АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-116/2011 Номер провадження 22-ц/786/779/2013 Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т.В. Доповідач Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

при секретарі: Зеленській О.І.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційні скарги Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області та ПАТ "Державний ощадний банк України"

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 08 січня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Оржицької державної нотаріальної контори, відділу державної виконавчої служби Оржицького районного управління юстиції за участі третіх осіб селянського-фермерського господарства "Нектар", ОСОБА_7 про визнання недійсним іпотечного договору, про відшкодування моральної шкоди та про звільнення з-під арешту та скасування обтяження щодо квартири,-

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І.,-

В С Т А Н О В И Л А:

01 березня 2011 року ОСОБА_5 звернувся до Оржицького районного суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним іпотечного договору, про відшкодування моральної шкоди та про виключення майна з опису.

Позовні вимоги мотивував тим, що він є сином та відповідно спадкоємцем на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9. Оскільки є спадкоємцем першої черги, то 26.11.2009 року з відповідною заявою звернувся до нотаріальної контори. Йому стало відомо, що 03.08.2006 року між банком та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір нерухомого майна № 13 від 03.08.2006 року. Для його укладення необхідна була згода батька ОСОБА_9, так як він перебував у шлюбі з ОСОБА_6, яку він дав того ж дня та підписав відповідну заяву до нотаріальної контори. В результаті вказаної угоди в заставу банку було передано квартиру за адресою АДРЕСА_1. Незадовго до укладення іпотечного договору, а саме, 09.03.2005 року батько тяжко захворів, лише через 2 місяці прийшов до свідомості. 11.07.2005 року батько став інвалідом 2 групи.

ОСОБА_5 вказує, що хворий ОСОБА_9, підписуючи згоду про передачу в іпотеку квартири, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Просив суд визнати іпотечний договір недійсним з моменту його укладення, стягнути з ВАТ «Державний банк України» та ОСОБА_6 на свою користь моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 08 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано недійсним договір іпотеки № 13 від 03 серпня 2006 року укладений ОСОБА_6 та відкритим (публічним) акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».

Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Оржицького районного управління юстиції та державного нотаріуса Оржицької державної нотаріальної контори Потапенко Людмилу Дмитрівну звільнити з - під арешту та скасувати обтяження, виключивши відповідний запис з «Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна» на чотирикімнатну квартиру з допоміжними господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (реєстраційний НОМЕР_2), що належать ОСОБА_6.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 18 грн. 50 коп., судовий збір по 12 грн. 75 коп. та витрати за проведення експертиз у розмірі 4704 грн. 92 коп. з кожного. Всього стягнуто з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 по 4736 грн. 17 коп. з кожного.

В іншій частині позову відмовлено.

З рішенням не погодились відповідач ПАТ «Державний ощадний банк України» та третя особа Оржицька державна нотаріальна контора, подали на нього апеляційні скарги, в яких просять вищевказане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову. Свої доводи обгрунтовують тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 02.08.2006 р. укладений кредитний договір № 13 між ВАТ «Державний ощадний банк України» та селянським (фермерським ) господарством «Нектар» про надання кредиту у розмірі 236 731 грн. строком на 3 роки ( т.1 а.с. 141-144).

З метою забезпечення належного виконання боржником зобов»язання, що випливає з нього, укладено договір застави № 13/1 від 03.08.2006 р., згідно якого ОСОБА_11 передає в заставу банку автомобіль Опель Вектра, 1991 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 25 150 грн.; договір застави майна № 13/2 від 19.08.2006 р., яким у заставу банку фермерським господарством «Нектар» передано зерно квасолі урожаю 2006 року в кількості 170,8 тони з площі 70 га по ціні 2200 грн. за 1 тону на суму 375760 грн.; іпотечний договір нерухомого майна № 13 від 03.08.2006 р., згідно якого ОСОБА_6 передала в іпотеку 4-х кімнатну квартиру з допоміжними господарськими будівлями в АДРЕСА_1 вартістю 150 000 грн., на яку може бути звернено стягнення, в тому числі за виконавчим написом нотаріуса. Право власності на квартиру підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.07.2006 року реєстраційний номер 11175486, що зареєстровано в Лубенському МБТІ ( т.1 а.с. 145-155).

03.08.2006 р. ОСОБА_9,чоловік ОСОБА_6, в Оржицькій державній нотаріальній конторі дав письмову згоду на передачу в іпотеку вищевказаної квартири, оскільки з 16.02.1974 р. подружжя перебувало у шлюбі ( т.1 а.с.17,138).

15.05.2008 р. державний нотаріус Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області Потапенко Л.Д. вчинила виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, та яка на підставі іпотечного договору нерухомого майна передана в іпотеку для забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором ( т.1 а.с. 154).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер ( т.1 а.с. 20).

03.11.2009 р. позивач ОСОБА_5 , який є сином померлого, звернувся до приватного нотаріуса Оржицького нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

01.03.2011 р. за заявою ВАТ «Державний ощадний банк України» відділом ДВС Оржицького РУЮ відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення вимог банку у розмірі 249597 грн. Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на вищевказану квартиру накладено арешт за № 10896531 (т.1 а.с.98,99).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі смерті її - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. Згідно висновку Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України № 445/12 від 14.09.2012 р.встановлено, що враховуючи медичні дані та стан зорового апарату у ОСОБА_9 можливість бачити написаний текст «іпотечного договору нерухомого майна № 13, пов'язаної з ним тексту заяви про згоду на підписання цього кредиту», у нього не виключається, але враховуючи те, що для післяінсультного синдрому на фоні дисциркуляторної енцефалопатії важкого ступеня, є характерними порушення свідомості та когнітивні розлади (пам'яті, інтилекту), слід вважати, що сприйняття та розуміння побаченого тексту вищезазначеного документу ОСОБА_9 виключається. Крім того, 03.08.2006 року він не міг вільно говорити, висловлювати свою думку членороздільними реченнями. Згідно акту посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи № 986 від 18.10.2012 р., проведеної Київським міським центром судово-психіатричної експертизи, встановлено, що ОСОБА_9 станом на 03.08.2006 року страждав на органічне ураження головного мозку судинного генезу (гіпертонічна хвороба, наслідки гострого порушення кровообігу) з помірним психоорганічним синдромом та елементами моторної афазії. Вищевказані психічні порушення істотно впливали на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. При підписанні заяви від 03.08.2006 року стан психічного здоров'я істотно впливав на здатність адекватно сприймати події та вільно без стороннього впливу здійснювати своє волевиявлення. Він не міг повною мірою усвідомлено приймати рішення та реалізовувати його своїми діями, не міг прогнозувати наслідки власних дій. Отже, наявні експертні висновки свідчать, що при підписанні згоди на укладення іпотечного договору ОСОБА_9 не міг у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, його волевиявлення не могло бути вільним, сприймати текст він не міг, не міг усвідомлено приймати рішення.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області про те, що за укладеним ОСОБА_6 договором іпотеки стягнення може бути накладено лише на її особисте майно і на виділену їй в натурі частку у майні, яка належить їй на праві спільної власності, на інше належне ОСОБА_6 майно стягнення за договором іпотеки не може бути накладено, а тому місцевий суд дійшов помилкового висновку про визнання договору іпотеки недійсним, не заслуговують на увагу, оскільки 15.05.2008 р. за виконавчим написом вчинено звернення стягнення на спірну квартиру, що належить ОСОБА_6 та яка є предметом іпотечного договору нерухомого майна. Крім цього, позивачем заявлено вимоги з інших підстав, а саме вчинення ОСОБА_9 правочину у стані коли не він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Доводи Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області про те, що з позовом до суду звернувся неналежний позивач, також не заслуговують на увагу, оскільки згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до ст.. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Позивач, який є спадкоємцем батька, достатньо повно мотивував у чому полягає порушення його права та законних інтересів вчиненням правочину.

Доводи Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області про те, що підлягає застосуванню строк позовної давності, оскільки позивач знав з 2006 р. про підписання іпотечного договору, не заслуговують на увагу, оскільки згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Як стверджує позивач, про порушення права він дізнався після звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька у 2009 р.

Доводи ПАТ "Державний ощадний банк України" про те, оскільки нотаріусом не було відмовлено у вчинення нотаріальних дій, то це дає всі підстави вважати, що фізичний і психічний стан ОСОБА_9 не викликав сумнівів, не заслуговують на увагу, т.к. позивачем пред»явлено позов з підстав, передбачених ч. 1 ст. 225 ЦК України. На підтвердження підстав та заперечень позову місцевим судом зібрані по справі належні, допустимі та достовірні. З»ясування дієздатності громадян, перевірка правоздатності юридичних осіб входить до компетенції нотаріуса при укладенні угод, але не є категоричним висновком, належним доказом щодо фізичного та психічного стану фізичної особи на час укладення правочину.

Також не заслуговують на увагу доводи ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки з моменту укладення договору іпотеки, тобто з 2006 р. позивач не міг знати наперед про невиконання умов кредитного договору, про звернення у 2008 р. стягнення на предмет іпотеки, про порушення його права, як спадкоємця, лише після смерті батька у 2009 р. він дізнався про порушення свого права.

Також не заслуговують на увагу доводи ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо проведених у справі судово-медичних експертиз. Місцевим судом достатньо повно мотивовано з яких міркувань він поклав в основу судового рішення саме висновки акту посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи № 986 від 18.10.2012 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області та ПАТ "Державний ощадний банк України" - відхилити.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 08 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С у д д і: