Справа № 11a-742 2007 р.
Головуючий у 1-й інстанції Галыюва А.Ф.
Категорія ст. 29б ч.2 КК України
Доповідач Черства Є.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року жовтня місяця «16» дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Бугрименка В.Г.
Суддів - Черствої Є. О., Делієва О. М.
При секретарі - Кузовко Л.
з участю прокурора - Литвиненка О.О.
захисника - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_1. засудженого ОСОБА_1 на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16 січня 2006 року. -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше судимого:
1. 20.01.2005 року за ч.1 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення воді, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, згідно ст. 76 КК України покладенням на нього відповідних обов'язків, -засуджено за ч.2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20.01.2005 року, і остаточно призначене покарання 3 роки б місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 16.01.2006 року.
2
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, раніше не судимого, -
засуджено за ч.2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 п.п.2, З КК України його звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік і з покладенням обов'язків:
· не виїжджати за мела України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання або навчання.
Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що вони 12 жовтня 2005 року близько 01 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у кафе «Корона», розташованому по вул. Леніна, 107 у смт. Велика Олександрівка Херсонської області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинили бійку, внаслідок чого було порушено нормальну роботу кафе, так як робота кафе була призупинена, було пошкоджено майно кафе, а саме: два столи, дві лавки, картину, табуретку та вагонку, чим завдали потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 1500 грн.
В апеляції адвокат ОСОБА_4 просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, посилаючись на те, що під час розгляду справи судом порушені норми матеріального та процесуального закону. Вважає, що судове слідство проведено неповно й однобічно, висновки суду ґрунтуються на суперечливих доказах, яким не надано належної оцінки.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає, що його засуджено необгрунтовано, він злочину не вчиняв. Стверджує, що справа судом розглянута не об'єктивно й однобічно, на досудовому слідстві під психологічним тиском працівників міліції він обмовив себе у вчиненні злочину, бійки між ним і ОСОБА_2 у кафе не було, обвинувачення ґрунтується на недостовірних доказах. Просить розібратися у справі.
Вирок щодо засудженого ОСОБА_2 не оскаржувався.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора про залишення вироку без змін, адвоката який просив задовольнити апеляції, останнє слово засудженого ОСОБА_1, в якому він просив виправдати його, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають із слідуючих підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що він не причетний до вчинення хуліганських дій, а також; доводи захисника про
3
відсутність у його діях складу злочину, є безпідставними і спростовуються наступними доказами.
Сам засуджений ОСОБА_1, як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні повністю визнав себе винним і показав, що 11.10.2005 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час святкування проводів в армію ОСОБА_10 у кафе «Корона», між ним і ОСОБА_2 виникла суперечка, яка переросла в бійку, у ході якої ними було пошкоджено майно у приміщенні кафе. В результаті цього бармен виключила музику та вивела його з кафе.
Аналогічні показання дав засуджений ОСОБА_2
Крім показань ОСОБА_1 його винуватість підтверджується слідуючими доказами.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчинили бійку у приміщенні кафе, в ході якої ними було пошкоджено майно. В результаті цього робота у кафе була тимчасово призупинена.
Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що бармен кафе вивела на вулицю ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Потерпіла ОСОБА_3 (власник кафе «Корона») показала, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчинили бійку у кафе, і ними було пошкоджено майно на суму 1500 грн.
Даними протоколу огляду місця події підтверджено, що у кафе «Корона» було пошкоджене майно, а саме: два столи, дві лавки, картина, табуретка та вагонка.
Аналіз наведених доказів свідчить про те, що ОСОБА_1, знаходячись у кафе в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із хуліганських мотивів, групою осіб, вчинив хуліганські дії - бійку в приміщенні кафе, внаслідок чого було пошкоджене майно, порушено нормальну роботу кафе, яка тимчасово була призупинена.
Доводи апеляцій про те, що висновки суду ґрунтуються на суперечливих і недостовірних доказах, спростовуються сукупністю вищевикладених доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумніву у їх достовірності.
Давши належну оцінку зібраним доказам у їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. ст. 296 КК України.
Що стосується доводів засудженого про те, що у ході досудового слідстві він обмовив себе у вчиненні цього злочину через застосовування до нього недозволених методів ведення слідства, зазначених ним в апеляції, то колегія суддів, дослідивши матеріали перевірки цієї заяви ОСОБА_1 вважає їх надуманими і розцінює як його бажання уникнути відповідальності за вчинений злочин.
За дорученням апеляційного суду відповідна заява ОСОБА_1 перевірялася прокуратурою Великоолександрівського району Херсонської області, і не знайшла свого підтвердження. Крім того, як убачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві і в судовому засіданні заяв із цього приводу від ОСОБА_1 не надходило.
4
Необгрунтованими є доводи апеляцій про однобічність і неповноту судового слідства. Як вбачається з матеріалів справи, органом досудового слідства й судом вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин, що могли мати значення для справи. Ніяких клопотань про доповнення судового слідства засуджений і його захисник не заявляли.
Також під час досудового й судового слідства не було допущено порушень кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений.
Покарання ОСОБА_1 на думку колегії суддів, призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Враховано те, що протягом іспитового строку ним вчинено новий злочин.
Підстав для скасування вироку, як про це вказано в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Таким чином, вирок щодо ОСОБА_1 має бути залишений без зміни.
Керуючись СТ. СТ. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції захисника ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_1 -залишити без задоволення, а вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.