та НДС, 2820,84 грн. за 1 тону, на загальну суму 84625,20 грн.
Позивач, 28.07.08р., відповідно до накладної №1239 від 28.07.08р. відпустив третій особі через водія- експедитора відповідача ОСОБА_3 цукор -пісок в кількості 25 тон на загальну суму 84625,20 грн. за ціною 2638,67 грн., мішкотару у кількості 25 шт. за ціною 28грн. за один мішок на загальну суму 700 грн. Окрім того, до вказаної накладної включено вартість послуги по перевезенню вантажу в сумі 3854,25грн. Загальна сума, що підлягає оплаті по даній накладній складає 84625,20 грн.
Товарно-матеріальні цінності за даною накладною отримав водій-експедитор відповідача, що підтверджується документально його підписом в зазначеній накладній, яка міститься в матеріалах справи.
Дослідженням наданих позивачем, в обгрунтування позовних вимог доказів, а саме накладної №1239 від 28.07.08р. та товарно -транспортної накладної серія АСБ № 38192 від 28.07.08 р., судом встановлено, що оформлення цих документів відповідає нормам чинного законодавства. З урахуванням чого, суд приходить до висновку, що на підставі цих документів у сторін, які є учасниками даних правовідносин, виникли права та обов`язки, а саме зобов`язання ПП ОСОБА_1 здійснити перевезення спірного вантажу на Добропільскій комбінат хлібобулочних виробів, міста Добропілля Донецької області, автотранспортом державний НОМЕР_1, причеп державний НОМЕР_2. Вказані документи також підтверджують факт отримання відповідачем для перевезення спірних товарно - матеріальних цінностей.
Залучений в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача (ТОВ „Добропільський комбінат хлібобулочних виробів”) в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та підтверджує факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань по перевезенню спірного вантажу, а також неотримання цього вантажу за місцем призначення.
В процесі розгляду даної справи позивач та третя особа не представила належним чином оформлених доказів виконання третьою особою (ТОВ „Добропільський комбінат хлібобулочних виробів”) своїх зобов`язань по 100% попередній оплаті товару відповідно до вимог п. 3 Доповнення №5 до Договору № Р 2007 пд від 10.12.07р.
Відповідно до ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням товарно-транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортним кодексом (статутом).
Згідно приписів ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч.2 ст. 919 ЦК України, вантаж не виданий отримувачу за його вимогою на протязі тридцяти днів після закінчення строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.
Відповідно до ст. 925 ЦК України, позов щодо несхоронного перевезення вантажу може бути пред”явлений перевізнику в разі дотримання претензійного порядку.
Як видно з матеріалів справи, в даному випадку позивачем направлялись відповідачеві 08.08.08р. та 12.08.08р. претензії № 504 та №509, з вимогою про відшкодування вартості втраченого вантажу, ця обставина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами належним чином оформленого направлення цих претензій відповідачеві, а саме в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення та опис вкладення в нього поштової кореспонденції. Вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно зі ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Аналогічні положення закріплені також в ст. 314 Господарського кодексу України та ст.133 Статуту автомобільного транспорту УРСР.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини та вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. А також те, що в процесі розгляду даної справи відповідач не надав суду жодного доказу того, що втрата вантажу сталась внаслідок причин яким він не міг запобігти, а також документу, який би підтверджував би відшкодування вартості втраченого вантажу.
При таких обставинах суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими документально підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами з урахуванням чого підлягають задоволенню в повному обсязі, а спірна сума вартості втраченого вантажу стягненню з відповідача на користь позивача. Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.
Розглядаючи вимогу позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача в межах суми заявлених позовних вимог, суд враховує доведений факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по схоронному перевезенню вантажу вантажоодержувачу, а також можливість приховування грошових коштів відповідачем, в разі виконання судового рішення, а також те, що ці обставини можуть в подальшому утруднити, або зробити неможливим виконання рішення по даній справі, судом вбачаються підстави для її задоволення. Оскільки, як зазначив Вищий арбітражний суд України у своєму Роз"ясненні „Про деякі питання практики застосування заходів щодо забезпечення позову” від 23.08.94р. №02-5/611, п.1, застосування заходв щодо забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду. А відповідно до припісів ст. 66 ГПК України, господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 ГПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Тому вжиття заходів щодо забезпечення позову не суперечить вимогам чинного законодавства та сприятиме реальному виконанню судового рішення.
Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, судом встановлено, що відповідачем при подачі цього позову порушено вимоги ст.54 Господарського процесуального кодексу України, в частині підписання її особою з належним чином оформленими повноваженнями. Оскільки матеріали зустрічної позовної заяви не містить документа, що підтверджують наявність таких повноважень у особи, яка підписала позовну заяву. А довіреність від 14.10.08р., яка видана представнику позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, не передбачає його права на підписання від імені цієї особи позовних заяв, оскільки вона не містить вказівки на таке повноваження.
З урахуванням чого, вбачаються підстави для повернення без розгляду вказаної зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів на підставі п.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 202, 205, 207, 509, ч.3 ст. 909 924 ЦК України, ст. 314 ГК України, ст. ст. 1, 2, 12, 13, 13, 15, 49, 54, п.1 ст. 66, 67 ГПК України, п.13.11, п.13.12 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні",
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юмекс” (02160, м.Київ, вул.Березньова, 10, р/р2600502929600 в Філії АКІБ „УкрСиббанк”, м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 30859697) шкоду в розмірі 84625,20 грн., 846,25 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_3) в межах задоволених позовних вимог в сумі 84625,20 грн. до виконання рішення.
Повернути зустрічну позовну заяву та додані до неї документи на 16 аркушах, в тому числі оригінали квитанцій №282 від 21.10.08р. та №284 від 21.10.08р., без розгляду.
Рішення підписано 24.10.08р.
Суддя