Справа № 588/526/13-к

1-кп/583/118/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2013 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі колегії суддів:

головуючого-судді - Кудіна А.М.

суддів: - Ільченко В.М.

- Білера П.П.,

З участю секретаря с/з - Якубович В.В.

Прокурора - Мірошниченко О.Д., Козловського Б.В.

Потерпілої - ОСОБА_4

Захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200270000131 від 16.02.2013 р., по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Станова, Тростянецького району Сумської області, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, в останнє 09.07.2009 р. за вироком Тростянецького районного суду Сумської області за ч.2 ст. 187, ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі; 04.09.2012 р. звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю міри покарання, -

за ч. 3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2013 року близько 17-00 год. обвинувачений ОСОБА_6, будучи особою, раніше судимою за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, судимість за який не знята і не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став, і з метою заволодіння чужим майном проник до будинку АДРЕСА_2, що належить потерпілій ОСОБА_4 Побачивши в одній з кімнат будинку потерпілу, обвинувачений ОСОБА_6 з метою заволодіти належними їй грошовими коштами, вчинив на неї напад, нанісши потерпілій ОСОБА_4 кілька ударів кулаком по голові, вимагаючи у неї передати йому грошові кошти. Потерпіла, під приводом особистих природних потреб, вийшла з будинку, однак обвинувачений, застосовуючи силу, зупинив останню та повалив її на землю на подвір'ї господарства. При цьому потерпіла ОСОБА_4 стала кричати про допомогу, а ОСОБА_6, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, перекрив долонею руки ніс та ротову порожнину потерпілої, щоб вона не звала на допомогу. В подальшому, на крик потерпілої до її домоволодіння підійшов сусід ОСОБА_7, який почав прохати припинити протиправні дії, після чого обвинувачений покинув потерпілу, залишив місце пригоди та зник у невідомому напрямку. В результаті насильницьких дій обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в області потилиці справа, синця на слизовій оболонці верхньої губи справа, що кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину визнав частково, неодноразово змінював свої покази та пояснив, що 16.02.2013 року близько 17-00 год. він разом із своєю знайомою ОСОБА_8 проходив біля домоволодіння АДРЕСА_2, де проживає потерпіла ОСОБА_4 Він вирішив зайти в її домоволодіння, щоб попрохати в потерпілої сірники, при цьому ОСОБА_8 залишилася чекати не вулиці. Зайшовши до будинку, він попрохав у потерпілої сірники та запитав, чи не може вона йому позичити 20 грн., на що потерпіла відповіла, що грошей у неї немає та почала говорити, що їй потрібно на вулиці закрити курей. Він ніяких насильницьких дій щодо потерпілої не застосовував. Можливо, не випускав її з хати, але, коли потерпіла вийшла з хати, він вийшов за нею. В подальшому він вийшов з подвір'я та з своєю знайомою ОСОБА_8 пішов у своїх справах. Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що він потерпілу не бив, але вважає, що в його діях може бути склад злочину, передбачений ст. 296 ч.1 КК України, тобто хуліганство, але які конкретні хуліганські дії він вчинив-пояснити не може. Крім того, зазначив, що відносно нього працівниками Тростянецького МРВ УМВС України на досудовому розслідуванні здійснювався тиск з метою визнання ним вини у вчиненні розбою, але офіційну заяву до прокуратури він писати відмовився, вказавши, що розуміє, що це не можливо довести.

Хоча обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину визнав частково, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що 16.02.2013 р. вона знаходилася в своєму будинку АДРЕСА_2. Близько 17-00 год. вона помітила в одній з кімнат будинку обвинуваченого ОСОБА_6, який став вимагати у неї гроші, а потім вдарив її по голові та закрив двері на защіпку, щоб не випустити її з будинку. Вона прохала його випустити її з будинку під приводом особистих природних потреб, а також, щоб закрити курей, але ОСОБА_6 сказав, щоб вона природні потреби справляла прямо в будинку. Однак пізніше їй вдалося вийти з будинку і на подвір'ї вона почала звати на допомогу, кричала: «Рятуйте!». Але обвинувачений звалив її на землю та почав закривати її ніс та рот долонею та душив, щоб вона не кричала. Однак, почувши сусіда ОСОБА_7, ОСОБА_6 кинув її та городами почав тікати. Вона дуже злякалася, до неї підійшли ОСОБА_7, а пізніше - ОСОБА_9, яка за нею доглядає, працівник міліції ОСОБА_10, ОСОБА_11 , яким вона розповіла, що з нею трапилося. Прохала обвинуваченого засудити до позбавлення волі.

Показами свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні пояснила, що останніх вісім років вона доглядає як соціальний працівник за потерпілою ОСОБА_4, вважає її такою, що здатна усвідомлювати свої дії та події, які відбуваються. 16.02.2013 р. до неї на мобільний телефон зателефонували та повідомили, щоб вона негайно йшла до ОСОБА_4, оскільки там хотіли пограбувати потерпілу. Вона кинула всі свої справи і відразу ж пішла до ОСОБА_4, яка стояла біля хвіртки в схвильованому стані і розповіла їй, що на неї напав ОСОБА_6, який вимагав у неї гроші, бив та душив, і, якби не сусід, який прийшов на допомогу, невідомо, чим би це все закінчилося. Про те, що сталося, відразу повідомили в міліцію.

Показами свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що він проживає по сусідству з потерпілою ОСОБА_4 по АДРЕСА_3. 16.002.2013 р. близько 17-00 год. Він повертався від своїх знайомих додому і, проходячи повз подвір'я потерпілої, почув, що хтось кричить про допомогу. Коли підійшов ближче до подвір'я, то побачив, що потерпіла лежить на землі, а над нею схилився обвинувачений ОСОБА_6 і долонею закриває їй обличчя. Він відразу ж крикнув обвинуваченому, щоб він припинив це робити, після чого ОСОБА_6 кинув потерпілу та огородами став тікати.

Показами свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_3 по сусідству з потерпілою 16.02.2013 р. близько 17-00 год. Вона вийшла на подвір'я і побачила, що до неї наближається ОСОБА_7 і чомусь її кличе. Коли вона до нього підійшла ближче, то побачила, як потерпіла ОСОБА_4 вся схвильована виходила до хвіртки, на ній все трусилося, і від потерпілої вона дізналася, що на неї напав чоловік, який бив її і вимагав у неї гроші. Коли вони розмовляли біля домоволодіння потерпілої, вона побачила, як на значній відстані від них якийсь чоловік вийшов на провулок та пішов геть. Він був середнього зросту, у одязі темного кольору та в темному капелюсі.

Показами свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що він працює дільничним інспектором в с. Білка, Тростянецького району Сумської області, вже тривалий час знає ОСОБА_6, який постійно пиячить, ніде не працює та скоює адміністративні правопорушення. Він особисто на нього неодноразово складав протоколи про адміністративні правопорушення. Характеризує його негативно як особистість. 16.02.2013 р. близько 17-00 год. йому повідомили, що відносно ОСОБА_4 було вчинено розбійний напад з метою заволодіння її майном. Через деякий час він прибув на місце пригоди в АДРЕСА_2, де йому повідомили, що невідомий чоловік, як пізніше з'ясувалося це був ОСОБА_6, зайшов до будинку потерпілої, вимагав у неї гроші та заподіяв їй тілесні ушкодження.

Показами неповнолітнього свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні в присутності педагога ОСОБА_13, пояснив, що він проживає недалеко від потерпілої ОСОБА_4 16.02.2013 р. близько 17-00 год. він їхав до магазину по хліб і побачив, як з одного з господарств вибігла потерпіла і почала кричати: «Спасіть, душать!». До потерпілої відразу ж підбіг дід ОСОБА_7 (ОСОБА_7), якому вона говорила, що її хтось душив та вимагав гроші. Він не велосипеді поїхав далі та побачив, що через декілька дворів вийшов якийсь невідомий чоловік, який кудись побіг. Він був у одязі темного кольору.

Показами свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні пояснила, що добре знайома з обвинуваченим ОСОБА_6 і деякий незначний проміжок часу з ним разом співмешкала. Але, приблизно з початку лютого 2013 року вона взагалі не спілкувалася з обвинуваченим, 16.02.2013 р. з ним взагалі не зустрічалася та чому він вказує, що вона була разом з ним в той день, пояснити не може. Про скоєний напад на потерпілу вона дізналася пізніше від односельців.

Протоколом слідчого експерименту від 26.02.2013 р. з фототаблицями, за участю потерпілої ОСОБА_4, в якому зафіксовано пояснення потерпілої, що відповідають її показам, даним нею в судовому засіданні.

Протоколом слідчого експерименту від 26.02.2013 р. з фото таблицями за участю свідка ОСОБА_7, в якому зафіксовано його пояснення, що відповідають показам, даними ним в судовому засіданні.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20.02.2013 р. з фототаблицею, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 вказала на обвинуваченого ОСОБА_6 як на особу, яка 16.02.2013 р. вимагала у неї гроші, при цьому бив та душив.

Висновком судово-медичної експертизи №31 від 18.02.2013 р., згідно якого у потерпілої ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми в області потилиці справа, синця на слизовій оболонці верхньої губи справа, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Актом стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 13.03.2013 р. №16/8633, згідно якого вбачається, що ОСОБА_6 не страждає на хронічне душевне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад душевної діяльності, або інший хворобливий стан, і не страждав на такий в період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення. Він здатний усвідомлювати свої дії, керувати ними і не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ч.3 ст. 187 КК України, так як він вчинив розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений повторно, поєднаний із проникненням у житло.

Доводи обвинуваченого про те, що він не скоював розбою по відношенню до потерпілої ОСОБА_4, суд розцінює як його спосіб захисту від обвинувачення та спробу зменшити відповідальність за вчинене. Такі його доводи спростовуються дослідженими і перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме: поясненнями потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_8, свідка ОСОБА_7

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше судимий, судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, на обліку у псих - та наркодиспансері не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, неодружений.

До обтяжуючих покарання обставин суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, так як таке покарання необхідне для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат по справі немає.

Речових доказів по справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому за цим законом покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з 20.02.2013 р.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судових витрат по справі немає.

Речових доказів по справі немає.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а для засудженого ОСОБА_6, - в цей же строк з дня отримання ним копії вироку.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий суддя: А.М.Кудін

Судді: В.М.Ільченко

П.П.Білера