ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

24 квітня 2012 р. 11:01 Справа №2а-3122/12/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль-мережі"

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та відмови, спонукання до виконання певних дій

за участю:

від позивача - представник за довіреністю Кабанцов Р.О.

відповідач - не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль - мережі» звернулося до суду з адміністративним позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби та, з урахуванням уточнень позовних вимог просить: визнати протиправною відмову відповідача у реєстрації податкових накладних позивача №3 від 24.01.2012р., №2 від 06.02.2012р., №4 від 15.02.2012р., №5 від 20.02.2012р. у Єдиному реєстрі податкових накладних; просить спонукати відповідача скорегувати (вилучити) інформацію у Єдиному реєстрі податкових накладних про невідповідність місцезнаходження позивача з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач необґрунтовано протиправно відмовив позивачу в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через встановлення невідповідності місцезнаходження позивача даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, письмових заперечень на позов суду не направив. Надіслав клопотання про відкладення слухання справи через зайнятість представника у іншому судовому процесі.

Участь представника відповідача в іншому судовому процесі не є поважною причиною неявки у судове засідання, оскільки представництво інтересів відповідача не обмежено однією особою і відповідач не обмежений в праві надати повноваження на представництво інтересів та направити у судове засідання іншого представника.

Враховуючи те, що представник відповідача, будучі повідомлений про час, дату та місце судового засідання, не з'явився у судове засідання втретє, керуючись положеннями ч. 4 ст. 128 КАС України, приймаючи до уваги відсутність поважних причин для неприбуття у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль - мережі» є юридичною особою, державну реєстрацію якої проведено 22.02.2010р. Відповідно до свідоцтва №100339081 від 31.05.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль - мережі» зареєстровано платником податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у Сімферопольському районі (а.с.27,39).

Позивач звернувся до Державної податкової служби про реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10.02.2012р. при реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної позивачем податкової накладної з податку на додану вартість №3 від 24.01.2012р., відповідно до квитанції №1, документ прийнято не було (а.с.12).

З квитанції №1 вбачається, що причиною неприйняття податкової накладної є виявлена помилка - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Матеріали справи свідчать, що при подальших спробах позивача зареєструвати податкові накладні №4 від 15.02.2012р., №2 від 06.02.2012р., №5 від 20.02.2012р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем також були отримані квитанції з зазначенням тієї ж самої помилки та причини непроведення реєстрації (а.с.8,10,13).

Позивач зазначає, що звернувся до відповідача з листом від 13.02.2012р. вих. № 25/1, який був отриманий відповідачем 13.02.2012р., додавши до нього копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Реєстраційної картки Державного реєстратора про підтвердження відомостей про юридичну особу - форма №6, в яких містяться відомості про підприємство, у тому разі й по місцезнаходженню юридичної особи. Даним листом позивач просив відповідача про корегування інформації у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, як вказує позивач, відповіді з боку відповідача не було надано. Факт звернення із листом підтверджується матеріалами справи (а.с.17).

15.02.2012 року позивач за вих. № 30/1 звернувся із скаргою до Державної податкової служби АР Крим, в якій вимагав прийняти заходи реагування на дану ситуацію, провести перевірку та зобов'язати відповідача скорегувати (вилучити) інформацію про невідповідність місцезнаходження позивача з даними ЄДР юридичних осіб з Єдиного реєстру податкових накладних. Даний факт підтверджується матеріалами справи (а.с.18-20).

Позивачем 22.02.2012 року за вих. № 42/1 було повторно скеровано скаргу на адресу Державної податкової служби в АР Крим, з доданими до неї копіями документів (а.с.21-23).

Листом від 15.03.2012р. за вих. № 54/1 позивач звернувся до Державної податкової служби АР Крим з проханням прискорити розгляд скарги (а.с.24).

Розглянувши скарги позивача Державна податкова служба в АР Крим скерувала на адресу позивача лист від 14.03.2012 року вих. №684/10/18-0212 (а.с.25), відповідно до якого повідомила, що в результаті перевірки фактичного місцезнаходження позивача відділом податкової міліції були виписані довідки про встановлення фактичного місцезнаходження - форма 2 від 31.01.12р. № 42/26-31, № 74/26-31 від 13.02.12р. та № 76/26-31 від 15.02.12р. та на адресу державного реєстратора направлені повідомлення за формою 18 ОПП про відсутність по місцезнаходженню. У відповіді також зазначено, що податкова накладна позивача була заповнена з порушенням підпункту «г» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України і відмова від реєстрації даної накладної не суперечить чинному законодавству.

Позивач наполягає, що ним при зверненні до органів Державної податкової служби були надані всі копії документів, які підтверджують відомості про позивача, у тому числі щодо його місцезнаходження, при цьому таки звернення не були вирішені по суті.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як було вказано вище, причиною неприйняття податкових накладних стало виявлення помилки, а саме того, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що вказано в квитанціях.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

У податкових накладних, які позивач намагався зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена адреса місцезнаходження продавця (Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль - мережі»), а саме: АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Будівельників 9.

З квитанцій вбачається, що податкові накладні були доставлені для реєстрації 10.02.2012р., 15.02.2012р., 24.02.2012р., 29.02.2012р.

Поряд з цим матеріали справи свідчать, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.27-28), станом на 14.02.2012р. в реєстрі значиться адреса місцезнаходження ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль - мережі»: 97501, АР Крим, Сімферопольський район, селище міського типу Молодіжне, вул.. Будивельників, буд. 9.

Вказані обставини свідчать, що вказана у податкових накладних інформація про місцезнаходження юридичної особи-продавця відповідає даним про місцезнаходження, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до наданих суду реєстраційних карток про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за формою 6 (а.с.29-32,38), які датовані: 12.02.2012р., 16.02.2012р. 21.02.2012р., 23.02.2012р., 16.03.2012р., Державним реєстратором підтверджені данні щодо позивача.

Вказане свідчить про необґрунтованість відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлених позивачем податкових накладних з підстав невідповідності вказаних в них даних щодо місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вказане свідчить, що податкові накладні оформлені позивачем з дотриманням норм Податкового кодексу України і у відповідача відсутні підстави встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України для неприйняття таких податкових накладних.

Крім того слід вказати, що дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців (ч. 1 ст. 3 даного Закону).

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за №1562/20300 затверджений Порядок обліку платників податків і зборів (далі Порядок).

Згідно до п. 1.1. Порядку, цей Порядок розроблений відповідно до Податкового кодексу України і має метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів в органах державної податкової служби.

Пунктом 1.2. порядку встановлено, що ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення органами державної податкової служби контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 1.5 порядку встановлено, що дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів, а також самозайнятих осіб.

Розділ XII Порядку визначає встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків.

Так, пунктом 12.1 Порядку встановлено, що з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Пунктом 12.2. Порядку встановлено, що Підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Пунктом 12.3 Порядку встановлено, що у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Пунктом 12.4. Порядку встановлено, що щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

Згідно до п. 12.5. Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП (додаток 26) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 19-ОПП (додаток 27).

Матеріали справи не містять, а з боку відповідача, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано, належних доказів невідповідності даних вказаних у податковій накладній даним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також не надано належних доказів, що свідчили б про відсутність позивача за місцезнаходженням, у тому числі шляхом проведення підрозділом органу державної податкової служби перевірки місцезнаходження платника податків, складання відповідно акту або довідки, передачі підрозділам податкової міліції запиту на встановлення місцезнаходження, направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП, а також виконання інших дій передбачених Порядком обліку платників податків і зборів, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588.

З урахуванням викладеного відмова у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправною.

Також, з урахуванням викладеного є необґрунтованою інформація в Єдиному реєстрі податкових накладних про невідповідність місцезнаходження позивача з даними Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка підлягає корегуванню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 11 КАС України встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням положень даної норми, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача, які вказані вище.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному обсязі 30.04.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль - мережі»: №3 від 24.01.2012р.; №2 від 06.02.2012р.; №4 від 15.02.2012р.; №5 від 20.02.2012р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов'язати Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби скорегувати (вилучити) інформацію у Єдиному реєстрі податкових накладних про невідповідність місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль - мережі» з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

4. Зобов'язати Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль - мережі»: №3 від 24.01.2012р.; №2 від 06.02.2012р.; №4 від 15.02.2012р.; №5 від 20.02.2012р.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль - мережі» 32,19грн. судового збору, шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.