2/0525/1110/12

2-4082/11

Провадження № 2/0525/1110/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року Кіровський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Іванова О.Г.,

при секретарі - Сорока Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя.

В обґрунтування своїх вимоги посилається на наступне.

Позивачка уклала шлюб з Відповідачем ОСОБА_2, який було зареєстровано 19.02.2005 року відділом РАЦС Будьоннівського районного управління юстиції, актовий запис № 38. Від шлюбу сторони мають доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюбні відносини між позивачкою та відповідачем були фактично припинені з січня 2010 року. Шлюб було розірвано 15.06.2010 р. , про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу (актовий запис № 142).

Згоди щодо розподілу спільного майна між сторонами не досягнуто. Шлюбний договір не укладався.

Проживаючи однією сім'єю сторони мали спільний бюджет, вели спільне господарство. Протягом шлюбу, а саме, 25 червня 2007 року вони придбали за договором купівлі-продажу № 25/26/02 від 25.06.2007р. автомобіль марки DAEWOO, модель FSO LANOS TF69Y, тип ТЗ- легковий седан, колір синій, 2007 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 2-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 26 червня 2007 року, у зв'язку з чим було укладено кредитний договір №S11-00000000004745 від 02.07.2007р. з ТОВ УніКредит Банк.

Загальна вартість автомобілю складає 47 935,00 гривень.

Частина вартості автомобілю була нами сплачена у період знаходження у шлюбі з 25.06.2007 року по 01.01. 2010, а саме :

- Аванс 23.06.2007 р. - 7 200,00 грн.

- Страховий внесок - 2 430,00 грн.

- Поточні виплати за кредитним договором (02.07.2007р. - 450,00 грн.; 01.08.2007р. - 947,00 грн.; 30.08.2007р. - 947,00 грн.; 28.09.2007р.- 1 000,00 грн.; та по 01.01.2010 р. щомісяця по 947,00 грн.)

Загальна сума, сплачена за автомобіль у період знаходження у шлюбі складає -37 543,00 грн.

Зазначений автомобіль по теперішній час знаходиться у користуванні відповідача у зв'язку з чим, починаючи з 01.01.2010 року усі поточні виплати на погашення суми заборгованості за кредитним договором він здійснює самостійно.

Виходячи з наведеного, автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя та частки кожного з них складають по 1/2. Вважає,що автомобіль є неподільною річчю та його треба залишити у власності відповідача. Також вважає, що я має право претендувати на 50 % сплаченої у період шлюбу вартості автомобіля. Відповідач не визнає право спільної сумісної власності на автомобіль та відмовляється у досудовому порядку виплати грошову компенсацію у вигляді 1/2 частини сплачених грошових коштів за легковий автомобіль, яка складає 18 772,00 грн.

За таких обставин, позивачка просить суд розподілити спільне сумісне майно - легковий автомобіль , седан синього кольору, 2007 року випуску , марки DAEWOO, модель FSO LANOS TF69Y, реєстраційний номер: НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 2-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 26 червня 2007 року, виділивши цей автомобіль ОСОБА_2, та стягнути з ОСОБА_2 на її користь ? частину вартості автомобіля в сумі 18 772,00 гривень, а також судові витрати.

Позивачка в судове засідання з'явилася, позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позов не визнав, надав до суду заперечення, відповідно до яких 25.06.2007 року відповідно до Договору купівлі-продажу автомобіля № 25/06/02 від 25.06.2007 року відповідачем було придбано автомобіль Ланос марки ТF69У125 № кузову НОМЕР_2 колір 20 номер НОМЕР_1, 23.06.2007 року було сплачено аванс у сумі 15,2%, тобто 7 200,00 грн., а решта 84,8% вартості автомобіля повинно бути сплачено за рахунок кредиту УніКредит Банк.

Частиною 2 ст. 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання судом підтверджується відповідним рішенням суду. Позивачем надано до позовної заяви лише копію свідоцтва про розірвання шлюбу від 15.06.2010 року.

Відповідно до вимог ст. 57 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, але на кошти одного з них, належить йому особисто.

Відповідач самостійно сплачував весь час грошові кошти за придбаний автомобіль.

Як зазначає сама ОСОБА_1 у своїй позовній заяві про розірвання шлюбу та стягнення аліментів від 18.05.2009 року, з відповідачем вона проживала спільно до 01.01.2009 року, з того ж часу спільне господарство не ведеться. Спору та поділу майна не існує.

Проте у своїй позовній заяві про розподіл спільного сумісного майна від 05.12.2011 року позивач неправдиво вказує, що шлюбні відносини з відповідачем були припинені з січня 2010 року, хоча позовна заява про розірвання шлюбу та стягнення аліментів була підписана та подана до суду ще 18.05.2009 року.

Відповідно до позовної заяви позивач навіть не знає яку суму сплачував відповідач за придбаний автомобіль після 28.09.2007 року та не додала до позовної заяви відповідні документи про сплату грошових коштів за придбаний автомобіль.

Крім того, придбаний відповідачем автомобіль в період браку використовувався в інтересах подружжя, відповідач обслуговував, провадив ремонт автомобіля та інш. Тому не можливо ставити питання про стягнення грошових коштів, за які його було придбано.

Таким чином, відповідач вважає суму, що просить стягнути з відповідача необґрунтованою та не доведеною, позовна заява позивача є безпідставною.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивачка перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 19.02.2005 року, який було розірвано 15.06.2010 р. , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, виданого Відділом реєстрацій актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції 15.06.2010 року.

Під час шлюбу, 25.06.2007 року ОСОБА_2 був придбаний автомобіль марки DAEWOO, модель FSO LANOS TF69Y, тип ТЗ- легковий седан, колір синій, 2007 року випуску, у зв'язку з чим було укладено договір застави №S11-00000000004745 від 02.07.2007р. з ТОВ УніКредит Банк.

Як вбачається з рахунку-фактури, загальна вартість автомобіля складає 47 935,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 60, ст. 70 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловіку на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором.

Отже, за загальним правилом майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 21.12.2007, № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд застосовує положення частин 4,5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не згоден з сумою грошової компенсації своєї частки у спірному майні та не вніс відповідну грошову суму на рахунок суду.

Сторони визнають, що поділу в натурі спірний автомобіль не підлягає.

Таким чином, автомобіль, який перебуває у спільній сумісній власності сторін, не може бути розподілений в натурі.

Відповідно до абзацу третього пункту 25 постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" задоволення позову щодо поділу майна подружжя з присудженням другому з подружжя грошової компенсації можливе лише за умови попереднього внесення позивачем відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. При цьому, якщо поділ стосується неподільної речі, а жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Таким чином, враховуючи, що спірний автомобіль є неподільною річчю, за відсутності згоди відповідача на присудження грошової компенсації та невнесення ним відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, суд вважає необхідним визначити ідеальні частки подружжя по 1/2 частки за кожним та залишити автомобіль у спільній частковій власності позивача та відповідача .

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 60, 61,68, 69, 70,71 Сімейного Кодексу України, Постановою від 21.12.2007 року N 11 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ|розв'язав|:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати, що автомобіль марки DAEWOO, модель FSO LANOS TF69Y, тип ТЗ- легковий седан, колір синій, 2007 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 2-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 26 червня 2007 року , є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ідеальна частка кожного з них складає по 1/2 частині.

Автомобіль марки DAEWOO, модель FSO LANOS TF69Y, тип ТЗ- легковий седан, колір синій, 2007 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 2-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 26 червня 2007 року, залишити у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реального поділу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: