РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом           Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва    До                     Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕЛДАН ”

Третя особа  Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація     

Про                      скасування (припинення) державної реєстрації                 

                                                                                             Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача           Шейко О.І. держ. под. інсп.-юр.          

від відповідача               Недюха О.І –предст; Левицький В.А –предст.

від третьої особи   не з’явився

Рішення прийняте 26.06.2008 р., оскільки у судовому засіданні 05.06.2008 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування (припинення) підприємницької діяльності відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ “ВЕЛДАН ” 23.01.2008 р. подало до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва декларацію з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, в якій зазначено, що об’єкт оподаткування дорівнює –(- 195 341 грн.)

Як стверджує позивач, зазначене свідчить про те, що у 2007 році товариство працювало збитково в порушення вимог чинного законодавства і зокрема відповідач порушує вимоги п. 2.1 розділу 2 свого Статуту, оскільки здійснює збиткову діяльність і тим самим, порушує норми діючого законодавства.

Позивач, посилаючись на ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” вважає підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством –провадження відповідачем діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.    

Представник відповідача у своєму відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує і просить суд відмовити в позові.   

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд-

ВСТАНОВИВ:   

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕЛДАН ” 31.10.2003р. було зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією.

На податковий облік зазначене товариство взято Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 14.11.2003 р.

Позивач просить суд (скасувати) припинити підприємницьку діяльність відповідача, оскільки останній у декларації з податку на прибуток за 20007 рік зазначив, що об’єкт оподаткування дорівнює –(- 195 341 грн.), що, на думку позивача, є порушенням вимог чинного законодавства так, як ТОВ                       “ВЕЛДАН ” у 2007 році працювало збитково.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закон України, на яку посилається позивач, однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, є провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У ч. 1 ст. 238 вказаного кодексу зазначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Натомість, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України у позивача відсутні докази стосовно порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, а також здійснення відповідачем діяльності, що суперечить установчим документам або здійснення відповідачем діяльності, що заборонена законом.

Суд вважає посилання позивача на ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців“ та на ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” безпідставним.

Відповідач своєчасно подає до позивача декларації з податку на прибуток, що не заперечується у судовому засіданні представником позивача.

           З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49 82-85  ГПК України,  суд-

В И Р І Ш И В:

           В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.