ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2013 р. о 10:25 Справа №801/6080/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кириченко Д.А., за участі представника позивача - Сеїтяг’яєва Е.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Євпаторійської міської ради до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання протиправними дій та скасування декларації

Суть спору: Євпаторійська міська рада (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК (далі - відповідач) (з урахуванням уточнення позовних вимог) про визнання протиправними дій щодо реєстрації Декларації за №КР 142130360474 від 05.02.2013 року про готовність об'єкта-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації та зобов'язання анулювати реєстрацію Декларації за №КР 142130360474 від 05.02.2013 року про готовність об'єкта-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації, поданої ОСОБА_2.

Позов мотивовано тим, що відповідачем було зареєстровано декларацію за №КР 142130360474 від 05.02.2013 року про готовність об'єкта-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації, поданої ОСОБА_2 в порушення вимог діючого законодавства України, оскільки на час її реєстрації строк, на який між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, сплив, дозволи на виконання будівельних робіт у ОСОБА_2 відсутні.

Ухвалами суду від 10.06.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 (далі - третя особа).

Ухвалою суду від 29.07.2013 року відмовлено у задоволенні клопотання Євпаторійської міської ради про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони державному реєстратору Реєстраційної служби Євпаторійського міського управління юстиції в АР Крим здійснювати реєстраційні дії по реєстрації права власності з видачею свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості - магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі зареєстрованої Інспекцією ДАБК в АР Крим Декларації №КР 1421303600474 від 05.02.2013 року про готовність об'єкта до експлуатації ОСОБА_2.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення по суті спору. Зазначив, що реєстрація готовності зазначеного об`єкта до експлуатації здійснена відповідачем всупереч норм чинного законодавства.

В судовому засіданні, призначеному на 11.07.2013 року представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, пояснив, що декларація, на яку посилається позивач, була подана у повній відповідності до встановлених законодавством норм, тому дії відповідача щодо її реєстрації вчинено у повній відповідності до встановлених вимог.

У судове засідання, призначене на 29.07.2013 року представник відповідача, не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, жодних клопотань суду на надав.

У судові засідання, призначені на 01.07.2013 року, 11.07.2013 року, 25.07.2013 року третя особа не з'явилась, явку свого представника не забезпечила, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи; 11.07.2013 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, жодних пояснень, заперечень до суду находило.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 19.11.2007 року №317 (далі - положення про інспекції) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) є територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Держархбудінспекція), входять до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй.

Отже, Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 13.02.2008 року між Євпаторійською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 63,00 кв.м, кадастровий номер №0110900000:01:035:0028 за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташовано торговельний павільйон. Предметом цього договору є наступне: «орендодавець на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 28.12.2007 року №5-27/40 передає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель. Договір було укладено строком до 14.02.2013 року (а.с.8-10).

Згідно пунктів 12 - 14 договору, земельна ділянка передається в оренду для тимчасового розташування магазину із збірно-розбірною конструкцією; цільове призначення земельної ділянки - комерційне; умови збереження стану об'єкта оренди: дотримання екологічної безпеки землекористування, вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, збереження якості земельної ділянки, забезпечення особливого режиму використання земель, збереження геодезичних знаків.

Також судом встановлено, що департаментом розвитку території Євпаторійської міської ради 08.01.2013 року надано висновок про неможливість продовження договору оренди земельної ділянки загальною площею 63,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_2; рішенням Євпаторійської міської ради від 25.01.2013 року №6-37/31 ОСОБА_2 відмовлено у поновленні договору оренди зазначеної вище земельної ділянки (а.с.19-21).

У грудні 2012 року КРПБРТІ м.Євпаторії надало висновок про присвоєння нової потової адреси, зокрема, про рекомендацію присвоїти об'єкту нерухомого майна - магазину літ. «А» загальною площею 48,00 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 63,00 кв.м. у АДРЕСА_2 адресу: АДРЕСА_1 (а.с.18).

20.02.2013 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про присвоєння вказаному вище об'єкту нерухомості - магазину літ. «А» загальною площею 48,00 кв.м. адреси: АДРЕСА_2 а (а.с.12).

Разом з заявою було надано Декларацію про готовність об'єкта - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації, зареєстровану Інспекцією ДАБК в АР Крим за №КР 142130360474 від 05.02.2013 року, замовником якої є ОСОБА_2 (а.с.13-17).

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

З умов договору вбачається, що: на земельні ділянці знаходиться торгівельний павільйон; умови, які прямо забороняли орендареві зводити на земельній ділянці капітальні будівлі, в договорі відсутні. Також суд звертає увагу на те, що умови договору фактично визначались орендодавцем, орендар лише приєднувався до цих умов шляхом їх підписання, тому орендодавець - Євпаторійська міська рада не була позбавлена можливості включити відповідно умови до договору оренди земельної ділянки, однак цим правом не скористалась.

Відповідно до п.ґ) ст.95 Земельного кодексу України N2768-III від 25.10.2001 року землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038 від 17.02.2011 року (далі - Закон №3038 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне правило передбачено й нормами п.2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року (із змінами та доповненнями, далі - Порядок №461).

З матеріалів справи вбачається, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації подана замовником - ОСОБА_2 05.02.2013 року стосовно об'єкта II категорій складності: «магазин, АР Крим, АДРЕСА_1» (а.с.13-15).

Відповідно до ч.4,5 ст.39 Закон №3038 прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Відомості щодо зареєстрованих декларацій та виданих сертифікатів вносяться до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів (п.16 Порядку №461).

Відповідно до п.п.17,18,19,20,21 Порядку №461 реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1. У разі подання декларації до дозвільного центру він передає її Інспекції не пізніше наступного робочого дня. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Відповідно до ч.6 ст.39 Закону №3038, в редакції, чинній на час спірних правовідносин, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Судом встановлено, що вищезазначена декларація зареєстрована Інспекцією ДАБК в АР Крим 05.02.2013 року за №КР 142130360474 (а.с.13).

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач має перевіряти повноту даних, вказаних в декларації, зазначає про не здійснення інспекцією перевірки даних у декларації, поданій ОСОБА_2, а саме відомостей, вказаних у п.10 щодо наявності дозволу на виконання будівельних робіт від 29.04.2004 року №90, тоді як договір між Євпаторійською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 оренди земельної ділянки укладено лише 13.02.2008 року.

Однак, суд вважає такі посилання позивача помилковими.

У цьому випадку суд звертає увагу позивача, що обов'язком Інспекції є перевірка повноти даних, зазначених у декларації, що означає обов'язковість заповнення замовником будівництва зазначених даних у відповідних строках, стовбцях, наявність підписів, таке інше.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації затверджена Порядком №461 та є Додатком №1 до нього.

Після детального дослідження доданої позивачем копії спірної Декларації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в АР Крим 05.02.2013 року за №КР 142130360474 суд дійшов висновку про її відповідність формі, затвердженій Порядком №461, декларація про готовність об'єкта до експлуатації була оформлена належним чином, в ній наведена вся передбачена її реквізитами інформація, що стало підставою для її реєстрації.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, а також відсутність підстав для повернення декларації, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо реєстрації Декларації за №КР 142130360474 від 05.02.2013 року про готовність об'єкта-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації вчинені відповідно до діючих на час звернення та проведення такої реєстрації законодавчих норм, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у тому числі Закону №3038 та Порядку №461.

Доводи позивача щодо відсутності у замовника права власності чи користування на земельну ділянку спростовуються матеріалами справи, зокрема, договором між позивачем та ОСОБА_2 від 13.02.2008 року, чинним на час реєстрації декларації (05.02.2013 року).

Обґрунтування позовних вимог відсутністю у замовника права власності чи користування на земельну ділянку на час розгляду справи в суді, відсутністю архітектурно-планувальних завдань чи містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за вказаною адресою, недостовірністю вказаної у декларації інформації не може братися судом до уваги, як такі, що не стосуються правомірності дій відповідача по «реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації».

Щодо посилання позивача на неправомірність здійснених забудовником будівельних робіт, суд зазначає, що відповідно до Порядку №461 під час розгляду та вирішення питання про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації відповідач не уповноважений здійснювати перевірку фактично виконаних будівельних робіт, результати яких декларуються.

Згідно з ч.1-2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку що суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що діяв у межах Закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

Отже, підстави для зобов'язання відповідача щодо анулювання реєстрації Декларації №КР 142130360474 від 05.02.2013 року про готовність об'єкта-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до експлуатації, ОСОБА_2, відсутні.

Також, суд звертає увагу на те, що Євпаторійською міською радою адміністративний позов заявлений із посиланням на статтю 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтю 12 Земельного кодексу України із вказівкою на те, що будівництво капітальної споруди на вказаній земельній ділянці та прийняття його в експлуатації порушує право комунальної власності на земельну ділянку.

Однак, оскільки відносини між Євпаторійською міською радою та ФОП ОСОБА_2 були опосередковані договором оренди земельної ділянки, захист права власності на земельну ділянку повинен відбуватись у належній спосіб, з урахуванням положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Зокрема, якщо позивач вважає, що ОП ОСОБА_2 об'єкт нерухомого майна зведений в порушення умов договору оренди, позивач не позбавлений права вимагати звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єкту, в тої час як вимоги до органу архітектурно-будівельного контролю не є належним способом захисту його прав.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та, як наслідок, необхідність відмови у їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

В судовому засіданні 29.07.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі буде складено 02.08.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.