РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціумінвест»

До відповідача-1          Служби зовнішньої розвідки України

До відповідача-2          Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»

Про                              визнання додаткової угоди недійсною

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача            Самойлюк О.В. (за дов. б/ від 27.05.2008)

Від відповідача-1    Петренко М.М. (за дов. б/н від 02.04.2008)

                                 Осадчий В.П. (за дов. № 611/1607 від 10.07.2008)

Від відповідача-2    Федько В.М. (задов. № 130-136 від 05.12.2007)

Обставини справи:

          До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Соціумінвест»до Служби зовнішньої розвідки України (відповідача-1) та Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»(відповідача-2) про визнання додаткової угоди від 01.11.2007 про розірвання договору № 564 від 02.06.2005 недійсною.

          Позовні вимоги мотивовані, тим що вказану угоду було підписано від імені позивача замість повноважного директора товариства з обмеженою відповідальністю «Соціумінвест» Солонишина Володимира Степановича неповноважним представником –Яковиною Романом Павловичем. На думку сторони, оскільки умови спірної додаткової угоди, підписаної представником, суперечать інтересам позивача і вказаний правочин позивачем не схвалено, останній має бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України.

          Ухвалою суду від 17.06.2008 було порушено провадження у справі № 6/303 та призначено розгляд останньої на 14.07.2008.

Відповідач-1 у наданих суду письмових поясненнях позовні вимоги відхилив, зазначивши, що до моменту укладення додаткової угоди повідомлень про зміну уповноваженої особи від позивача не надходило. Крім того, на адресу відповідача-1 направлено три примірники спірного правочину, скріплені печаткою позивача, разом з супровідним листом за підписом Солонишина В.С. Додатково сторона зазначила, що підпис на додатковій угоді ідентичний підпису саме Солонишина В.С.

Також відхилив позовні вимоги у наданому суду відзиві відповідач-2 (далі –УДППЗ «Укрпошта»), зазначивши, що підпис на спірній додатковій угоді належить Солонишину В.С., що був на момент підписання правочину повноважним представником контрагента, про що свідчить ідентичність даного підпису з підписом на наказі № 1/1-К від 02.04.2007 про початок виконання обов’язків директора позивача.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника сторін, суд встановив:

          02.06.2005 між Службою зовнішньої розвідки України (замовником), товариством з обмеженою відповідальністю «Соціумінвест»(інвестором-1) та УДППЗ «Укрпошта»(інвестором-2) було укладеного договір на інвестування будівництва житлового будинку № 564.

          Предметом вказаного договору є інвестування та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Живописна, 12 в межах та порядку, визначеному договором.

          Пунктом 12.4 передбачено, що всі зміни та доповнення до договору повинні бути оформлені відповідно до чинного законодавства та після підписання уповноваженими на це представниками сторін набувають чинності та стають невід’ємною його частиною.

          01.11.2007 між сторонами договору № 564 від 02.06.2005 було укладено додаткову угоду про розірвання останнього.

          Зокрема, у пункті 1 даної додаткової угоди сторони погодили розірвати договір № 564 від 02.06.2005 у зв’язку з неможливістю оформлення замовником правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,569 га за адресою: м. Київ, вул. Живописна, 12.

          У преамбулі додаткової угоди зазначено, що від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Соціумінвест»цей правочин укладено директором Яковиною Романом Павловичем.

          Відповідно до протоколу від 22.03.2008 загальних зборів засновників позивача Яковину Миколу Івановича було вирішено звільнити з посади директора товариства з 30.03.2007, а з 02.04.2007 –призначити на посаду директора позивача –Солонишина В.С.

          Таким чином, директором товариства з обмеженою відповідальністю «Соціумінвест»на момент підписання спірної додаткової угоди був Солонишин В.С.

          У той же час, суд вважає позовні вимоги про визнання додаткової угоди недійсною у зв’язку з підписанням неуповноваженим представником необґрунтованими, виходячи з наступного.

          Згідно зі ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

          Відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України).

          Спірну додаткову угоду в трьох примірниках на адресу відповідача-1 було направлено разом з супровідним листом № 17/867 від 26.12.2007 за підписом директора товариства з обмеженою відповідальністю «Соціумінвест»Солонишина В.С. Згідно з даним листом позивач повідомив, що через неможливість виконання договірних зобов’язань ним було підписано три примірники додаткової угоди від 01.11.2005 про розірвання договору.

          Отже, незалежно від того, який представник підписав угоду від імені позивача, останнім були вчинені дії, що свідчать про схвалення правочину товариством з обмеженою відповідальністю «Соціумінвест», у зв’язку з чим відсутні підстави вважати додаткову угоду такою, що не створює, не змінює та не припиняє цивільні права та обов’язки між сторонами. Позовні вимоги є такими, що пред’явлені необґрунтовано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

      Суддя                                                                                            С.А. Ковтун