донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.07.2013 р. справа №905/1802/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Стойка О.В.

від позивача:Самошкіна Л.Д. - за дов. №19-135 від 29.05.2013р., Другакова Т.Д. - за дов. №19-351 від 20.12.2012р.

від відповідача:Дем"яненко О.Ю. - за дов. №б/н від 14.12.2012р., Сатлер В.В. - за дов. №б/н від 19.07.2013р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від29.05.2013 року

у справі№905/1802/13-г (суддя Бойко І.А.)

за позовомПублічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго" м.Слов"янськ Донецької області

про стягнення збитків в сумі 257 406,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго" м.Слов"янськ Донецької області про стягнення збитків в сумі 257 406,66 грн. внаслідок понаднормативних втрат теплової енергії у травні 2012р. за договором на закупівлю послуг №39 від 18.01.2012р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.13р. у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк відмовлено.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 29.05.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго" м.Слов"янськ Донецької області, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У судовому засіданні представниками сторін зазначено про технічну описку судом першої інстанції, тому заявлено усне клопотання щодо зазначення у рішенні суду назви відповідача: вважати вірною назвою підприємства відповідача: Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго". Клопотання колегією суддів задоволено.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго" (Замовник) та Комунальним підприємством Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго" був укладений договір №39 про закупівлю послуг, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується у 2012 р. надавати Замовнику послуги з транспортування теплової енергії по тепловим мережам, що знаходяться на балансі Виконавця відповідно "Схеми балансової належності і експлуатаційної відповідальності сторін" (додаток 1 до Договору) в обсягах, зазначених в п. 1.2. цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити ці послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбаченими цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору якість послуг з транспортування теплової енергії, що надає Виконавець, визначається відповідністю параметрів теплоносія (температура, тиск) на межі балансової належності теплових мереж споживачів послуг з теплопостачання умовам договорів на послуги з опалення і гарячого водопостачання, а також за умов відсутності понаднормативних втрат тепла і гарячої води під час їх транспортування споживачам.

Відповідно до п. 2.3. Договору облік теплової енергії, що транспортується здійснюється за показниками засобу обліку встановленому на межі балансової належності Сторін.

Згідно п. 2.6. Договору у разі відхилення фактичних втрат тепла під час транспортування теплової енергії мережами Виконавця від встановлених нормативних (відповідно рішення Миколаївської міської ради №31 від 25.02.2010 р.) ці понаднормативні втрати до загального обсягу транспортування теплової енергії не включаються.

Відповідно до п. 4.2. Договору Виконавець щомісячно до 5-го числа місяця, що слідує за розрахунковим, на підставі Акту відпуску теплової енергії на межі балансової належності Сторін надає Замовнику Акт прийому-передачі послуг, а також рахунок за послуги з транспортування теплової енергії в розрахунковому місяці.

Договір набирає чинність після підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2012р.

Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

У подальшому сторонами підписано акт від 30.05.2012 р. та акт прийому - передачі виконаних послуг за травень 2012 р. згідно до яких обсяг теплової енергії, за послуги з транспортування якої мережами виконавця сплачує Замовник, складає 2871 Гкал. Актом від 30.05.2012 р. також визначено кількість нормативних втрат теплової енергії - 1936 Гкал та понаднормативних втрат теплової енергії - 1134 Гкал.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №19-3132 від 31.07.2012р. про оплату понаднормативних втрат за травень 2012р. на суму 257 406,66 грн. та за червень 2012р. на суму 297 023,58 грн., разом 554 430,24 грн.

Листом від 29.08.2012р. КП "Сервіскомуненерго" повідомив ПАТ "Донбасенерго" що ним не виявлено джерел понаднормативних втрат теплової енергії, тому відсутня його відповідальність за понаднормативні втрати теплової енергії.

Позивач звернувся з позовом про стягнення збитків в сумі 257 406,66 грн. внаслідок понаднормативних втрат теплової енергії у травні 2012р. за договором на закупівлю послуг №39 від 18.01.2012р.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ( ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Водночас, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст.22 Цивільного Кодексу України - особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому, відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994р. із змінами та доповненнями при вирішенні спорів, пов'язаних із зобов'язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди слід враховувати, що чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду, а також крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, згідно акту відпуску теплової енергії від 30.05.2012р., затвердженому Замовником та Виконавцем, у травні 2012р. за показниками вузла обліку було відпущено теплової енергії 4005 Гкал. З них нормативні втрати склали 1935 Гкал, понаднормативні втрати склали 1134 Гкал. Комунальне підприємство "Сервіскомуненерго" транспортувало теплову енергію споживачам, з урахуванням нормативних втрат, в обсязі 2 871 Гкал.

Згідно платіжного доручення №3274 від 20.06.2012р. за послуги з транспортування теплової енергії у травні 2012р. в обсязі 2 871 Гкал позивач сплатив відповідачу суму у повному обсязі - у розмірі 55 674,43 грн.

Згідно п. 2.1 Договору якість послуг з транспортування теплової енергії, визначається зокрема за умов відсутності понаднормативних втрат тепла і гарячої води під час їх транспортування.

Сторони пунктом 7.2.4. Договору встановили, що у разі перевищення фактичних втрат теплової енергії в мережах Виконавця від встановлених нормативних в мережах міста, відповідно п. 2.6. цього договору надання послуг з транспортування теплової енергії вважається неякісним і плата за транспортування зменшується на величину понаднормативних втрат.

Актом відпуску теплової енергії від 30.05.2012р., який затверджений Замовником та Виконавцем підтверджується, що понаднормативні втрати у травні 2012р. склали 1 134 Гкал. Тобто відповідач транспортував теплову енергію споживачам та втратив теплову енергію у травні 2012р. понад нормативів, що підтвердив актом від 30.05.2012р.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином відповідач повинен був вживати усіх заходів для належного виконання зобов"язання. До матеріалів справи не додані докази того, що відповідач вжив усі заходи щодо належного виконання зобов"язань за спірним договором та відкоригувати нормативні втрати теплової енергії.

Тому саме відповідач, як особа яка порушила зобов"язання щодо транспортування теплової енергії повинен був довести, що вжив всі заходи щодо належного виконання зобов"язання та довести відсутність своєї вини.

Так з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово у квітні 2012р. повідомляв відповідача факсограмами від 13.04.2012р., від 28.04.2012р., від 17.05.2012р. про встановлення літнього режиму теплосеті, факсограмою від 24.05.2012р. повідомлено про несправність задвіжки. Відповідач у відповіді на факсограми повідомляв як то про відсутність необхідного персоналу, та пориви трубопроводів.

Розглянув матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи підтверджена наявність вини відповідача, та позивачем надано докази того, що понаднормативні втрати теплової енергії у заявленному обсязі відбулися саме з вини відповідача.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов необґрунтованого висновку, що позивач, Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" не довів позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України заподіяння відповідачем збитків позивачу (вини відповідача), а також доведений причинно-наслідковий зв"язок між збитками, в зв"язку з чим суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 257 406,66 грн. внаслідок понаднормативних втрат теплової енергії у травні 2012р. за договором на закупівлю послуг №39 від 18.01.2012р.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального права України, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2013 року у справі №905/1802/13-г підлягає скасуванню.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому колегія суддів дійшла висновку про прийняття нового рішення.

Відтак, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2013 року у справі №905/1802/13-г задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2013 року у справі №905/1802/13-г - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк до Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго" м.Слов"янськ Донецької області про стягнення збитків в сумі 257 406,66 грн. внаслідок понаднормативних втрат теплової енергії у травні 2012р. за договором на закупівлю послуг №39 від 18.01.2012р. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго" м.Слов"янськ Донецької області (84182, вул. 50-річчя Слов"янської ТЕС, 22, м.Слов"янськ, Донецька область, ЄДРПОУ 36209174) на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк (83048, пр-т. Тітова, 8Б, м.Донецьк, ЄДРПОУ 23343582) суму збитків у розмірі 257 406,66 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго" м.Слов"янськ Донецької області (84182, вул. 50-річчя Слов"янської ТЕС, 22, м.Слов"янськ, Донецька область, ЄДРПОУ 36209174) на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" м.Донецьк (83048, пр-т. Тітова, 8Б, м.Донецьк, ЄДРПОУ 23343582) судовий збір за подання позову у розмірі 5 148,15 грн., за подання апеляційної скарги у розмірі 2 574,07 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

О.В.Стойка

Надр.5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5-ГС Дон. обл.