АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

 Іменем України

4 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Славгородської Н.П.,

суддів: Мурлигіної О.Я.,  Базовкіної Т.М. ,  Буренкової К.О.,  Довжук Т.С. ,

розглянувши в судовому засіданні в м.  Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.  Кіровограді (далі - відділення ВД ФСНВ у м.  Кіровограді) про відшкодування моральної шкоди,  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.  Кіровограда від 25 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 4 серпня 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділення ВД ФСНВ у м.  Кіровограді про відшкодування 52400 грн. моральної шкоди на підставі статей 21,  34 Закону України від 23 вересня 1999 р. "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон від 23 вересня 1999 p.).

Позивач зазначав,  що працюючи на підприємстві вугільної промисловості,  під час виконання трудових обов'язків отримав травму лівої руки внаслідок нещасного випадку. У зв'язку з цією травмою вперше йому було встановлено стійку втрату працездатності 26 жовтня 2004 р.

Рішенням Ленінського районного суду м.  Кіровограда від 25 травня 2005 p.,  залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 4 серпня 2005 року,  в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову,  посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Справа  № 33ц-595кс/07                                    Категорія 38

Головуючий у першій інстанції Драний В.В. Доповідач Славгородська Н.П.

2

Заслухавши доповідача,  обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи,  колегія суддів дійшла висновку,  що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню,  а судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Суди встановили,  що ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків отримав травму руки внаслідок нещасного випадку 18 червня 1961 року. Згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) від 26 жовтня 2004 р. йому вперше встановлено стійку втрату професійної працездатності на 20 % унаслідок зазначеного трудового каліцтва.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1,  суди виходили з того,  що нещасний випадок на виробництві стався з ним до набрання чинності Законом від 23 вересня 1999 p.,  а тому його дія в частині відшкодування моральної шкоди на правовідносини сторін не поширюється.

Проте такий висновок суд зробив у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так,  норми статей 1,  15,  21,  28,  34 Закону від 23 вересня 1999 р. передбачають обов'язок Фонду відшкодувати моральну шкоду у разі настання страхового випадку.

Відповідно до  ст.  13 Закону від 23 вересня 1999 р. страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання,  що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин,  зазначених у цьому Законі,  з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Страховий випадок з позивачем настав 26 жовтня 2004 p.,  коли йому вперше було встановлено стійку втрату працездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві,  і з цього часу в нього виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи обсяг фізичних та душевних страждань,  яких зазнав позивач у зв'язку з ушкодженням здоров'я,  тривалістю їх та виходячи із засад розумності,  виваженості та справедливості,  колегія суддів вважає,  що суму страхової виплати за моральну шкоду необхідно визначити в 12000 грн.,  яка підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки суди при вирішенні спору правильно встановили фактичні обставини справи,  але неправильно застосували норми матеріального права,  то відповідно до  ст.  341 ЦПК України судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 335,  341 ЦПК України,  Законом України "Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 p.,  колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області

ВИРІШИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.  Кіровограда від 25 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 4 серпня 2005 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з відділення Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних   випадків   на   виробництві   та   професійних   захворювань   України   у

3

м.  Кіровограді на користь ОСОБА_1   12000 (дванадцять тисяч) грн. моральної шкоди.

Рішення оскарженню не підлягає.