ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 6/257 | 12.06.08 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім «Слов’янська група»
До відповідача Міністерства оборони України
Про стягнення 361349,05 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
Від позивача Мануйло Н.Г. (за дов.)
Від відповідача Гордієнко В.І. (за дов.)
Обставини справи:
Рішення приймається 12.06.2008, оскільки у судовому засіданні 29.05.2008 було оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України.
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю торговий дім «Слов’янська група»до Міністерства оборони України про стягнення 383327,05 грн. за договором поставки № 246/1/07/5 від 30.11.2007, а саме: 361349,05 грн. основного боргу та 21978 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар за вказаним вище договором.
Ухвалою суду від 16.05.2008 було порушено провадження у справі № 6/257, розгляд останньої призначено на 29.05.2006.
Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив повністю, зазначивши, що умовами договору було передбачено, що оплата отриманого товару здійснюватиметься за умови надходження на рахунок відповідача бюджетних коштів. Також заперечив відповідач проти правомірності нарахування пені за прострочення сплати боргу, зазначивши, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України), у той же час, сторонами не було досягнуто відповідної згоди. Крім того, відповідачем було подано докази сплати 29.02.2008 частини боргу у розмірі 61349,05 грн.
12.06.2008 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог на суму пені та просить стягнути з відповідача 361349,05 грн. основного боргу.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
30.11.2007 між Міністерством оборони України (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю торговий дім «Слов’янська група»(постачальником) було укладено договір № 246/1/07/25 про поставку для державних потреб паливно-мастильних матеріалів для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов’язується поставити для потреб Міністерства оборони України паливно-мастильні матеріали (далі - продукція) згідно зі специфікаціями, а замовник - забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки та за цінами, вказаних в специфікаціях.
Пунктом 10.1 Договору сторони погодили, що останній діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2007, а в частині проведення розрахунків –до повного їх завершення.
Згідно з пунктом 3.2 Договору прийняття продукції за кількістю та якістю здійснюється одержувачем замовника в присутності представника постачальника та оформлюється актом, який складає одержувач замовника в термін до 3 діб після прибуття продукції до місця поставки. Належним чином оформлені документи, зазначені у п. 4.6 договору, є підтвердженням прийняття продукції.
Прийняття продукції за кількістю та якістю оформлюється актом, який повинен бути складений в останній день приймання продукції. Належним чином оформлені і підписаний акт є підтвердженням приймання продукції (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 4.5 договору розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання Постачальником до департаменту постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених договором.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 361349,05 грн. за видатковою накладною № ТД-0000196 від 30.12.2007. У матеріалах справи знаходяться також копії акту звірки взаєморозрахунків від 09.01.2008, податкова накладна № 60 від 30.12.2007, акт приймання № 1906 від 30.12.2007.
Кількість та вартість отриманої продукції, зазначені позивачем, відповідачем не заперечується.
Відповідач оплатив вартість продукції частково в сумі 61349,05 грн. (платіжне доручення № 12 від 29.02.2008).
Заборгованість в сумі 300000 грн. відповідачем не погашена.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від договору не допускається.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, борг відповідача перед позивачем за Договором складає 300000 грн.
Заперечення відповідача щодо визначення у договорі можливості несвоєчасного фінансування відповідача і , у зв’язку з цим, нездійснення оплати за одержану продукцію до моменту надходження бюджетних коштів не береться судом до уваги, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Як було зазначено вище, сторони встановили строк дії Договору до 31.12.2007.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Отже, зобов’язання по сплаті коштів мало бути виконано відповідачем до 31.12.2007.
Крім того, пункт 4.5 Договору, яким передбачено здійснення розрахунків за одержану продукцію, не містить відкладальної умови в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, якою визначено поняття правочинів, щодо яких правові наслідки пов’язані з настанням певної обставини.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 300000 грн. основного боргу. У стягненні 61349,05 грн. судом відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 3000 грн. державного мита та 97,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Державне мито зі зменшених на суму пені позовних вимог та вимоги про стягнення 61349,05 грн. покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Міністерства оборони України (м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, рахунок 35210026003192 в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, код 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янська група»(м. Київ, вул. П. Лумумби, 15-а, рахунок 26008060104479 в банку ФКВ «ПриватБанк», МФО 320649, код 34614090) 300000 грн. боргу, 3000 грн. державного мита та 97,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 10.07.2008