донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

 

27.11.2006 р.                                                                                  справа №43/262

 

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 

головуючого:

Старовойтової  Г.Я.

 

суддів

Волкова Р.В., Шевкової  Т.А.,

 

 

За участю   представників сторін :

 

від прокурора:  від позивача :

Сибірцева Є.Ю. -представник прокуратури, посвідчення №2860 дійсно до 1.07.2011р. не з'явився

 

від відповідача:

не з'явився

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання

прокурора Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк

 

на рішення господарського суду

Донецької області

 

від	20.09.2006 р.

 

у справі

№ 43/262 ( суддя Зубченко І.В. )

 

за позовом

прокурора Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк

 

до відповідача

приватного підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

 

про	відшкодування втрат у сумі 31 603 грн. 00 коп.

 

                                                             В С Т А Н О В И В: 

                                                                 

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.09.2006 р. у справі                      № 43/262 ( суддя Зубченко І.В. ) відмовлено у задоволенні позову прокурора Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, до приватного підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення з відповідача суми 31 603 грн. 00 коп. в якості відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, прокурор Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, звернувся з апеляційним поданням про скасування рішення господарського суду.

 

Прокурор Ленінського району м.Донецька, посилається на те, що господарський суд при прийнятті рішення обмежився лише Цивільним кодексом України та договором оренди земельної ділянки, та не взяв до уваги норми Земельного кодексу України. Прокурор стверджує, що обов'язок відповідача відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва встановлено ст. 156 Земельного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р. „Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”.

Прокурор Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, відзив на апеляційне подання не надав, його представник в засідання апеляційного суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 23.10.2006 р.

Відповідач, приватний підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк, відзив на апеляційне подання не надав, його представник в засідання апеляційного суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 20.10.2006 р.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2006 р.   відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 43/262 була призначена інша колегія суддів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

 

Рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради №361/3 від 25.07.2001р. “Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для розміщення павільйону - кафе з кафе літнього типу по трасі Донецьк-Старобешеве (на південь с.Авдотьїно) в Ленінському районі” вилучено земельну ділянку площею 0,3300 га у тому числі: із землекористування державного лісогосподарського об'єднання „Донецькліс” Пролетарського лісництва урочище Авдотьїно-Ларино квартал 74, виділ 1 площею 0,2166 га; із землекористування Донецької залізниці площею 0,1134 га по трасі Донецьк-Старобешеве (на південь с.Авдотьїно) в Ленінському районі, з погодженням земелекористувачів. Земельна ділянка передана в оренду відповідачу до 25.07.2006р.

Відповідно до п. 5.7. рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради№361/3 від 25.07.2001р. “Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для розміщення павільйону - кафе з кафе літнього типу по трасі Донецьк-Старобешеве (на південь с.Авдотьїно) в Ленінському районі” ОСОБА_1 повинен був сплатити кошти за втрати лісогосподарського виробництва у розмірі 16 587 грн. 00 коп.

Між позивачем, Виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавець), та відповідачем, приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар), було укладено договір оренди земельної ділянки від 02.10.2001р. Відповідно до п. 1.1 цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Ленінського району м.Донецька по трасі Донецьк-Старобешеве (на південь с.Авдотьїно) загальною площею 0,3300 га, із них: 0,2166 га із земель державного лісогосподарського об'єднання „Донецькліс”; 0,1134 га із земель Донецької залізниці.

Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області проведена перевірка фінансово-господарської діяльності та використання коштів державного бюджету, передбачених на збереження та розвиток лісового господарства та мисливства в Донецькому обласному управлінні лісового господарствавід за період з 01.07.2002р. по 01.07.2005р.

 

 

Актом перевірки контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 12.08.2005р. встановлено розмір втрат від вилучення лісових земель та надання їх приватному підприємцю ОСОБА_1 становить 34 303 грн. 00 коп. З акту перевірки вбачається, що відповідач, приватний підприємець ОСОБА_1 сплатив 2 400 грн. 00 коп., несплаченою залишається сума 31 903 грн. 00 коп.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецької області, керуючись статтями 6 і 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при сплаті втрат лісогосподарського виробництва приватним підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк.

За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства складено акт НОМЕР_1. З акту перевірки вбачається, що відповідно до п. 3.9. Рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради №361/3 від 25.07.2001р. “Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для розміщення павільйону - кафе з кафе літнього типу по трасі Донецьк-Старобешеве (на південь с.Авдотьїно) в Ленінському районі” ОСОБА_1 повинен був сплатити втрати лісогосподарського виробництва у розмірі 16 587 грн. На час перевірки втрати лісогосподарського виробництва сплачені у розмірі 2 700 грн. 00 коп.

Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області видало приватному підприємцю ОСОБА_1 припис НОМЕР_1 згідно ст. ст. 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. Цим приписом приватному підприємцю ОСОБА_1 приписано усунути порушення земельного законодавства в 15-денний термін, а саме: сплатити втрати лісогосподарського виробництва в повному обсязі 16 587 грн. 00 коп. Приватний підприємець ОСОБА_1 припис НОМЕР_1 не виконав.

Прокурор Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення з відповідача суми 31 603 грн. 00 коп. в якості відшкодування втрат лісогосподарського виробництва. Господарським судом у задоволенні позовних вимог відмовлено. 

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по справі №43/262, яким відмовлено у задоволені позовних вимог, частково не відповідає вимогам норм матеріального права та фактичним обставинам справи та підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Прокурор Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, в обгрунтування свої вимог посилається на ст. ст. 90, 91 Земельного кодексу України 1990 року (чинного на час надання земельної ділянки відповідачеві), ст. ст. 207-209 Земельного кодексу України 2001 року, п. 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97р. № 1279.

Як вбачається з п. 5.7. рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради №361/3 від 25.07.2001р. “Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для розміщення павільйону - кафе з кафе літнього типу по трасі Донецьк-Старобешеве (на південь с.Авдотьїно) в Ленінському районі” відповідач був зобов'язаний перерахувати грошові кошти за втрати лісогосподарського виробництва в розмірі 16 587 грн. 00 коп.

Відповідач, відповідно до акту перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області НОМЕР_1, сплатив грошові кошти у розмірі 2 700 грн. 00 коп. Втрати лісогосподарського виробництва не відшкодовані в обсязі, який встановлено п. 5.7. рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради №361/3 від 25.07.2001р. “Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для розміщення павільйону - кафе з кафе літнього типу по трасі Донецьк-Старобешеве (на південь с.Авдотьїно) в Ленінському районі”, тобто відповідачем не сплачено 13 887 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду землі” №161-ХІV від 06.10.1998р. відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відповідно до ст. 208 Земельного кодексу України від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду.

З огляду на вимоги Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі” судова колегія дійшла висновку, що відповідач повинен був сплатити суму втрат лісогосподарського виробництва, відповідно до п. 5.7. рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради№361/3 від 25.07.2001р. “Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду для розміщення павільйону - кафе з кафе літнього типу по трасі Донецьк-Старобешеве (на південь с.Авдотьїно) в Ленінському районі”.

Оскільки відповідач відповідно до акту перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області від 01.06.2006р. та припису НОМЕР_1 сплатив суму втрат лісогосподарського виробництва у розмірі  2 700 грн. 00 коп., тому стягненню підлягає сума 13 887 грн. 00коп.

Враховуючи викладене, судова колегія, вважає, що позов в частині стягнення з відповідача суми втрат лісогосподарського виробництва підлягає задоволенню в розмірі 13 887 грн. 00 коп.

Судова колегія вважає, що позов прокурора Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, не підлягає задоволенню в частині стягнення суми втрат лісогосподарського виробництва в розмірі 17 716 грн. 00 коп. з огляду на наступне.

Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області була проведена перевірка правильності відшкодування втрат при відчужденні земель.

У частині 7 пункту 1 акту перевірки зазначено, що на підставі технічного обстеження лісних площ, які пропоновані для відводу на території Держлісфонду, визначена група родючості грунтів земельної ділянки (квартал №74, виділ 1) типу А 1, що передається у користування ПП ОСОБА_1. Відповідно до акту розрахунком розміру вартості втрат лісогосподарського виробництва, лісові землі, що передаються у користування ПП ОСОБА_1, віднесено до типу А 1 лісорослинних умов і застосовано коефіцієнт продуктивності лісових угодь К=0.496. Розрахункова вартість втрат склала                             16 587 грн. 00 коп.

      В акті Контрольно-ревізійного управління в Донецької області від 12.08.2005р. зазначено: проектом організації і розвитку лісового господарства Донецького Держлісгоспу «Донецькліс»Пролетарського лісництва (таксаційний опис), розробленого Комплексною експедицією ВО „Укрдержліспроект” у 1995 році на підставі даних польових лісовпорядних робіт 1994 року, вищевказані лісові землі віднесені до групи родючості С 1. Відповідно до чого необхідно було застосувати коефіцієнт продуктивності лісових угідь по типам лісорослинних умов К=0,917, вартість втрат відповідно повинна була скласти                        34 303 грн. 00 коп. 

Прокурор при зверненні до апеляційного суду з апеляційним поданням зазначив, що розмір втрат лісогосподарського виробництва встановлено актом перевірки контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 12.08.2005р.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази майнових вимог прокурора до відповідача. В матеріалах справи відсутні докази того, що землі, на яких розташована надана відповідачу земельна ділянка, віднесені до групи родючості С 1, тому для розрахунку вартості втрат лісогосподарського виробництва слід було застосовувати коефіцієнт продуктивності лісових угодь по типам лісорослинних умов К=0,917.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 02.10.2001р. на орендаря -відповідача у справі, покладені обов'язки: використовувати земельну ділянку відповідно до визначеної мети -розміщення павільону -кафе літнього типу, сплачувати орендну плату та інше. Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва в розмірі 34 303 грн. 00 коп. умовами договору не передбачено.

Прокурор в обгрунтування позовних вимог посилається на ст. ст. 152, 156, 207-209 Земельного кодексу України, а також на ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи -шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок.

Судова колегія дійшла висновку, що прокурором не доведена наявність шкоди, протиправна поведінка (бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відтак, рішення державного чи іншого органу, яке не є нормативно - правовим актом у розумінні частин першої і другої статті ст. 4 Господарського процесуального кодексу України і виступає як доказ у справі, підлягає оцінці господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.Згідно з частиною другою цієї статті ніякі докази не мають для господарського суду заздалегіть встановленої сили.

Акт Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 12.08.2005р. не є нормативно - правовим актом у розумінні частини першої ї другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, тому виступає лише як доказ у справі, та підлягає оцінці за загальними правилами.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судова колегія вважає, що прокурор у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України частково довів обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми 13 887 грн. 00 коп. в якості відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

 

 

З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги ст. ст. 2, 207, 208 Земельного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційному поданні є підставою для задоволення апеляційного подання в частині стягнення з відповідача суми 13 887 грн. 00 коп.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду частково не відповідає обставинам, матеріалам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подане апеляційне подання, є підставою для часткового скасування рішення та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити частково в розмірі13 887 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

 

                                                    П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

 

Рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2006 р. у справі № 43/262        ( суддя Зубченко І.В. ) -скасувати частково.

 Апеляційне подання прокурора Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2006 р. у справі № 43/262 -задовольнити частково.

Позов прокурора Ленінського району м.Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, до приватного підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення з відповідача на користь Виконавчого комітету Донецької міської ради суму 31 603 грн. 00 коп. в якості відшкодування втрат лісогосподарського виробництва -задовольнити частково у розмірі                    13 887 грн. 00 коп.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Виконавчого комітету Донецької міської ради (вул. Артема, 98, м.Донецьк, р/р 35411006002433 в ВДК м.Донецька, МФО 834016, код ЄДРПОУ 04052844) суму 13 887 грн. 00 коп. в якості відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України державне мито за подання позовної заяви та апеляційного подання в сумі 208 грн. 31 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати накази.                                                                                                                                                                   

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.

 

Головуючий          Старовойтова  Г.Я.

 

Судді:          Волков  Р.В.

 

          Шевкова  Т.А.

 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Надруковано: 7 прим.

          2. прокурору

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          2. ДАГС