ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа № 5010/717/2012-18/35

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Спеціальне конструкторське

бюро "Орізон" та Відкритого акціонерного товариства "РОДОН", м.Івано-Франківськ, б/н від 01.03.13

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.12

у справі № 5010/717/2012-18/35

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м.Київ

до відповідача 1: Дочірнього підприємства "Спеціальне конструкторське бюро

"Орізон", м.Івано-Франківськ

до відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства "РОДОН", м. Івано-Франківськ

про стягнення з відповідача-1 заборгованості за Кредитним договором № 30/08/14-КЕМУ від 19.06.08 в загальній сумі 18 050 816, 76 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 19.06.08 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачку А.А, зареєстрованим в реєстрі за №3078

за участю представників:

від позивача : Коробчук О.О.;

від відповідачів: Сохан В.Є.;

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2012 року у справі №5010/717/2012-18/35 (суддя Гриняк Б.П.) позов задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Орізон" на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" заборгованість за Кредитним договором №30/08/14- KLMV від 19.06.2008 в загальній сумі 18 050 816,76 грн., з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів 1443368,32 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (799,25 гривень за 100 доларів США) становить 11536121,30 гривень та 32465,00 Євро, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (994,1072 гривень за 100 Євро) становить 322736,90 гривень; прострочена заборгованість за процентами в сумі 737561,58 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (799,25 гривень за 100 доларів США) становить 5894960,93 гривень та 16589,55 Євро, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (994,1072 гривень за 100 Євро) становить 164917,91 гривень; пеня за простроченим кредитом та процентами в сумі 16075,72 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (799,25 гривень за 100 доларів США) становить 128485,20 гривень та 361,58 Євро, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (994,1072 гривень за 100 Євро) становить 3594,51 гривень.

В рахунок погашення заборгованості Дочірнього підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Орізон" перед Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" за Кредитним договором №30/08/14- KLMV від 19.06.2008 в загальній сумі 18 050 816,76 гривень, з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів в сумі 1443368,32 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (799,25 гривень за 100 доларів США) становить 11536121,30 гривень та 32465,00 Євро, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (994,1072 гривень за 100 Євро) становить 322736,90 гривень; прострочена заборгованість за процентами в сумі 737561,58 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (799,25 гривень за 100 доларів США) становить 5894960,93 гривень та 16589,55 Євро, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (994,1072 гривень за 100 Євро) становить 164917,91 гривень; пеня за простроченим кредитом та процентами в сумі 16075,72 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (799,25 гривень за 100 доларів США) становить 128485,20 гривень та 361,58 Євро, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (994,1072 гривень за 100 Євро) становить 3594,51 гривень; - звернуто стягнення на Предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 19.06.2008 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А., зареєстрованим в реєстрі за №3078, а саме: секція №4, яка зазначена в плані земельної ділянки за літерою "А", загальною площею 16182,3 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, що належить Відкритому акціонерному товариству "РОДОН" на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке 25.05.2006 видала Вовчинецька сільська рада на підставі рішення виконавчого комітету №18 від 04.05.2006р.; право власності на яку зареєстроване 25.05.2006 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №14878212 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10750063, виданого Івано-Франківським ОБТІ, номер запису 2425 в книзі 22в. Встановлено спосіб реалізації Предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, визначеною у виконавчому провадженні суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Відповідачі - дочірнє підприємство "Спеціальне конструкторське бюро "Орізон" та Відкрите акціонерне товариство "РОДОН" не погоджуючись із прийнятим рішенням подали апеляційну скаргу, в якій, зокрема, просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначають, зокрема, що зобов'язання відповідачів перед позивачем за своєю правовою природою носять відмінний характер, оскільки, засновані на різних підставах виникнення (кредитний договір та іпотечний договір), що унеможливлює об'єднання вимог до обох відповідачів в одній позовній заяві. Поряд з цим, стверджують, що в результаті прийняття судом оскаржуваного рішення відбувається подвійне стягнення заборгованості в сумі 18 050 816,76 гривень (18 050 816,76 х 2 = 36 101 633, 52) на підставі виданих судом наказів.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" заперечуючи доводи апеляційної скарги, у відзиві на неї зазначає, що вимоги, викладені в позовній заяві до обох відповідачів випливають із одного грошового зобов'язання - кредитного договору №30/08/14-KLMV від 19.06.2008р., а тому, порушень щодо об'єднання вимог в одній позовній заяві не вбачає. Крім того, спростовуючи доводи про наявність подвійного стягнення на підставі виданих судом наказів з метою виконання оскаржуваного рішення вказує, що стягнення на майно відповідача-2 звертається в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 за кредитним договором.

Львівський апеляційний господарський суду ухвалою від 21.03.2013 року у справі №5010/7172012-18/35 в складі колегії суддів: Д.Новосад (головуючий), О.Михалюк, Г.Мельник, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 09.04.2013 року у даній справі оголошувалась перерва.

Розпорядженням в.о. голови суду від 23.04.2013 року в склад колегії для розгляду даної справи, замість судді Мельник Г.І., введено суддю Гриців В.М.

З підстав, визначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року розгляд даної справи відкладався.

В судовому засіданні 28.05.2013 року у даній справі оголошувалась перерва.

На підставі розпорядження в. о. керівника апарату суду від 10.06.2013 року №102, призначено повторний автоматичний розподіл справи №5010/717/2012-18/35 за результатами якого дану справу, розподілено судді - доповідачу Юрченку Я.О.

Розпорядженням в.о. голови суду від 12.06.2013 року в склад колегії для розгляду даної справи, введено суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т.

В судовому засіданні 13.06.2013 року у даній справі оголошувалась перерва.

Розпорядженням голови суду від 01.07.2013 року в склад колегії для розгляду даної справи, замість суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т., введено суддів Давид Л.Л. та Данко Л.С.

02.07.2013 року представником відповідачів подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу. З підстав, визначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 року розгляд даної справи відкладався.

23.07.2013р., скаржниками через канцелярію суду було подано клопотання про звільнення їх від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, розглянувши яке, колегією суддів встановлено, що доводи, наведені в поданому клопотанні не можуть розцінюватися як такі, що дають підстави відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення скаржників від сплати судового збору. Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання.

23.07.2013 року в судовому засіданні у даній справі оголошувалась перерва.

В судовому засіданні представники відповідачів підтримали вимоги апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Позивач заперечив доводи апеляційної скарги у зв'язку з їх необґрунтованістю, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, оцінивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2012 року у справі №5010/717/2012-18/35 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено наступне.

19.06.2008р. між Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ", яке з 19.04.2010 року є правонаступником Акціонерного комерційного банку "Форум" (позивач) та Дочірнім підприємством "Спеціальне конструкторське бюро "Орізон" (відповідач-1) укладено Кредитний договір №30/08/14-KLMV (Кредитний договір), згідно умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу-1 кредитні кошти у гривні та доларах США у формі невідновлювальної кредитної лінії для придбання основних засобів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 350 000,00 грн. Відповідач, в свою чергу зобов'язався використовувати кошти за цільовим призначенням та повернути отримані грошові кошти відповідно до умов кредитного договору з кінцевим терміном повернення до 18.06.2009р., зі сплатою процентів в розмірі 23% річних за користування кредитними коштами в гривні та 14% річних за користування кредитними коштами в доларах США.

В силу вимог ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В подальшому до Кредитного договору вносилися зміни та доповнення згідно з Договором №1 від 18.07.2008 про внесення змін до Кредитного договору (відповідно до якого встановлено, що кредитні кошти надаються позичальнику у гривні, доларах США та євро у формі невідновлювальної кредитної лінії для придбання основних засобів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 6110 000,00 гривень), Договором №2 від 12.08.2008 про внесення змін до Кредитного договору (відповідно до якого встановлено, що кредитні кошти надаються Позичальнику у гривні, доларах США та євро у формі невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії для придбання основних засобів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 7 227 000,00 гривень), які є невід'ємною частиною Кредитного договору.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідач-1 зобов'язаний повертати кредитні кошти на відкриті йому позичкові рахунки. А згідно з пп. 2.4, 2.5, 2.6 Кредитного договору, відповідач-1 зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

На виконання договірних зобов'язань, позивач надав відповідачу-1 в період з 25.06.2008 по 13.08.2008р. кредитні кошти в сумі 1 443 368,32 доларів США, що підтверджується меморіальними валютними ордерами: №27630 від 25.06.2008, № 27990 від 25.06.2008, № 777 від 01.07.2008, № 27986 від 23.07.2008, № 30192 від 25.07.2008, № 232 від 01.08.2008, №14032 від 13.08.2008, а також 32 465,00 Євро, що підтверджується меморіальним валютним ордером №55 від 01.08.2008.

Відповідач-1 зобов'язання за кредитним договором в частині повернення кредиту та процентів за його користування не виконав, у зв'язку з чим станом на 01.06.2012р., утворилась заборгованість в сумі 18 050 816,76 грн., з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів1443368,32 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (799,25 гривень за 100 доларів США) становить 11536121,30 гривень та 32465,00 Євро, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (994,1072 гривень за 100 Євро) становить 322736,90 гривень; прострочена заборгованість за процентами в сумі 737561,58 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (799,25 гривень за 100 доларів США) становить 5894960,93 гривень та 16589,55 Євро, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (994,1072 гривень за 100 Євро) становить 164917,91 гривень; пеня за простроченим кредитом та процентами в сумі 16075,72 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (799,25 гривень за 100 доларів США) становить 128485,20 гривень та 361,58 Євро, що згідно з офіційним курсом валют НБУ станом на 31.05.2012 (994,1072 гривень за 100 Євро) становить 3594,51 гривень.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, відповідач-1 сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та /або несплачених процентів за кожен день прострочення.

На підставі наведеної договірної умови, позивачем правомірно нараховано відповідачу-1 пеню за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування в сумі 16075,72 дол. США, що в еквіваленті до гривні становить 128485,20 грн. на умовах, визначених кредитним договором №30/08/14-KLMV від 19.06.2008р.

Таким чином, загальна сума заборгованості за вказаним кредитним договором, складає 18 050 816,76 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню. При цьому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог у вказаному розмірі, оскільки, розрахунок, покладений в основу заявлених позовних вимог у даній справі є обґрунтованим документальними доказами у справі, відповідає нормам чинного законодавства, та скаржниками в суді апеляційної інстанції не спростований.

19 червня 2008р. в забезпечення зобов'язань відповідача-1 за Кредитним договором №30/08/14-KLMV від 19.06.2008р. між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "РОДОН" (надалі - Іпотекодавець, Відповідач-2) укладено Іпотечний договір (з подальшими змінами та доповненнями).

Згідно п. 1.2. Іпотечного договору Іпотекодавець передав в іпотеку позивачу таке нерухоме майно, а саме: - секція №4, яка зазначена в плані земельної ділянки за літерою "А", загальною площею 16182,3 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Вовчинецька, 225, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке 25.05.2006 видала Вовчинецька сільська рада на підставі рішення виконавчого комітету №18 від 04.05.2006р. Право власності на Предмет іпотеки зареєстроване 25.05.2006 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №14878212 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10750063, виданого Івано-Франківським ОБТІ, номер запису 2425 в книзі 22в. Зазначене майно знаходиться на земельній ділянці, яка надана для промислового будівництва, розширення підприємства та розвитку соціальної сфери, що належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право постійного користування землею, що виданий 13.05.1996 та зареєстрований в книзі записів актів на право постійного користування землею за №2.

У зв'язку із посвідченням Іпотечного договору 19.06.2008 приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А. наклав заборону відчуження на Предмет іпотеки, зареєстровану в реєстрі нотаріальних дій за №3079, та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - за реєстраційним №7421245 згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №19240644 від 19.06.2008. Обтяження Предмету іпотеки зареєстроване в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №7421210 згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек №19240626 від 19.06.2008.

Пунктами 2.2, 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3 Іпотечного договору передбачено, що уразі невиконання або неналежного виконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором Позивач вправі задовольнити свої вимоги за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

У зв'язку із порушенням відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором позивач надіслав відповідачу-1 та відповідачу-2 вимоги про виконання порушених зобов'язань за Кредитним договором, а саме: відповідачу-1 - вимоги від 08.05.2009 №921/8.14.4, від 26.05.2010 №2220/8.14.4, від 26.05.2010 №2220-1/8.14.4, від 17.05.2012 №2783/4.1.2; а також відповідачу-2 - вимогу від 08.05.2009 №922/8.14.4, які залишені відповідачами без належного реагування.

Згідно п. 3.4.1 договору іпотеки, у випадку невиконання Основного зобов'язання позивач, має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його реалізації у спосіб визначений цим Договором та чинним законодавством.

Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою, відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України, є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Відповідно до ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для звернення стягнення на належне іпотекодавцю майно в рахунок погашення заборгованості боржника перед іпотекодержателем відповідно до укладеного договору іпотеки.

Перевіривши доводи скаржників про неможливість розгляду в межах одного позовного провадження вимог до відповідача-1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та до відповідача-2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, внаслідок невиконання відповідачем-1 умов кредитного договору, колегія суддів вважає такі безпідставними.

Відповідно до ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Договір іпотеки від 19.06.2008р. був укладений між позивачем та відповідачем-2 з метою забезпечення виконання відповідачем-1 кредитного договору №30/08/14-KLMV від 19.06.2008р. Відтак, виникнення заборгованості за кредитним договором тягне за собою виникнення підстав для звернення стягнення за договором іпотеки.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вірно надав оцінку позовним матеріалам при прийнятті позовної заяви до свого провадження.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Поряд з цим, доводи скаржників про подвійне стягнення заборгованості колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки резолютивна частина рішення містить вказівку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором №30/08/14-KLMV від 19.06.2008р. Таким чином, звернення стягнення на майно відповідача-2 не є окремим заходом відповідальності, що не пов'язаний зі стягненням заборгованості з відповідача-1 за спірним кредитним договором, як про це стверджують скаржники. Викладеним спростовуються також доводи скаржника щодо недоплати позивачем судового збору. Аналогічної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України (постанова від 08.02.2012р. у справі №4/772-55/45).

Окрім того, покликання скаржників щодо видачі місцевим господарським судом двох наказів №1112 та №1113 від 02.11.2012р., не розцінюються колегією суддів як такі, що мають значення для перегляду оскаржуваного рішення, оскільки, правомірність видачі вказаних наказів була предметом оскарження за апеляційною скаргою ДП "СКБ "Орізон", в задоволенні якої судом відмовлено (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року по оскарженню ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2013р. міститься у даній справі - том 3 а.с.69-74).

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржників не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 21.03.2013р. у даній справі скаржникам відстрочено сплату судового збору до винесення судом постанови по даній справі.

Відповідно до п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7, якщо строк, на який судом було відстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може, зокрема, стягнути несплачену суму судового збору при прийнятті судового рішення.

Зважаючи на вказане, судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржників порівну.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги дочірнього підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Орізон" та Відкритого акціонерного товариства "РОДОН", м.Івано-Франківськ, б/н від 01.03.13 відмовити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.12 у справі № 5010/717/2012-18/35 залишити без змін.

3. Стягнути з дочірнього підприємства "Спеціальне конструкторське бюро "Орізон" (ідентифікаційний код: 25569385, місцезнаходження: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Вовчинецька, 225) у доход Державного бюджету України 17 205,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Родон" (ідентифікаційний код: 14313518, місцезнаходження: 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Вовчинецька, 225) у доход Державного бюджету України 17 205,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

7. Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 02.08.2013 року

Головуючий суддя Юрченко Я. О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.