РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача  Залєвська А.А. -  представник за довіреністю № 1  від 09.01.2008 року;

Від відповідача  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  «Новий друк»до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 10200,00 грн. заборгованості згідно договору № 68 від 08.02.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2008 р. порушено провадження у справі № 37/197, розгляд справи було призначено на 26.05.2008 року о 17-00.

Представники сторін в судове засідання 26.05.2008 року не з'явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2008 року № 37/197 не виконали, проте позивач на адресу Господарського суду міста Києва надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2008 р., розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 09.06.2008 року зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 10200,00 грн. заборгованості за отриманий товар, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання 09.06.2008 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/197 від 26.05.2008 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.06.2008 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, - 

                                               ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий друк»(далі -виконавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (далі -замовник) був укладений договір на виготовлення друкованої продукції  № 68 (далі -договір), відповідно до умов якого виконавець прийняв на себе зобов'язання по виготовленню друкованої продукції та передачі останньої у власність замовника згідно  його  замовлення. Замовник же, в свою чергу, зобов'язувся розрахуватися за вказану продукцію у відповідності до умов договору.

Розділом  2 договору встановлено, що вартість та ціна продукції викладається в додаткових угодах до даного договору, а за умови відсутності додаткових угод, невід'ємною частиною договору є рахунки фактури та накладні.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.5 договору умови платежів і порядок взаєморозрахунків визначаються додатковими угодами та рахунками-фактурами. Несплата рахунків у вказані в них строки свідчить про односторонню відмову від виконання взятих зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач згідно накладної № 4677 від 02.11.2007р. виготовив та передав відповідачу 4850 примірників друкованої продукції -«Комп'ютерна газета»на суму 14200,00 грн., а відповідач отримав такий товар, що підтверджується довіреністю ЯЛШ № 013175 від 02.11.2007р.

Сторони узгодили, що датою оплати по даному договору вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця (п.3.4 договору).

Позивач зазначає, що  відповідач в порушення умов договору, взяті на себе зобов'язання по оплаті товару повністю не виконав, перерахувавши на рахунок позивача лише 4000,00 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 102000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

З наданих позивачем доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, проте відповідач підписав акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого вбачається, що станом на 20.05.2008 року за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 10200,00 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що умови  договору № 68 від 08.02.2007 року свідчать про те, що він є змішаним  договором, оскільки містить елементи договору підряду та поставки.

Враховуючи те, що відповідачем не було виконано у повному об'ємі  зобов'язання покладені на нього договором щодо розрахунку за поставлений позивачем товар, то до цієї частини зобов'язань суд застосовує відповідні положення цивільного  законодавства, які регулюють правовідносини між сторонами в цій сфері.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що в договорі сторони погодили строк виконання зобов'язання. Зокрема відповідно до п. 3.1, 3.5 договору визначено, що умови платежів і порядок взаєморозрахунків визначаються додатковими угодами та рахунками -фактури, несплата рахунків у вказані в них строки свідчить про односторонню відмову від виконання взятих на себе обов'язків по даному договору.

02.11.2007 року позивач виставив відповідачу рахунок № 4663 на суму 14200,00 грн. зі строком оплати протягом 1 банківського дня, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, сплатив лише 4000,00 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 10200,00 грн.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач, в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував,  та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк», щодо стягнення з відповідача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 суми у розмірі 10200,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 712, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-        

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1  (АДРЕСА_1  код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код 22891092) 10200 (десять тисяч  двісті) грн. 00 коп. - основний борг,  102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.  00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 15.07.2008 року