Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2013 р. Справа №805/9146/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год.40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Спасової Н.В.,
при секретарі судового засідання - Нартові Д.В.
за участю представників :
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - Козлової О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання незаконними дій щодо нарахування єдиного соціального внеску, скасування вимоги № Ф-303 від 03.05.2013року та зобов'язання повернути зайво сплачену суму штрафних санкцій у розмірі 264,92 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надалі позивач, ФО-П ОСОБА_3) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області (надалі відповідач, УПФУ в м. Селидове), в якому просила визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування єдиного соціального внеску, скасувати вимогу № Ф-303 від 03.05.2013 року та зобов'язати повернути зайво сплачену суму штрафних санкцій у розмірі 264,92 грн. В обґрунтування позову зазначила, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець з 15.04.1994 року. Разом з тим, з 1998 року вона є пенсіонером за віком та перебуває у такому статусі на обліку в УПФУ в м. Селидове. 03.05.2013 року відповідачем була прийнята вимога №Ф-303 про сплату нею недоїмки з єдиного соціального внеску за 1 квартал 2013 року. Зазначену вимогу позивачка вважає протиправною та просить скасувати, посилаючись на те, що будучі пенсіонером за віком, відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільнена від сплати єдиного соціального внеску за себе. Вказувала, що договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування нею не укладався. В зв'язку з тим, що вона не є платником єдиного соціального внеску, у відповідача відсутні підстави для застосування до неї штрафу та нарахування пені за його несвоєчасну сплату, а тому сплачені нею кошти у розмірі 264,92 грн. підлягають поверненню.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. Позов просила задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях. Вказувала, що від сплати єдиного соціального внеску у відповідності до п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464 звільняються особи, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Незважаючи на те, що позивачка досягла визначеного у законі пенсійного віку 60 років, з 09.12.2010 року, за власною заявою, вона перейшла на пенсію чоловіка, у зв'язку з чим отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Отже, позивач, як фізична особа підприємець, є платником єдиного внеску та зобов'язана своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок. За 1 квартал 2013 року позивачу нараховано до сплати 1194,03 грн., фактично зазначена сума не сплачена, за рахунок переплати зараховано 137,44 грн. Отже, на час звернення до суду позивач має заборгованість перед відповідачем зі сплати єдиного внеску в розмірі 1056,59 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату єдиного внеску до ФО-П ОСОБА_3 була застосована фінансова санкція у сумі 264,92 гр. (штраф - 169,82 грн., та 95,10 грн. - пеня). Рішення про застосування фінансових санкцій позивачем не оскаржувалося, штрафні санкції у повному обсязі були сплачені нею 15.06.2012 року. Підстави для повернення сплаченого штрафу відсутні, до того ж позивачем пропущений строк на звернення до суду з такими вимогами. На підставі вищевикладеного просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець 15.04.1994 року виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2. (а.с.11).
Позивач знаходиться на обліку в управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за реєстраційним номером 05-47-11-0416.
Разом з тим, позивач перебуває на обліку в УПФУ в місті Селидове Донецької області як особа, якій виплачується пенсія.
З розпорядження № 146047 від 01.11.1999 року вбачається, що ОСОБА_3 з 08.02.1998 року року була призначена пенсія за віком. Умови призначення - робота по Списку № 1. (а.с.35)
З пенсійного посвідчення НОМЕР_3, виданого 19.03.1998 року Пенсійним Фондом України встановлено, що ОСОБА_3 призначений вид пенсії - за віком, термін дії посвідчення - довічно. ( а.с.12)
З заяви позивача, розпорядження № 146047 від 17.12.2010 року встановлено, що позивачка з грудня 2010 року перейшла на пенсію по втраті годувальника. (а.с.34, 36)
З рішення № 871 від 14 червня 2012 року встановлено, що за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за 2011 рік УПФУ в місті Селидове до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 169,82 грн. та нарахована пеня у розмірі 95,10 грн. Зазначене рішення позивачка не оскаржувала. Накладені цим рішенням фінансові санкції нею були сплачені 14.06.2012 року. (а.с.42,16)
03.05.2013 року відповідачем складена вимога №Ф-303 про сплату ФО-П ОСОБА_3 недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 1056,59 грн. (а.с.13)
З картки особового рахунку ФО-П ОСОБА_3 вбачається, що станом на 22.04.2013 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 1056,59 грн., яка утворилась за період з січня по квітень 2013 року. (а.с.44-49)
Зазначені обставини, встановлені судом, сторонами не оспорюються. Спір між ними виник внаслідок різного тлумачення та застосування положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якими пенсіонерів за віком звільнено від сплати єдиного соціального внеску.
При прийнятті рішення по даній справі суд виходить з наступних мотивів та керується такими положеннями законодавства.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України № 2464 - VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07.07.2011р. статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що фізичні особи - підприємці, які є пенсіонерами за віком та які обрали спрощену систему оподаткування, до яких з урахуванням встановлених судом обставин відноситься і позивачка ОСОБА_3, звільняються від сплати за себе єдиного внеску.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Види державних пенсій, які призначаються за Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788, визначені ст.2 цього Закону.
Положення п. "а" ч.1 ст.2 Закону № 1788 свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.
Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону № 1788 свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком, (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком, (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).
Згідно ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, крім іншого, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
Аналізуючи Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон України "Про пенсійне забезпечення", яким призначаються державні пенсії, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює і пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 в лютому 1998 року був призначений такий вид пенсії як "пенсія за віком", незважаючи на пільговий характер умов її призначення.
Щодо доводів представника відповідача про отримання позивачкою пенсії у зв'язку із втратою годувальника суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 37 Закону України № 1788 право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч.1 ст. 6. Закону України № 1788 особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Відповідно до ч.1 ст. 7 зазначеного Закону звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
З наведених положень законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3, в грудні 2010 року, будучи пенсіонером «за віком», по досягненню нею загального пенсійного віку в 60 років, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", скористалась наданим їй правом обирати вид пенсійного забезпечення та перейшла на пенсію по втраті годувальника. При цьому, статус «пенсіонера за віком» позивачка не втратила, оскільки умовою такого переходу законом визначено набуття права на пенсію за віком на загальних підставах.
Отже, позивачка є "пенсіонером за віком" і відповідно до ч.4 ст.4 Закону № 2464 підлягає звільненню від сплати єдиного внеску.
У зв'язку з наведеним дії управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області щодо нарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 1 квартал 2013 року у розмірі 1194,03 грн. суд вважає неправомірними, оскільки позивачка є пенсіонером за віком та добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не надавала. Виходячи з наведеного, оскаржувана вимога про сплату боргу № Ф-303 від 03.05.2013року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки покладає на позивачку зобов'язання, від виконання яких вона звільнена на підставі ч.4 ст.4 Закону № 2464.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання повернути зайво сплачену суму штрафних санкцій у розмірі 264,92 грн. суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, сума штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 264,92 грн. була визначена позивачці до сплати рішенням № 871 від 14 червня 2012 року за порушення термінів сплати єдиного соціального внеску за 2011 рік.
Зазначене рішення суб'єкта владних повноважень у визначений законом строк оскаржене не було та набрало законної сили, отже є чинним. До цього, воно було виконане позивачкою у добровільному порядку в червні 2012 року.
Відповідно до положень ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Питання про визнання рішення відповідача № 871 від 14 червня 2012 року протиправним та його скасування позивачкою не порушується. Суду не надано ані доказів звернення позивачки до УПФУв м. Селидове з вимогою повернути безпідставно сплачені нею кошти, ані відмови УПФУ здійснити таке повернення.
Враховуючи викладене, оскільки позивачкою не доведено, а судом не встановлено порушення прав позивачки в цій частині, виходячи з того, що рішення суб'єкта владних повноважень на час розгляду справи є чинним та виконане у добровільному порядку, суд не вбачає підстав для здійснення захисту у спосіб зобов'язання УПФУ в м. Селидове повернути сплачені позивачкою кошти у розмірі 264,92 грн. Отже позов ФО-П ОСОБА_3 в цій частині задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Згідно ч.1 ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 72, 94, 160-164, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання незаконними дій щодо нарахування єдиного соціального внеску, скасування вимоги № Ф-303 від 03.05.2013року та зобов'язання повернути зайво сплачену суму штрафних санкцій у розмірі 264,92 грн. - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області щодо нарахування ОСОБА_3 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 1 квартал 2013 року.
Скасувати Вимогу Ф-303 від 03.05.2013 року, видану управлінням Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про сплату ОСОБА_3 недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1056,59 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень, 70 (сімдесят) копійок, сплачений при зверненні до суду з позовом за квитанціями № 15575.1386.1 від 31.05.2013 року та №.15575.934.4 від 17.06.2013 року
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 25 липня 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 30 липня 2013 року.
Суддя Спасова Н.В.